Рішення № 80732661, 05.03.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0915/2631/12

Провадження № 8/352/1/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

за участю секретаря судового засідання Кукули О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Тисменицького районного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ "Державний Ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів,-

в с т а н о в и в :

27.04.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2013 року у справі позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ "Державний Ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів у зв'язку з нововиявленими обставинами, та просить скасувати дане рішення і прийняти нове, за яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ "Державний Ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів - відмовити.

Свою заяву мотивує тим, що 18 липня 2013 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ "Державний Ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів, згідно якого визнано недійсними прилюдні торги проведені 15.05.2012 року Івано-Франківською філією приватного підприємства Спеціалізоване підприємство “Юстиція” щодо примусової реалізації домоволодіння та земельної ділянки № 38-38 “а” по вул. Довбуша в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, а також незавершеного будівництва будівель туалету, котельні та складу по вул. Довбуша 38 в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, у решті позову відмовлено. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.09.2013 року рішення суду першої інстанції від 18.03.2013 року залишено без змін.

Під час розгляду справи їй не були відомі обставини, які мають істотне значення для розгляду справи. Їй стало відомо, що позивачу по справі ОСОБА_2 25.04.2012 року ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії було направлено листа, яким повідомлено коли відбудуться прилюдні торги з реалізації арештованого майна, за якою адресою відбудуться прилюдні торги, а також вказані стартові (початкові) ціни кожного лоту. Вважає, що у зв’язку з цим порушень права позивача щодо неповідомлення про проведення та про ціну не було. При прийнятті рішення суду не було відомо даної обставини, яка спростовує той факт, що ОСОБА_2 не могла оспорити вартість майна, на яке здійснювалося стягнення та бути присутньою на торгах. Також їй стало відомо, що ОСОБА_2 при зверненні до державного виконавця про першочергове стягнення на належне їй нежитлове приміщення по вул. Коновальця, 146 –Д у м. Івано-Франківську їй було роз’яснено, що виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого Тисменицьким районним судом про стягнення з неї на користь Тисменицького територіального відокремленого безбалансового відділення філії Івано-Франківського ВАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором та стягнення здійснюється на предмет іпотеки, яким було забезпечено виконання основного зобов’язання за кредитним договором. А тому, на будь-яке інше майно, стягнення не могло бути здійснено. Ці факти свідчать про відсутність порушень зі сторони ДВС Тисменицького РУЮ. Вважає дані обставини істотним, і такими, які не були відомі і не могли бути відомі суду, цим обставинам суд при постановлені рішення не давав оцінки.

Нововиявлені обставини їй стали відомі у лише березні 2016 року, оскільки відповідач ОСОБА_3 надав їй копію листа ВДВС Тисменицького РУЮ Івано-Франківської області від 11.05.2012 року за № 2858/04-23, з якого вбачається те, що ОСОБА_2 ВДВС роз’яснювалося на яке саме майно проводиться стягнення і що воно проводиться з урахуванням вимог ЗУ «Про іпотеку». Даний лист знаходився серед документів технічної документації на будинковолодіння по вул. Довбуша, 38 в селі Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, які останньому надала ОСОБА_4 (мати позивача). Тому вона, в установленому законом порядку та строки, подала до суду заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Ухвалою суду від 21.03.2016 року суд її заяву залишив без руху, а ухвалою суду від 15.04.2016 року без розгляду. Після усунення підстав для залишення заяви без розгляду вона звернулася до суду повторно. А тому просила поновити їй процесуальний строк для розгляду її заяви.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася. Від неї надійшла заява, у якій вона просила справу розглядати без її участі, заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримує, просила її задоволити.

ОСОБА_2 та її представники в судове засідання не з’явилися. Від них надійшли заперечення за заяву про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, у яких заначили, що твердження заявниці щодо нововиявлених обставин по справі, а саме повідомлення державним виконавцем Прокопів В.Ю. на який саме об’єкт нерухомого майно проводиться стягнення та проведення його на підставі ЗУ «Про іпотеку», а також повідомлення останньої про час та місце проведення прилюдних торгів, є хибними, оскільки дані докази досліджувалися судом при прийнятті рішення 18.03.2013 року та містяться в матеріалах даної цивільної справи. Крім цього, дані докази не підтверджують правомірність дій відповідачів під час реалізації арештованого майна.

ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Від нього надійшла заява, у якій він просив справу розглядати без його участі, проти задоволення заяви не заперечував.

Представники відділу ДВС Тисменицького РУЮ та ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» в особі Івано-Франківської філії в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися.

