Рішення № 80728168, 27.03.2019, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1617/18

Номер провадження № 2/0186/22/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27 березня 2019 року м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді: Кривошеї С.С.

при секретарі: Кравченко А.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування і розпорядження власністю, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у праві користування і розпорядження власністю, шляхом позбавлення права користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову зазначає, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло №6307, яке видане 02 березня 1999 року Першотравенським управлінням житлово-комунального господарства. Відповідачі зареєстровані у спірній квартирі, але не проживають у ній з 2006 року, що підтверджується актом №1043, виданим 12 вересня 2018 року ПП «Комунальщик-4».

Реєстрація відповідачів у квартирі, створює їй перешкоди вільно володіти та користуватися нею.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 надала заяву, в якій прохала суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти постановлення судом заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сторінці Першотравенського міського суду Дніпропетровської області Офіційного веб-порталу «Судова влада України».

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, № 4, № 7 та № 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Статтею 150 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 (Комсомольська), міста Першотравенська, Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло №6307, яке видане 02 березня 1999 року Першотравенським управлінням житлово-комунального господарства Державної холдингової компанії «Павлоградвугілля».

Відповідно до акту №1043, виданого 12 вересня 2018 року Приватним підприємством «Комунальщик-4», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані але не проживають у ІНФОРМАЦІЯ_3, з 2006 року.

Згідно акту №1044, виданого 12 вересня 2018 року Приватним підприємством «Комунальщик-4», ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, з 2006 року по теперішній час. Також за зазначеною вище адресою проживають без реєстрації діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п.3 ч.1 ст. 346 ЦК України) із зняттям останнього з реєстрації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Згідно ст.ст. 4, 19 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є онуком та невісткою позивачки ОСОБА_3 Василівни, зареєстровані у спірній квартирі але не проживає в ній з 2006 року, відсутні без поважних причин в зазначеній квартирі понад один рік, не виявляють наміру та бажання вселитися у спірну квартиру, тому суд вважає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 сліід визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням, квартирою №21 будинку №59 по вулиці Молодіжній, міста Першотравенська, Дніпропетровської області.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, 16, 316, 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.41, 47 Конституції України, ст.150 ЖК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - суд

В И Р І Ш И В:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, такими, що втратили право кристування житловим приміщенням, квартирою №21 будинку №59 по вулиці Молодіжній, міста Першотравенська, Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Першотравенського міського суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С.С. Кривошея.