Ухвала суду № 80737994, 27.03.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1232/19

Номер провадження 1-кс/623/513/2019

УХВАЛА

іменем України

27 березня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

слідчого судді Бєссонової Т.Д.,

за участі секретаря Довгополої І.В.,

прокурора Кравчука В.В.,

слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП Оленченко К.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюмі Харківської області клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Оленченко К.В., погоджене з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Кравчуком В.В., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 22.03.2019 року за № 12019220320000288 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Черемушна Валківського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, невійськовозобов'язаного, раніше судимого:

1) 15.05.2002 Київським районним судом м. Харків за ч.3 ст.185, ч.5 ст.185, ст. 69, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 31.03.2006 на підставі ст.81 КК України, невідбуте покарання 1 рік 21 день;

2) 02.10.2010 Прилукським міським судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 07.12.2012 на підставі ст.81 КК України, невідбуте покарання 10 місяців 3 дні;

3) 28.11.2014 Валківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.263-1, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки;

4) 07.09.2015 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 08.12.2016 по відбуттю покарання, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2019 року слідчий СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Оленченко К.В. звернулася до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Кравчуком В.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Обгрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що ОСОБА_2, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин.

Так, ОСОБА_2, 22.03.2019 в період часу з 00.30 год. по 05.30 год., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, реалізуючи свій раніше виниклий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, діючи з корисливих мотивів, повторно, таємно для власника та сторонніх осіб, через кватирку вікна, проник до будинку АДРЕСА_2 який належить на праві приватної власності ОСОБА_4, де перебуваючи у спальній кімнаті викрав мобільний телефон чорного кольору, марки «Nokia», модель 1133, IMEI1 НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2, та грошові кошти у сумі 13000 гривень та 570 євро, що в перерахунку, згідно офіційного курсу НБУ станом на 22.03.2019 1 євро - 31,0367 грн, становить 17690 гривень 92 копійки., на загальну суму 30690 гривень 92 копійки, які знаходилися у шафі кімнати, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вказану суму.

Після чого, ОСОБА_2 залишив вказаний будинок через вхідні двері, тим самим залишив місце вчинення кримінального правопорушення - злочину, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.

26.03.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - злочину підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Черемушна Валківського району Харківської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, невійськовозобов'язаний, раніше судимий: 1) 15.05.2002 Київським районним судом м. Харків за ч.3 ст.185, ч.5 ст.185 , ст. 69, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 31.03.2006 на підставі ст.81 КК України, невідбуте покарання 1 рік 21 день; 2) 02.10.2010 Прилукським міським судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 07.12.2012 на підставі ст.81 КК України, невідбуте покарання 10 місяців 3 дні; 3) 28.11.2014 Валківським районним судом Харківської області за ч.1 ст.263-1, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.1 ст.263, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком 4 роки; 4) 07.09.2015 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 08.12.2016 по відбуттю покарання; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: показаннями потерпілої ОСОБА_4, протоколом огляду місця події від 22.03.2019, протоколом огляду речей від 26.03.2019, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення - є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання в повному обсязі та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив суд обрати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі у виді домашнього арешту, посилаючись на те, що хворіє на туберкульоз та має потребу в лікуванні захворювання в закладі охорони здоров'я.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши копії матеріалів, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим суддею встановлено, що 22 березня 2019 відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220320000288 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

26.03.2019 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, що підтверджується матеріалами проведення досудового розслідування, а саме: показаннями потерпілої ОСОБА_4, протоколом огляду місця події від 22.03.2019, протоколом огляду речей від 26.03.2019, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Крім того, необхідність задоволення клопотання слідчого вбачається й через призму декількох рішень ЄСПЛ, висновки яких прямо кореспондуються з положеннями ч.2 ст.8 КПК України, де зазначено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З практики ЄСПЛ вбачаються принципи конвенційного прецедентного права, як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя ( рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).

У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п. 36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вчинив, умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до шести років, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та органів досудового розслідування, може вчинити інший злочин, продовжити свою злочинну діяльність, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, а тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, слідчий суддя з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 76 840 грн. (1921 х 40 = 76 840,00) грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 177,178,182,183,184,192-194,196,197,395 КПК України, рішенням ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії», «Вемгофф проти Німеччини», «Москаленко проти України», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», ст. 5, 6 Європейської Конвенції з прав людини, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Оленченко К.В. - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів, а саме: з моменту фактичного затримання - з 11 години 15 хвилин 27 березня 2019 року до 11 години 15 хвилин 25 травня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 76 840 грн. (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок: р/р № 37318098006674 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 623/1232/19; н/п - 1-кп/623/513/2019 від ОСОБА_2 або його рідних.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та\або місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов'язань.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Т. Д. Бєссонова