Ухвала суду № 80738471, 27.03.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/189/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2019 р. смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді - Л.В. Вовк,

з участю секретаря - О.С. Казакової,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Краснокутськ заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, розпорядження, договору оренди землі та державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

у с т а н о в и в :

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, розпорядження, договору оренди землі та державної реєстрації права оренди земельної ділянки, в якому просив визнати недійсним розпорядження Краснокутської РДА «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2П.» від 17.08.2011 року № 243 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області площею 2,4112 га.

Одночасно позивач просив суд визнати недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду» від 06.02.2015 року в частині надання в оренду земельної ділянки із кадастровим номером 6323582200:02:001:0588 гр. ОСОБА_2, а також визнати недійсним договір оренди землі б/н від 16.03.2015 року, укладений між гр. ОСОБА_2 та Головним управлінням Держземагентства у Харківській області, та державну реєстрацію права оренди землі, зареєстрованого за гр. ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі б/н від 16.03.2015 року.

25 березня 2019 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить заборонити ОСОБА_2 проводити будь-яку сільськогосподарську діяльність на земельній ділянці із кадастровим номером № 6323582200:02:001:0588, площею 2,4112 га, що розташована за межами населених пунктів на території Китченківської сільської ради Краснокутського району Харківської області, а саме: заборонити здійснювати сільськогосподарські роботи із засівання земельної ділянки, обробки земельної ділянки, збирання врожаю тощо.

Суд, розглянувши дану заяву, прийшов до таких висновків.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Частиною 2 статті 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для забезпечення позову є обгрунтоване припущення, що невжиття певних заходів утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення.

Пунктом 3 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має із врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є державна реєстрація права оренди земельної ділянки та договір оренди землі № б/н від 16.03.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держземагентства у Харківській області.

З заперечень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.11.2017 року та відповіді відділу у Краснокутському районі Держгеокадстру управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.04.2018 року № 59/145-18 вбачається, що згідно даних Державного земельного кадастру Національної кадастрової Системи (НКС) земельна ділянка за кадастровим номером 6323582200:02:001:0588, площею 2,4112 га (тобто спірна земельна ділянка), не була сформована та внесена до бази даних Державного земельного кадастру Національної кадастрової Системи (НКС) на дату 17.08.2011 року, оскільки відомості про земельну ділянку внесені: дата державної реєстрації земельної ділянки: 29.01.2015 року, згідно: інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрації земельної ділянки: проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 29.09.2014 року; Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМТЕХСТАНДАРТ», ОСОБА_3.

На час проведення Державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер: 6323582200:02:001:0588 в базі даних Національної кадастрової Системи (НКС) перетини з іншими земельними ділянками були відсутні, тобто з вищевикладеного вбачається, що на час передачі спірної земельної ділянки в оренду відповідачу ОСОБА_2 земельна ділянка в користуванні інших осіб не перебувала, а перебувала у власності держави та з іншими земельними ділянками не перетиналася. Окрім цього, ОСОБА_2 на виконання умов договору оренди землі за спірну земельну ділянку сплачує орендну плату, що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов’язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств.

Вжиття заходів забезпечення позову обумовлено ризиками, що можуть виникнути при виконанні рішення суду, в разі ухвалення такого на користь позивача. Визнання ж недійсними договорів має правові наслідки, які настають незалежно від забезпечення позову.

З огляду на те, що позивач належних та допустимих доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування зазначеного забезпечення позову, не подав, як і не надав доказів надання в користування позивачу спірної земельної ділянки, та з огляду на те, що докази того, що невжиття таких заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, відсутні, а також не надано доказів співмірності заявлених позовних вимог з обраним видом забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Краснокутський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л. В. Вовк