Постанова № 8073493, 02.02.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

2-а-10122/09/2270/02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:

головуючого судді Боровицького О. А.

при секретарі Лоборчук Л. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2009р. №0001812340/0, №0001822340/0, №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, №0001822340/1, №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2, №0001822340/2, №0032731740/2 та від 27.11.2009 року №0001812340/3, №0001822340/3, №0032731740/3

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколінія" звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.07.2009р. №0001812340/0, №0001822340/0, №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, №0001822340/1, №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2, №0001822340/2, №0032731740/2 та від 27.11.2009 року №0001812340/3, №0001822340/3, №0032731740/3. Позовні вимоги вмотивовані тим, що ДПІ у Дунаєвецькому районі на підставі висновків викладених в акті перевірки від 07.07.2009 року №00630/2340/32013204 прийнято відносно ТОВ " Еколінія" податкові повідомлення-рішення від від 17.07.2009р. №0001812340/0, №0001822340/0, №0032731740/0. За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем відносно позивача прийнято податкові повідомлення рішення від 14.08.2009р. №0001812340/1, №0001822340/1, №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2, №0001822340/2, №0032731740/2 та від 27.11.2009 року №0001812340/3, №0001822340/3, №0032731740/3. Позивач вважає, що висновки які викладені в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях є неправомірними, податкові повідомлення - рішення є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки висновки відповідача суперечать вимогам ст.ст. 3, 5 Закону України "Про податок на додану вартість" , ст.ст. 5, 7, 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 1, 24, 26, 37, 43 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 17.07.2009р. №0001812340/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2 від 27.11.2009 року №0001812340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1722428,9 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 1232813 грн., штрафні санкції на суму 489615,9 грн.; від 17.07.2009р. №0001822340/0, від 14.08.2009р. №0001822340/1, від 22.10.2009р. №0001822340/2, від 27.11.2009 року №0001822340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1477374,8 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 986251 грн., штрафні санкції на суму 491123,8 грн.; від 17.07.2009р. №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0032731740/2, від 27.11.2009 року №0032731740/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 45 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 15 грн., штрафні санкції на суму 30 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини на які посилається позивач у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, подали суду письмові заперечення та додаткові письмові пояснення, пояснили, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ " Еколінія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. За результатами перевірки складено акт від 07.07.2009 року №00630/2340/32013204. В становлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1232813 грн., порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 9862251 грн. та порушення вимог п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб на суму 15 грн. На підставі порушень виявлених перевіркою та за результатами розгляду скарг позивача прийнято податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 17.07.2009р. №0001812340/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2 від 27.11.2009 року №0001812340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1722428,9 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 1232813 грн., штрафні санкції на суму 489615,9 грн.; від 17.07.2009р. №0001822340/0, від 14.08.2009р. №0001822340/1, від 22.10.2009р. №0001822340/2, від 27.11.2009 року №0001822340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1477374,8 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 986251 грн., штрафні санкції на суму 491123,8 грн.; від 17.07.2009р. №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0032731740/2, від 27.11.2009 року №0032731740/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 45 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 15 грн., штрафні санкції на суму 30 грн.

Представники відповідача вважають, що позивачем правомірно та обґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та прийнято податкові повідомлення рішення.

Свідок ОСОБА_1 суду пояснила, що нею як незалежним аудитором за зверненням ТОВ "Еколінія" проведено дослідження та складено "Звіт про фактичні результати стосовно оцінки достовірності відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Еколінія" взаєморозрахунків з ТОВ "Сканія Плюс", ТОВ ВКФ "Ігрік", ТОВ "А.М.В." ЛТД, ПП "Гелей" від 11 серпня 2009 року. За результатами проведеного дослідження встановлено обґрунтованість формування ТОВ "Еколінія" сум валового доходу та валових витрат протягом 2008 року та І кварталу 2009 року та обґрунтованість формування сум податкових зобовязання та податкового кредиту по ПДВ протягом 2008 року та І кварталу 2009 року.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона виконує обовязки головного бухгалтера ТОВ "Еколінія", нею під час проведення перевірки було надано перевіряючим усі документи первинного бухгалтерського обліку, однак перевіряючими при складанні акту перевірки прийняті до уваги не в повній мірі. Підтвердила існування договірних відносин та здійснення взаєморозрахунків, надання послуг, придбання пічного палива та зерна між позивачем та ТОВ "Сканія Плюс", ТОВ ВКФ "Ігрік", ТОВ "А.М.В." ЛТД, ПП "Гелей".

