Ухвала суду № 80734657, 18.03.2019, Біловодський районний суд Луганської області

18.03.2019

справа 408/4784/15-к

провадження № 1-кп/408/13/19

У Х В А Л А

18 березня 2019 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кускової Т.В.

при секретарі Сіпаковій Л.А.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Черних С.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодськ Луганської області клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015130430000189 від 07 липня 2015 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше судимого Біловодським РС 18.05.2015 року за ч. 2,3 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненому від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на строк 60 діб.

В клопотанні посилається на те, що у вказаному кримінальному провадженні 16.10.2015 проведено підготовче судове засідання, обвинувальний акт призначено до розгляду.

В подальшому обвинувачений ухилився від явки до суду, не з’явився на судові засідання, призначені відповідно на 26.10.2015, 02.11.2015, 12.11.2015.

За клопотанням прокурора судом стосовно ОСОБА_2 винесено ухвалу про дозвіл на затримання з метою його приводу для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

На даний час місцезнаходження обвинуваченого встановлено.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, карається максимальним покаранням у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

З огляду на викладене наявні ризики, передбачені:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості незаконно впливати на

потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо перешкоджання кримінальному

провадженню іншим чином;

-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо можливості вчинити інше кримінальне

правопорушення.

Жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Так, наявним є ризик того, що ОСОБА_2 може переховуватись від суду, про це свідчить можливість призначення йому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі строком до 6 років, а також те, що він тривалий час, починаючи з 2015 року, з метою уникнення від кримінальної відповідальності переховувався від суду, для чого залишив територію України та виїхав до Російської Федерації.

Також, наявним є ризик незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, адже вказані особи під час судового засідання не допитувалися.

Поряд з цим, ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Вказує, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, просить клопотання задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував щодо задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_1 залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що за клопотанням прокурора 12 листопада 2015 року стосовно ОСОБА_2 винесено ухвалу про дозвіл на затримання з метою його приводу для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

Прокурором в судовому засіданні та в клопотанні надано обґрунтовані підстави вважати, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_2 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв’язки з суспільством.

Суд вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 4, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на потерпілих, свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо вказаних ризиків, суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, унеможливлюють застосування більш м’якого запобіжного заходу, зокрема і домашнього арешту.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього суд враховує те, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується негативно по місцю проживання, тривалий час ухилявся від суду.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 раніше судимий, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд вважає за доцільне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 176-206, 314-315, 331 КПК України, Конвенцією про захист прав людини, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Старобільському СІЗО терміном до 17 травня 2019 року.

Розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_2 визначати в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (з урахуванням визначеного розміру 1921 гривня станом на 1 січня 2019 року) - 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок.

Роз’яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що він має право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застава може бути внесена на відповідний рахунок:

Одержувач - ТУ ДСА України в Луганській області;

Код ЄДРПОУ - 26297948;

Банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ;

МФО – 820172;

Рахунок - 37317017002672;

Призначення платежу: застава, справа № 408/4784/15-к (1-кп/408/13/19) ухвала Біловодського районного суду Луганської області, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ЄДРПОУ суду - 05380616, та надати документ, що це підтверджує, прокурору, суду.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 терміном на 2 місяці наступні обов’язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із Біловодського району Луганської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно частини 8 статті 182 КПК України, у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Частиною 10 статті 182 КПК України передбачено, що у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Згідно частини 11 статті 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя Кускова Т.В.