Представник ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Івано-Франківської філії в судове засідання не з’явився, однак про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали заяви та матеріали цивільної справи№ 0915/2631/12 та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2013 року слід скасувати з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2013 року позов ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ "Державний Ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів задоволено частково, визнано недійсними прилюдні торги, проведені 15.05.2012 року Івано-Франківською філією приватного підприємства Спеціалізоване підприємство “Юстиція” щодо примусової реалізації домоволодіння та земельної ділянки № 38-38 “а” по вул. Довбуша в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, а також незавершеного будівництва будівель туалету, котельні та складу по вул. Довбуша 38 в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, у решті позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.09.2013 року рішення суду першої інстанції від 18.03.2013 року залишено без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як роз'яснено в пунктах 3, 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК (зміст статті тотожний п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України в чинній редакції) є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Після набрання рішенням законної сили стали достовірно відомі обставини, які є істотними для справи, однак не були відомі під час розгляду справи № 0915/2631/12, а саме те, що позивачу по справі ОСОБА_2 було повідомлено директором ІФФ ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» про те, яке майно буде реалізовуватися на прилюдних торгах, час та місце проведення прилюдних торгів та стартову ціну лоту, що підтверджується копією повідомлення ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» від 26.04.2012 року (а.с.6). Крім того, листом від 11.05.2012 року №2858/04-23, державний виконавець ВДВС Тисменицького РУЮ повідомив ОСОБА_2 про те, що виконавче провадження здійснюється на підставі виконавчого листа про стягнення з неї на користь Тисменицького відокремленого безбалансового відділення філії Івано-Франківського ВАТ «Ощадбанк» заборгованості за кредитним договором; стягнення здійснюється відповідно до ЗУ «Про іпотеку» на предмет іпотеки, визначений іпотечним договором від 13.03.2008 року, яким було забезпечено виконання основного зобов’язання за кредитним договором; в іпотечному договорі визначено нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а тому стягнення на будь-яке інше майно не може бути здійснено.

Постановою судової палати у цивільних та господарських спорах ВСУ від 27.04.2016 року визначено, що відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов’язки суб’єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника. Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 44 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Положеннями статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Зокрема, згідно із частиною восьмою цієї статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Отже, за змістом цієї статті підставою для застосування положень Закону України «Про іпотеку» до спірних правовідносин є звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто його арешт, вилучення та примусова реалізація в розумінні частини першої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя.

Відповідно до порядку примусового звернення стягнення коштів з боржника, врегульованого Законом України «Про виконавче провадження», першочергово звертається стягнення на відповідні кошти боржника, рухоме майно, а за його відсутності – на об’єкти нерухомості.

Статтею 54 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки статтею 575 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов’язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України «Про іпотеку».

11.03.2008р. між ОСОБА_2 та ВАТ “Державний ощадний банк України” укладено договір іпотеки для забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 11.03.2008р. №43, укладеним між ВАТ “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_3, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 500000,00 грн. Згідно даного договору іпотеки ОСОБА_2 передала банку в іпотеку належне їй домоволодіння по вул. Довбуша, 38 в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також земельної ділянки, наданої для обслуговування житлового будинку.

Рішенням Тисменицького районного суду від 29.09.2011 р. у справі № 2-336/2011р. задоволено позов ПАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_3, ОСОБА_2, вирішено стягнути солідарно з відповідачів в користь банку заборгованість за кредитним договором від 11.03.2008р. №43 в розмірі 448 481, 97 грн.

20.01.2012р. державним виконавцем відділу ДВС Тисменицького РУЮ відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Тисменицького районного суду №2-336/2011р. про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ “Державний ощадний банк України” боргу в розмірі 448 481,97 грн.

01.02.2012 р. державним виконавцем відділу ДВС Тисменицького РУЮ під час примусового виконання рішення суду здійснено опис та арешт житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Довбуша, 38 в с.Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, який належав позивачці ОСОБА_2

З заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів, поданих державним виконавцем відділу ДВС Тисменицького РУЮ торгівельній організації Івано-Франківській філії ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція” вбачається, що на примусову реалізацію у виконавчому провадженні було передано Івано-Франківській філії ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція” наступні об’єкти належні боржнику ОСОБА_2: домоволодіння та земельна діялнка площею 0,3168 га в с.Чукалівка Тисменицького району, вул. Довбуша 38-38 “а”, незавершене будівництво будівель туалету, котельні та складу в с.Чукалівка Тисменицького району, по вул. Довбуша, 38.

На підтвердження права власності боржника ОСОБА_2 на арештоване майно до заявки державного виконавця додана копія нотаріально посвідченого договору дарування від 31.03. 2008р. № 181. З даного договру дарування вбачається, що ОСОБА_2 отримала у власність житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адерсою: вул.Довбуша 38 с.Чукалівка Тисменицький район. Також, до заявки додано копію державного акту про право власності на земельну ділянку від 29.11.2002, яка підтверджує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,3168 га по вул. Довбуша, 38 в с.Чукалівка Тисменицького району. З протоколів торгів від 15.05.2012р. № 15/118/12-І-2, №15/118/12-І-1, проведених Івано-Франківською філією ПП “Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, видно, що домоволодіння та земельна ділянка площею 0,3168 га по вул. Довбуша 38-38 “а” в с.Чукалівка Тисменицького району, було реалізоване за ціною 590000,00 грн., незавершене будівництво будівель туалету, котельні та складу по вул. Довбуша, 38 в с.Чукалівка Тисменицького району, реалізоване за ціною 15700,00 грн. Переможцем торгів оголошено ОСОБА_1, яка кошти за придбане майно оплатила у повному обсязі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу.

Таким чином прилюдні торги, проведені 15.05.2012 року Івано-Франківською філією приватного підприємства Спеціалізоване підприємство “Юстиція” щодо примусової реалізації домоволодіння та земельної ділянки № 38-38 “а” по вул. Довбуша в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, а також незавершеного будівництва будівель туалету, котельні та складу по вул. Довбуша 38 в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, виконавчою службою проводилися на виконання рішення суду від 29.09.2011р. про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в розмірі 448 481, 97 грн.з позивачки ОСОБА_2 та боржника ОСОБА_3.

Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті в тому числі за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є в тому числі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року № 4, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - справа "Желтяков проти України" (п.42-43) Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII). Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Відповідно до ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може, в тому числі задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Скасовуючи рішення суду, яке переглядається за нововиявленими обставинами та ухвалюючи нове рішення, суд виходить з того, що рішенням Тисменицького районного суду від 18.07.2013 року визнано недійсними прилюдні торги проведені 15.05.2012 року Івано-Франківською філією приватного підприємства Спеціалізоване підприємство “Юстиція”, щодо примусової реалізації домоволодіння та земельної ділянки № 38-38 “а” по вул. Довбуша в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області, а також незавершеного будівництва будівель туалету, котельні та складу по вул. Довбуша 38 в с. Чукалівка Тисменицького району Івано-Франківської області з підстав порушення процедури проведення прилюдних торгів та реалізації майна, яке не було зареєстроване у встановленому законом порядку в реєстрі прав власності на нерухоме майно, а тому не було об'єктом правочину купівлі-продажу та передчасному продажу будинків № 38 та № 38-А за наявності у боржника житлових приміщень.

При цьому, суд виходить з принципу «юридичної визначеності», адже в даному випадку проведено реалізацію майна як завершальна стадія судового провадження пов’язана із примусовим виконання рішення Тисменицького районного суду від 29.09.2011р. яким задоволено позов ПАТ “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_3, ОСОБА_2, вирішено стягнути солідарно з відповідачів в користь банку заборгованість за кредитним договором від 11.03.2008р. №43 в розмірі 448 481, 97 грн. і тому, навіть за наявності рішення суду про визнання прилюдних торгів недійсними (у зв'язку з порушенням процедури їх проведення), рішення суду від 29.09.2011р. залишилося б невиконаним, як і зобов'язання перед кредитором - ПАТ «Державний ощадний банк України», що є недопустимим в демократичному суспільстві та суперечило б основним засадам здійснення правосуддя та інтересам кредитора.

Водночас, враховуючи встановлені у справі нововиявлені обставини, а саме те, що ОСОБА_2 належним чином повідомлялася про час та місце проведення прилюдних торгів, про початкові (стартові) кожного лоту, а також роз’яснено підстави для реалізації саме даного майно, яке є предметом іпотеки, що свідчить про те, що остання могла оспорити вартість майна, на яке здійснювалося стягнення та бути присутньою на торгах, тобто таким чином реалізувати своє право бути присутньою на торгах, а тому позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП Спеціалізоване підприємство “Юстиція” в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ “Державний ощадний банк України” про визнання недійсними прилюдних торгів до задоволення не підлягає.

Враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення у повному обсязі, а строки подачі заяви поновленню.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 526, 527, 530 , 599, 610-612, 1054 ЦК України, та керуючись ст.10,12,13,,76-83,258-268, 423, 429 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для розгляду заяви про перегляд рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ "Державний Ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18 липня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ "Державний Ощадний банк України" про визнання недійсними прилюдних торгів - задоволити.

Рішення Тисменицького районного суду від 18 липня 2013 року по цивільній справі № 0915/2631/12 за позовом ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП Спеціалізоване підприємство “Юстиція” в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ “Державний ощадний банк України” про визнання недійсними прилюдних торгів - скасувати за нововиявленими обставинами.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу ДВС Тисменицького районного управління юстиції, ПП Спеціалізоване підприємство “Юстиція” в особі Івано-Франківської філії, співвідповідача ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ВАТ “Державний ощадний банк України” про визнання недійсними прилюдних торгів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15 березня 2019 року.

Головуючий Струтинський Р.Р.