Рішення № 80736512, 21.03.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/1366/16-ц

Номер провадження 2/540/96/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Косик С.М.

за участю секретаря Ткач Н.М.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 21.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства комерційного банку «Правекс – Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, мотивованим тим, що 25.10.2006 року між АКБ «Правекс – Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Правекс – Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1919-019/06Р, за умовами якого остання отримала кредит в іноземній валюті у розмірі 15 638 доларів США строком до 25.10.2013 року, зі сплатою 11,99 % річних. В якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором цього ж числа між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори поруки, за умовами яких поручителі несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов’язань за кредитним договором, термін дії Договору поруки – до 25.10.2016. Оскільки відповідач зобов’язання за договором належним чином не виконує, а тому утворилася заборгованість. Враховуючи викладене позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 3209,40 доларів США та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

У запереченнях проти позову про стягнення боргу за кредитним договором № 1919-019/06Рвід 26.12.2017, відповідач ОСОБА_1 просила відмовити ПАТ КБ «Правекс-Банк» в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що вимоги є незаконними та необґрунтованими, оскільки банк відступив свої права вимоги за вказаним кредитним договором, а отже і договорами поруки, новому кредиторові – ТОВ «ФК «Довіра і гарантія» (а.с. 84-86).

Ухвалою суду від 23.01.2019 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про залучення правонаступника позивача, залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства комерційного банку «Правекс – Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, м. Київ, 04112, як правонаступника позивача ОСОБА_4 акціонерного товариства комерційного банку «Правекс – Банк» (а.с. 161).

У судове засідання представник позивача не з’явився, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» надійшло декілька клопотань про розгляд справи без участі представника товариства, останнє 23.08.2018, при цьому позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с. 132).

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, заперечення не підтримала та водночас просила стягнути заборгованість за кредитом з неї та в гривневому еквіваленті, пояснивши, що дійсно в 2006 році нею було укладено кредитний договір на придбання автомобіля та отримано позику в доларах. В 2015 році у зв’язку із знеціненням національної валюти вона не змогла сплачувати за кредитом і виникла заборгованість. Оскільки правонаступник банку – ФК «Довіра і Гарантія» кожного разу вимагали до сплати іншу суму, вона не сплачувала кошти.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вдруге не з’явилися, причини неявки не повідомили, про розгляд справи обізнані, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 142-144, 154-156, 170-172).

Виходячи з викладеного, суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та заслухавши відповідача ОСОБА_1, дослідивши надані письмові докази у справі, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 25 жовтня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1919-019/06Р, за умовами якого остання, з метою своєчасної оплати позичальником вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу № 2107 від 20 жовтня 2006 року, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договором страхування автомобіля, отримала кредит в іноземній валюті у розмірі 15 638 доларів США, терміном до 25.10.2013 року зі сплатою 11,99 % річних (п.1.1, 1.2 Договору) (а.с. 9).

Відповідно до п.10.1 Договору, за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом або внесення відсотків з користування коштами позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.2 даного Договору, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за весь період прострочення (а.с. 13).

Забезпеченням виконання даного договору виступили поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які згідно договорів поруки № 1919-019/06Рвід 25 жовтня 2006 року взяли на себе обов’язок про солідарну майнову відповідальність (п. 1.1) у випадку невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань по кредитному договору № 1919-019/06Рвід 25 жовтня 2006 року укладеному між нею та банком. Строк дії договору поруки – до 25 жовтня 2016 року (а.с. 22-24, 26-27).

15 червня 2010 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1919-019/06Р від 25 жовтня 2006 року, відповідно до якого продовжено строк дії кредитного договору до 25 жовтня 2015 року, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитним договором щомісяця до 10 числа включно шляхом внесення коштів згідно графіку погашення кредиту, встановленого у Додатку № 1 до Договору (п.1 Договору) (а.с. 16).

Згідно додатку 1 до договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 1919-019/06Р від 25 жовтня 2006 року «Графік погашення заборгованості за кредитним договором», сума щомісячного платежу за кредитом з червня 2010 року по жовтень 2015 року складає від 105.00 доларів США на місяць до 202,00 доларів США на місяць (а.с. 17-18).

Цього ж числа між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та поручителями ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договори про внесення змін та доповнень до договорів поруки № 1919-019/06Р від 25 жовтня 2006 року, відповідно до яких поручителі взяли на себе обов’язок про солідарну майнову відповідальність (п. 1) у випадку невиконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань по кредитному договору № 1919-019/06Рвід 25 жовтня 2006 року у строк до 25 жовтня 2015 року у розмірі 15638 доларів США. Строк дії договорів поруки – до 25 жовтня 2018 року (а.с. 25, 28).

31 травня 2017 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАК КБ «Правекс – Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, у т.ч., і за кредитним договором № 1919-019/06Р від 25.10.2006 року, укладеним між ПАК КБ «Правекс – Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 53-68).

Цього ж числа ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» повідомило ОСОБА_1 про відступлення прав вимоги від ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» щодо кредитного договору № 1919-019/06Рвід 25 жовтня 2006 року (а.с. 87) та направило вимогу про погашення кредитної заборгованості у розмірі 92700,64 грн. у строк до 29 червня 2017 року (а.с. 88).

10.11.2017 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» направило повторно вимогу ОСОБА_1 про погашення кредитної заборгованості у розмірі 96 356,40 грн. (а.с. 90).

Як вбачається з Витягу з державного реєстру обтяжень нерухомого майна № 54450704 від 26.12.2017, на автомобіль легковий, CHEVROLET LACETTI NF 196 2006, седан, днз ВІ 4453 АІ, накладено заборону відчужувати (а.с. 92-93).

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч.1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Крім цього, частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідачі не виконали свої зобов’язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором № № 1919-019/06Рвід 25.10.2006 в установлені договором строки, позивач внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в зв’язку з чим з відповідачів, солідарно, на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № № 1919-019/06Рвід 25.10.2006 р. у розмірі 3209,40 доларів США.

Розглядаючи доводи відповідача щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті, суд зазначає, що у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) ОСОБА_5 Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року в справі № 6-79цс14, а також у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року в справі № 308/3824/16-ц.

Так, у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок, що у разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

Даючи оцінку доводам позивача про стягнення з боржників заборгованості солідарно, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 543 цього Кодексу у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Водночас частиною 4 статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Так, у договорах про внесення змін та доповнень до договорів поруки зазначено, що строк дії договору поруки – до 25 жовтня 2016 року. З позовом до суду позивач звернувся 30.09.2016.

Отже, вимоги банку до поручителів пред’явлені в межах строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому на користь позивача з відповідачів слід судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» заборгованість за кредитним договором № № 1919-019/06Рвід 25.10.2006 р. у розмірі 3209,40 доларів США та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», місцезнаходження: ОСОБА_6 Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 38750239.

Відповідач – 1- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серія КО № 657992, виданий 18.09.2006 Карлівським РВ УМВС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1.

Відповідач – 2- ОСОБА_2, мешканка АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серія КО № 026561, виданий 29.02.2000 Карлівським РВ УМВС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2, інші відомості - відсутні.

Відповідач –3- ОСОБА_3, мешканець АДРЕСА_1, паспорт громадянина України серія КН № 791666, виданий 30.11.1998 Карлівським РВ УМВС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3, інші відомості - відсутні.

Повний текст Рішення складено 26.03.2019 року.

Суддя С. М. Косик