Постанова № 80732, 04.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.06 р. Справа № 3/195

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Гассій О.В., при Секретарі судового засідання Г.О.Якимович, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк

До Дзержинського комунального підприємства „Дзержинськжитлосервіс” м. Дзержинськ

про стягнення штрафних санкцій в сумі 7 460,88 грн.

в адміністративній справі № 3/195

За участю представників сторін:

від позивача: Вдовін М.М.– представник за довіреністю.

від відповідача: Гавриш О.О. – представник за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Дзержинського комунального підприємства „Дзержинськжитлосервіс” м. Дзержинськ про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 р. в сумі 7334,88 грн. та суму нарахованої пені у розмірі 126,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на розрахунок штрафних санкцій, звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, лист Дзержинського міського центру зайнятості від 25.04.2006 р. № 01-12/690.

01.11.2005 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, яким пункти 6 та 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружного адміністративного суду позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим кодексом до адміністративної юрисдикції, заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, розглядаються господарським судом Донецької області в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 14.06.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 3/195.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з мотивів викладених у відзиві, але доказів в обґрунтування викладеного у відзиві до суду не надав.

Сторони по справі належним чином були повідомлені про дату та час слухання справи по справі № 3/195.

В судовому засіданні були досліджені надані позивачем документи: розрахунок штрафних санкцій, звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, лист Дзержинського міського центру зайнятості від 25.04.2006 р. № 01-12/690.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

У відповідності до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами та доповненнями) для всіх підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих. У випадку, якщо кількість працюючих інвалідів на підприємстві була менша, ніж встановлено зазначеним нормативом, то згідно статті 20 Закону відповідач зобов’язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у розмірі середньорічної заробітної плати на даному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно даних статистичної звітності форми № 10-ПІ за 2005 рік загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу) становила 43 особи, середньорічна заробітна плата штатного працівника – 7 334,88 грн.

Вказаний звіт був направлений відповідачем до Донецького обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів і отриманий останнім 10.05.2006 р., про що свідчить штамп канцелярії позивача.

З урахуванням даних звіту та вимог ст. 19 Закону чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні були працювати у 2005 році на робочих місцях, створених відповідно до 4-відсоткового нормативу, становить – 2 особи.

У дійсності у спірний період на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 1 особу.

Таким чином, кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача менше на 1 особу відносно нормативу, а тому на підставі ст. 20 Закону відповідач зобов”язаний сплатити штрафні санкції у розмірі середньомісячної заробітної плати на даному підприємстві за кожне нестворене робочі місце для інвалідів, тобто 7 334,88 грн.

Відповідно до п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, визначено, що підприємства, зокрема у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи про вільні та вакантні місця.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону підприємства, установи та організації, які використовують найману працю, де облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Відповідачем штрафні санкції не сплачені, тому на підставі пункту 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь строк. Отже, сума пені складає 126,00 грн.

Доводи позивача стосовно того, що відповідач в порушення вимог Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів не створив 1 робоче місце для інвалідів і тим самим порушив вимоги ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та не представив доказів, що підтверджують дії та наміри підприємства зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, судом вважаються обґрунтованими.

Таким чином, позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Дзержинського комунального підприємства „Дзержинськжитлосервіс” м. Дзержинськ про стягнення штрафних санкцій в сумі 7334,88 грн. та суми нарахованої пені у розмірі 126,00 грн. обґрунтовані поданими по справі доказами, визнані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, статтями 10, 11, 12, 23, 50, 51, 69, 70, 71, 79, 86, 107, 110, 111, 121, 138, 160, п.1 ст. 162, 163, 167 Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк - з а д о в о л ь н и т и.

Стягнути з Дзержинського комунального підприємства „Дзержинськжитлосервіс” м. Дзержинськ (85200, м. Дзержинськ, Донецька область, вул. Щорса, 3, р/р 26004000768001 ВАТ КБ „Надра”, МФО 335504, код ЄДРПОУ 31217526) на користь на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська,91, УДК у Донецькій області, р\р 31219230600001 в ВДК м. Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) штрафні санкції за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 р. в сумі 7334,88 грн. та суму нарахованої пені у розмірі 126,00 грн.

Стягнути з Дзержинського комунального підприємства „Дзержинськжитлосервіс” м. Дзержинськ (85200, м. Дзержинськ, Донецька область, вул. Щорса, 3, р/р 26004000768001 ВАТ КБ „Надра”, МФО 335504, код ЄДРПОУ 31217526) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 102,00 грн.

Текст постанови суду оголошений у судовому засіданні 04.07.2006р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гассій О.В.

Вик. Костюк І.В.

Надруковано 4 примірники:

1 позивачу

2 відповідачу

1 до справи