Ухвала суду № 80737430, 27.03.2019, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1454/18 Провадження № 2/613/82/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Харченка С.М.,

за участі секретаря Мізяк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, СФГ «Вертіївка 2» про визнання наказу незаконним, договорів оренди землі недійсними, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду перебуває справа за позовом заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, СФГ «Вертіївка 2» про визнання наказу незаконним, договорів оренди землі недійсними, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок.

В обґрунтування позову прокурором зазначено, що наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області прийнято з порушенням вимог земельного законодавства. Надання у користування (оренду) ОСОБА_1, а в подальшому в суборенду ФГ «Вертіївка 2» земельної ділянки відбулося незаконно з порушенням встановленої законом процедури, оскільки не були проведенні земельні торги. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше вже виділялась земельна ділянка для створення фермерського господарства, прокурор вважав, що дана земельна ділянка була отримана ОСОБА_1 для здійснення іншої підприємницької діяльності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилася, надала клопотання з проханням закрити провадження у справі №613/1454/18, оскільки фермерське господарство, яким є відповідач - ФГ «Вертіївка 2», є юридичною особою, зокрема органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності та підвідомче господарським судам. Отже, виходячи з аналізу вимог ЗУ «Про фермерське господарство», положень цивільного процесуального та господарського процесуального кодексів, з урахуванням правової позиції, викладеної Верховним судом у справі №606/2032/16-ц, ОСОБА_1 вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Представник відповідача - ГУ Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з»явився, надав клопотання про закриття провадження, з посиланням на те, що спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами, мають розглядатися за правилами господарського судочинства. Вказане клопотання просив розглянути без участі представника ГУ Держгеокадастру.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі підтримала, просила задовольнити. В обґрунтування клопотання зазначила, що після отримання ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства землю передано в користування фермерського господарства, яке після проведення державної реєстрації і виконує обов»язки орендаря та є фактичним землекористувачем, тому вимоги повинні розглядатися в господарському процесі. Погодилася із клопотанням представника відповідача ГУ «Держгеокадастр».

Прокурор заперечував проти закриття провадження у справі, вважав, що справа повинна розглядатися в місцевому суді за правилами цивільного судочинства.

Представник СФГ «Вертіївка 2» в судове засідання не з»явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з положеннями статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов»язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин /01.03.2016 року/, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відносини, пов'язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України,Земельним кодексом України,Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України «Про фермерське господарство»).

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

За змістом статей 1,5,7,8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов'язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про надання в оренду земельної ділянки», який прокурор просить визнати незаконним, датовано 19.02.2016 року. Договір оренди між ГУ Держгеокадастр у Харківській області та ОСОБА_1 укладено 27.04.2016 року. 14.05.2016 року право оренди зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 26.08.2016 року ОСОБА_1 було створено фермерське господарство «Вертіївка 2»». 21.03.2017 року між ОСОБА_1 та ФГ «Вертіївка 2» укладено договір суборенди земельної ділянки, право суборенди зареєстровано за ФГ «Вертіївка 2» 24.03.2017 року.

Отже, враховуючи, що після реєстрації права оренди земельної ділянки, наданої їй для ведення фермерського господарства, ОСОБА_1 заснувала фермерське господарство, яке є юридичною особою, обов»язки орендаря та обов'язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, суд доходить висновку, що спір у цій справі стосується земельної ділянки, наданої в оренду фермерському господарству.

При цьому слід зазначити, що спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі №606/2032/16-ц.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Клопотання відповідача ОСОБА_1 та представника ГУ Держгеокадастру у Харківській області - задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, СФГ «Вертіївка 2» про визнання наказу незаконним, договорів оренди землі недійсними, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом п»ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п»ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

СУДДЯ