Ухвала суду № 80732999, 26.03.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1621/16-к

Провадження №1-кс/369/1131/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Головатюк В.В.,

за участі прокурора Гоін С.Б.,

підсудного ОСОБА_1,

захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286 та ч. 2 ст. 412 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 415 та ч. 2 ст. 412 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2019 року захисником обвинуваченого ОСОБА_5 – ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про відвід судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286 та ч. 2 ст. 412 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 415 та ч. 2 ст. 412 КК України, мотивуючи тим, що суддя під час розгляду справи № 369/1621/16-к, суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко В.В., не враховуючи клопотання захисту, наявність поважних причин не прибуття у судове засідання та відмовив у перенесенні судового засідання, а отже, своїми діями суддя, як гарант справедливості, порушив вищезазначене право обвинуваченого на «Справедливий судовий розгляд» та виніс ухвалу, якою залучив замість адвоката ОСОБА_6 до участі іншого захисника з Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві. Адвокат вказує, що такі дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко В.В. викликають сумніви неупередженості судді у розгляді кримінального провадження.

На підставі викладеного просить задовольнити заяву про відвід судді Лисенко Владислава Вікторовича Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань та заяв про відкладення судового засідання до суду не надходило. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заяву підтримали та просили задовольнити відвід.

Прокурор Гоін С.Б. заперечував щодо заяви та просив відмовити в її задоволенні.

Суддя Лисенко В.В. повідомлений про час і місце розгляду заяви про його відвід Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи

Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.

Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.

Тобто, особа, яка заявляє відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт зацікавленості судді у розгляді справи, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості судді, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Як зазначено вище, підставою, яка викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді та зазначена в заяві є прийняття судом рішення про залучення іншого адвоката.

Так, прийняття судом рішення по справі, з яким не згодна сторона не є безумовною підставою для відводу, зважаючи на дію презумпції особистої неупередженості суддів, яка діє до тих пір поки не доведено інше.

Вивчивши заяву, оглянувши матеріали судового провадження, суд приходить до переконання, що заява не підлягає задоволенню, оскільки захисником обвинуваченого ОСОБА_5 –ОСОБА_6 не надано суду доказів наявності обставин, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь судді у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286 та ч. 2 ст. 412 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 415 та ч. 2 ст. 412 КК України.

Незгода учасників судового розгляду з процесуальним рішеннями суду, не є підставою для відводу судді, вказані рішення можуть бути оскаржені разом із кінцевим рішенням по справі. Інших обставин, які б свідчили про необ’єктивність та упередженість судді Лисенка В.В. при судовому розгляді зазначеного кримінального провадження, не встановлені.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.75,76,81 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити захиснику обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 у задоволенні заяви про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенка В.В. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286 та ч. 2 ст. 412 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 415 та ч. 2 ст. 412 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Пінкевич