
621/116/19
2-а/621/10/19
РІШЕННЯ
іменем України
27 березня 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
за участю секретаря судового засідання - Лацько А. С.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - інспектор 1 взводу 6 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП Рижков Євген Олександрович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 6 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП Рижкова Євгена Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
у с т а н о в и в:
17.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, а 08.02.2019 та 07.03.2019 з уточненими позовами, до інспектора батальйону УППС України в Харківській області Рижкова Є. О. про визнання незаконною та скасування постанови серії НК №011691 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 13.01.2019 інспектором УППС в Харківській області Рижковим Є. О. відносно нього було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке зафіксоване не в автоматичному режимі. Копію постанови він отримав на місці 13.01.2019.
Відповідно постанови, він 13.01.2019 о 08:30 годині керуючи транспортним засобом ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1, по Ростовському шосе поблизу посту УППС ХТЗ вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вважав, що винесена постанова підлягає обов'язковому скасуванню з наступних підстав: інспектор, який виніс постанову, не представився, не роз'яснив його права, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення; під час складання постанови інспектором не було враховано його пояснення, в яких зазначив, що ємність з молоком встановлена не на раму, а на кузов; не складено протокол до постанови; порушено вимоги статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки у постанові не зазначено порядок її оскарження; під час спілкування інспектор вів себе зухвало та упереджено по відношенню до нього.
Зазначені порушення під час накладення на нього адміністративного стягнення стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21 січня 2019 року первісну позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року змінену позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07 березня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 14.03.2019.
14 березня 2019 року судовий розгляд відкладено до 27 березня 2019 року через першу неявку учасників справи.
27 березня 2019 року під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов та просив його задовольнити з підстав, викладених у заяві. Зокрема, позивач стверджував, що наявність у кузові керованого ним автомобіля ємності з молоком не є переобладнанням транспортного засобу.
Належним чином повідомлений відповідач - інспектор 1 взводу 6 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП Рижков Є. О. в судове засідання повторно не з'явився, заяв про судовий розгляд за його відсутності чи про відкладення судового розгляду не подавав, відзив на позов до суду від нього не надходив.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки немає передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, справу розглянуто за відсутності відповідача.
Оцінивши обставини, повідомлені позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві та в судовому засіданні, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати наступні обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З копії постанови серії НК №011691 від 13.01.2019інспектора 1 взводу 6 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП Рижкова Є. О. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, вбачається, що час та місце скоєння, суть і обставини адміністративного правопорушення викладено наступним чином: "13.01.2019 08:30 на посту ХТЗ по Ростовському шосе на дорозі М-03, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "ГАЗ-3302", реєстраційний номер НОМЕР_1, у якого в бортовому автомобілі було встановлено бочку, що є переобладнанням, чим порушив: підпункт а) пункту 31.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 340 грн 00 к." (а. с. 5).
Частиною 2 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Оскільки розгляд матеріалу про адміністративне правопорушення, за який накладено стягнення на позивача, віднесено до компетенції Національної поліції, доводи позивача про обов'язковість складання протоколу про адміністративне правопорушення суперечить вимогам частини 2 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що транспортний засіб ГАЗ-3302 є загальним, вантажним, бортовим малотонажним-В. (а. с. 10).
Відповідно до даних протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №000272-01711-17 від 29.09.2017 щодо транспортного засобу "ГАЗ-3302", реєстраційний номер НОМЕР_1, було лише одне переобладнання у вигляді встановлення : ГБО-ЗНГ. (а. с. 7).
У підпункті а) пункту 31.3 Правил дорожнього руху України, за порушення вимог якого на позивача накладено стягнення, визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Згідно частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України.
Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії.
У постанові у справі про адміністративне правопорушення не зазначено, вимоги яких стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, були порушені позивачем внаслідок перевезення у кузові бортового вантажного автомобіля металевої ємності.
Відповідачем не надано відзиву на позов у якому містилися б заперечення проти позовної заяви, не надано доказів, що спростовують доводи позивача щодо відсутності в його діях порушення Правил дорожнього руху, а відповідно і незаконності винесеної у відношенні нього постанови про накладення адміністративного стягнення, незважаючи на покладений на нього частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Викладене дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач повідомив достатньо відомостей на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а відповідачем доводи позивача не спростовані.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення від 13.01.2019 не ґрунтується на фактичних даних, а ґрунтується на припущенні відповідача про вчинення позивачем правопорушення, що суперечить вимогам статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необґрунтованою та незаконною, такою, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно частин 1-4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскільки відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за наслідками розгляду адміністративного позову належить скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 205, 229, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №011691 від 13.01.2019, винесену інспектором 1 взводу 6 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП Рижковим Євгеном Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 к., та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.
Відповідач - інспектор 1 взводу 6 роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області УДПП Рижков Євген Олександрович, місце знаходження: 61000, м. Харків, вул. Шевченка, 315А, код ЄДРПО: 37874947.
Головуючий: В. В. Овдієнко
Судове рішення № 80738173, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 27.03.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 621/116/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: