Ухвала суду № 80728672, 19.03.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2225/19

Провадження № 2/185/2274/19

У Х В А Л А

19 березня 2019 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Врона А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першої Павлоградської Державної нотаріальної контори, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Добротний Дім НП”, про скасування арешту майна, виключення з реєстру запису,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 за довіреністю звернулась до суду з позовом до Першої Павлоградської Державної нотаріальної контори про скасування арешту майна, виключення з реєстру запису.

Дослідивши матеріали заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до пп. 16 п. 11 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦПК України, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно норм ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Проте представником до позову не додано клопотання про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні враховуючи ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження на виконання ч.3 ст.274 ЦПК України.

Таким чином, позивачу необхідно надати суд докази здійснення представником, який підписав позовну заяву, представництва, як виду адвокатської діяльності на підставах та в порядку, що передбачені Законом.

Позовна заява не відповідає вимогам п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В позовній заяві відповідачем зазначена Перша Павлоградська Державна нотаріальна контора, однак не вказано зміст позовних вимог щодо вказаного в позові відповідача, так само не міститься і обґрунтування заявлених вимог до Першої Павлоградської Державної нотаріальної контори.

Також в позові вказано, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті власника нерухомого майна, на яке накладено арешт, проте жодних доказів і підтвердження вказаного до позову не додано, також не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Тобто, позивачу необхідно надати оригінали доданих до позову письмових доказів, або їх копії засвідчені належним чином відповідно до вимог діючого ЦПК України, чи засвідчити належним чином надані копії, та зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, поданих в належним чином засвідчених копіях.

Також, зазначена позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Хоча позивачем і сплачено судовий збір у розмірі 1536 грн. 80 коп., одним ним заявлені три вимоги немайнового характеру, тобто, судовий збір сплачено не у повному обсязі.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Тобто, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. на рахунок: Отримувач коштів УДКСУ у місті Павлограді, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37936856, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31218206004032, код класифікації доходів бюджету 22030101, або зазначити та надати докази звільнення від сплати судового збору.

Крім того, суд вважає за необхідне роз’яснити, що відповідно до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 136, 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Павлоградської Державної нотаріальної контори, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Добротний Дім НП”, про скасування арешту майна, виключення з реєстру запису - залишити без руху, про що сповістити позивачів, надавши строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз’яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: ОСОБА_2