Ухвала суду № 80731492, 27.03.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5268/19

Провадження № 1-кс/344/2953/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., прокурора Боровика С.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в рамках кримінального провадження № 120190000000602 від 25.10.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що 26.08.2017 близько 13.00 год. на літній терасі бару «Пасаж Гартенберг» по вул. Незалежності, 3 в м. Івано-Франківську, між відвідувачами закладу виник конфлікт.

В свій час, будучи свідком вищевказаного конфлікту, з метою його подальшого припинення, у ОСОБА_1 виник умисел на спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_1 взяв з власного автомобіля марки «ВАЗ 21010», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рушницю марки «ОСОБА_4 410к», споряджену боєприпасами. У подальшому, ОСОБА_1, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, перебуваючи біля незаскленої віконної рами літньої тераси зазначеного закладу, вистрілив в область грудей ОСОБА_3

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 спричинено проникаючі рани грудної клітки та живота зліва, з ушкодженням 10, 11 ребер зліва, лівої легені, лівого купола діафрагми, шлунка, селезінки, підшлункової залози, за очеревинного простору (у вигляді гематоми), рану лівого плеча з ушкодженням гілок плечової артерії, що ускладнилися кровотечею черевну порожнину (1500 мл крові), в ліву плевральну порожнину (300 мл) та розвитком тяжкого травматичного шоку, що викликало необхідність проведення операцій: видалення селезінки, ушивання лівого купола діафрагми, шлунка, коагуляції хвоста підшлункової залози, ревізії судинно-нервового пучка та розкриття гематоми заочеревинного простору, які відповідно до висновку експерта № 109 від 18.09.2017 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, які є небезпечні для життя в момент спричинення.

Причетність ОСОБА_1 до вказаного злочину повністю підтверджується зібраними доказами: протоколом огляду місця події, протоколом обшуку, показаннями свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, висновком експерта № 109 від 18.09.2017 та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких.

Підозрюваний має змогу переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній усвідомлює про неминучість покарання інкримінованого злочину (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Також, знаходячись на волі має фактичну можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Таким чином, до підозрюваного доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.

Враховуючи обставини кримінального провадження, із яких випливає, що ОСОБА_1 підозрюється у заподіянні ОСОБА_3 умисного тяжкого тілесного ушкодження, а також майновий та сімейний стан останнього, вбачається необхідність у разі обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 53 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 101 тис. 813 грн.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених в ньому, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили суд обрати запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

25 березня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри від 06.09.2017 тобто підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та відсутність офіційного місця роботи.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років позбавлення волі.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 53 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Саме такий розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також є помірним для особи ОСОБА_1 з урахуванням його майнового стану.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 квітня 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу – 101 813 (сто одну тисячу вісімсот тринадцять гривень), яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 05 квітня 2019 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утриматись від спілкування з усіма свідками, потерпілими в даному кримінальному провадженні;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.