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є матеріально відповідальною особою на ТОВ "Еколінія" за облік та використання пічного палива, так як підприємство надає послуги по сушці зерна і для цього використовується пічне паливо. Свідок підтвердила факти отримання ТОВ "Еколінія" від ТОВ ВКФ "Ігрік", ТОВ "А.М.В." пічного палива та проведення його належного обліку, також пояснила суду та представникам відповідача, що пічне паливо використовується в господарський діяльності позивача для сушки зерна.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

В період часу з 26.05.2009 року по 22.06.2009 року на підставі направлення №311 від 26.05.2009 року виданих ДПІ у Дунаєвецькому районі проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Еколінія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 07.07.2009 року №00630/2340/32013204 , відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1232813 грн., порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 9862251 грн. та порушення вимог п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб на суму 15 грн.

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарг позивача ДПІ у Дунаєвецькому районі Хмельницької області прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.07.2009р. №0001812340/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2 від 27.11.2009 року №0001812340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1722428,9 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 1232813 грн., штрафні санкції на суму 489615,9 грн.; від 17.07.2009р. №0001822340/0, від 14.08.2009р. №0001822340/1, від 22.10.2009р. №0001822340/2, від 27.11.2009 року №0001822340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1477374,8 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 986251 грн., штрафні санкції на суму 491123,8 грн.; від 17.07.2009р. №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0032731740/2, від 27.11.2009 року №0032731740/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 45 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 15 грн., штрафні санкції на суму 30 грн.

Судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтуються на встановленні факту завищення позивачем валових витрат в розмірі 833333 грн., порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на встановлені факту віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 166666,67 грн. вказані порушення виникли в наслідок виконання позивачем договору купівлі-продажу від 25.09.2008 року укладеному між ТОВ "Еколінія" та ТОВ "Сканія Плюс", та проведення попередньої оплати за вказаним договором на загальну суму 1000000 грн. за зерно пшениці 3 класу.

В судовому засіданні встановлено, що 25.09.2008 року між позивачем та ТОВ "Сканія Плюс" укладено договір купівлі продажу товару у відповідності до якого ТОВ "Сканія Плюс" продає, а ТОВ "Еколінія" купує пшеницю 3-го класу у кількості 2000 т. вартістю 1000 грн. на загальну суму 2000000 грн. Відповідно до виписки банку від 26.09.2008 року № Ж-0200 ТОВ "Еколінія" перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "Сканія Плюс" як попередню оплату 1000000 грн., згідно податкової накладної від 26.09.2008 року №926 позивачем віднесено до валових витрат 833333 грн., до податкового кредиту ПДВ в сумі 166666,67 грн. В наслідок не виконання умов договору ТОВ "Сканія Плюс" попередня оплата в сумі 1000000 грн. була повернута позивачу.

Судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтуються на встановленні факту завищення валових витрат в розмірі 830340 грн. , порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на встановлені факту віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 166068 грн. вказані порушення виникли в наслідок виконання позивачем договорів поставки пічного палива від 24.06.2008 року №47, від 12.09.2008 року №60 укладених між позивачем та ТОВ ВКФ "Ігрик", та проведення оплати за вказаними договорами на загальну суму 996408 грн. за пічне паливо.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ ВКФ "Ігрик" 24.06.2008 року укладено договір №47, 12.09.2008 року укладено договір №60 року поставки пічного палива у відповідності до яких ТОВ ВКФ "Ігрик" передає у власність, а ТОВ "Еколінія" приймає та оплачує пічне паливо у кількості 142000л. на загальну суму 667968 грн. (в т.ч. ПДВ 111328 грн.) та 64400л. на загальну суму 328440 грн. (в т.ч. ПДВ 54740 грн.). Відповідно до видаткових накладних, накладних, актів приймання-передачі майна, товарно-транспортних накладних, згідно податкових накладних від 24.06.2008 року №6241 та від 12.09.2008 року №9121 позивачем віднесено до валових витрат, витрати на загальну суму 830340 грн., до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 166068 грн.

Судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтуються на встановленні факту завищення валових витрат в розмірі 390425 грн. , порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на встановлені факту віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 78085 грн. вказані порушення виникли в наслідок виконання позивачем договорів поставки пічного палива від 02.04.2008 року, від 07.07.2008 року укладених між позивачем та ТОВ "А.В.М." ЛТД, та проведення оплати за вказаними договорами на загальну суму 468510 грн. за пічне паливо.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ТОВ "А.В.М." ЛТД 02.04.2008 року, та 07.07.2008 року укладено договори поставки пічного палива у відповідності до яких ТОВ "А.В.М." ЛТД передає у власність, а ТОВ "Еколінія" приймає та оплачує пічне паливо у кількості 36800л. на загальну суму 145360 грн. та 70000л. на загальну суму 322000 грн. (в т.ч. ПДВ 53666,67 грн.). Відповідно до видаткових накладних, накладних, актів приймання нафтопродуктів, товарно-транспортних накладних, згідно податкових накладних від 09.04.2008 року №1, від 09.07.2008 року №3 та від 22.07.2008р. позивачем віднесено до валових витрат, витрати на загальну суму 390425 грн., до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 78085 грн.

Судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ґрунтуються на встановленні факту завищення валових витрат в розмірі 2877155 грн. , порушення п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на встановлені факту віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 575431 грн. вказані порушення виникли в наслідок виконання позивачем договору поставки сільськогосподарської продукції від 05.07.2008 року укладеному між позивачем та ПП "Гелей", та проведення оплати за вказаними договорами на загальну суму 3452587,24 грн. за зерно.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та ПП "Гелей" 05.07.2008 року, укладено договір поставки сільськогосподарської продукції 2008р. відповідно до якого ПП "Гелей" передає у власність, а ТОВ "Еколінія" приймає та оплачує сільськогосподарську продукцію. Відповідно до видаткових накладних, податкових накладних та складських квитанцій на зерно, позивачем віднесено до валових витрат, витрати на загальну суму 2877155 грн., до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 575431 грн., згідно умов договору позивачем придбано зерно яке передано на збереження та знаходиться на елеваторі ТОВ "Еколінія".

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п. 7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, в редакції Закону від 24 грудня 1993 року N 3813-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, ч.ч. 1,5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недотримання умов ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що відповідач не наділений повноваженнями визнання недійсними угод укладених між субєктами господарювання, має право на звернення до суду з позовами про визнання угод недійсними, визнання відповідачем нікчемними угод укладених між позивачем та ТОВ "Сканія Плюс", ТОВ ВКФ "Ігрік", ТОВ "А.М.В." ЛТД, ПП "Гелей" не відповідає вимогам законодавства України, ґрунтується на припущенні. Вищевказані угоди не визнавалися судом недійсними, недійсність вищезазначених правочинів прямо не встановлена законом.

Оцінивши надані сторонами докази суд приходить до переконання, що між позивачем та ТОВ "Сканія Плюс", ТОВ ВКФ "Ігрік", ТОВ "А.М.В." ЛТД, ПП "Гелей" існують договірні відносини, що підтверджується укладеними між ними угодами, платіжними документами, накладними, актами приймання-передачі пічного палива, товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями на зерно, належним чином оформленими податковими накладними, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивачем не отримувалось та не використовувалось в господарських операціях придбане пічне паливо, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, отримання та використання пічного палива підтверджується журналом реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (пічного палива) у резервуарах, актами на списання дизельного (пічного) палива в період сушіння зерна на стаціонарних сушарках.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат 1232813 грн. та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ 986251 грн. в звязку з виконанням господарських договорів укладених між ТОВ "Еколінія" та ТОВ "Сканія Плюс", ТОВ ВКФ "Ігрік", ТОВ "А.М.В." ЛТД, ПП "Гелей".

Оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" то суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області: від 17.07.2009р. №0001812340/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2 від 27.11.2009 року №0001812340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1722428,9 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 1232813 грн., штрафні санкції на суму 489615,9 грн.; від 17.07.2009р. №0001822340/0, від 14.08.2009р. №0001822340/1, від 22.10.2009р. №0001822340/2, від 27.11.2009 року №0001822340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1477374,8 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 986251 грн., штрафні санкції на суму 491123,8 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Висновки суду щодо відсутності в діях позивача порушень вимог вимог п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2, п.п.5.3.9. п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підтверджуються також " Звітом про фактичні результати стосовно оцінки достовірності відображення у бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Еколінія" взаєморозрахунків з ТОВ "Сканія Плюс", ТОВ ВКФ "Ігрік", ТОВ "А.М.В." ЛТД, ПП "Гелей"" від 11 серпня 2009 року складеного незалежною приватною аудиторською фірмою "Аудит-Перфект" у відповідності до якого не встановлено заниження податкових зобовязань з податку на прибуток та з податку на додану вартість ТОВ "Еколінія".

Судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого недоутримано податку з доходів фізичних осіб на суму 15 грн. ґрунтуються на встановленні факту виплати приватному нотаріусу Григорєву Сергію Володимировичу доходу за надані послуги в сумі 100 грн. довідка без номера від 07.11.2008 року.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб " податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 р., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3 Порядку № 327). Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку № 327). За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.6 Порядку № 327). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 1.7 Порядку № 327). Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

В судовому засіданні встановлено, що акт перевірки від 07.07.2009 року №00630/2340/32013204 не містить викладення факту порушення позивачем вимог п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб " об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначеного факту, позивачем заперечується існування будь-яких правовідносин з вказаним приватним нотаріусом та виплата йому будь-яких доходів, відповідачем не надано суду жодних доказів отримання приватним нотаріусом Григорєвим С. В. доходу від ТОВ "Еколінія" за надані послуги в сумі 100 грн., судом такі докази не здобуто.

Враховуючи вказане, суд вважає, що оскільки судом не встановлено порушення позивачем вимог п.п. 8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб " то податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області від 17.07.2009р. №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0032731740/2, від 27.11.2009 року №0032731740/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 45 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 15 грн., штрафні санкції на суму 30 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", " Про податок з доходів фізичних осіб ", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 99, 158, 159, 161, 162, 163, 167 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Еколінія" до Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2009р. №0001812340/0, №0001822340/0, №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, №0001822340/1, №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2, №0001822340/2, №0032731740/2 та від 27.11.2009 року №0001812340/3, №0001822340/3, №0032731740/3 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дунаєвецькому районі Хмельницької області:

- від 17.07.2009р. №0001812340/0, від 14.08.2009р. №0001812340/1, від 22.10.2009р. №0001812340/2 від 27.11.2009 року №0001812340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1722428,9 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 1232813 грн., штрафні санкції на суму 489615,9 грн.

- від 17.07.2009р. №0001822340/0, від 14.08.2009р. №0001822340/1, від 22.10.2009р. №0001822340/2, від 27.11.2009 року №0001822340/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1477374,8 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 986251 грн., штрафні санкції на суму 491123,8 грн.;

- від 17.07.2009р. №0032731740/0, від 14.08.2009р. №0032731740/1, від 22.10.2009р. №0032731740/2, від 27.11.2009 року №0032731740/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в розмірі 45 грн., в т.ч. основний платіж в сумі 15 грн., штрафні санкції на суму 30 грн.;

Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі 11 лютого 2010 року.

Суддя