Ухвала суду № 80727510, 11.03.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 173/997/17

провадження № 1-кп/208/104/19

УХВАЛА

11 березня 2019 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі колегії судів:

судді-доповідача ОСОБА_1

суддів Івченко Т.П.

ОСОБА_2

при секретарі Трусовій А.І.

за участю: прокурора Кальчик М.С.

потерпілої ОСОБА_3

представник потерпілої ОСОБА_4

потерпілого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

при вирішенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, п.12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.1,12,13 ч.2 ст.115 КК України. Під час досудового розгляду до обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, п.12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.1,12,13 ч.2 ст.115 КК України

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 28.01.2019 року дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 було продовжено до 27.03.2019 року.

У судовому засіданні прокурор висловив думку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7, оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України не зменшилися, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу немає. Не всі свідки з боку обвинувачення були допитані, сам Корольов не допитувався.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник вважали клопотання таким що підлягає задоволенню.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 у судовому засідання проти задоволення вказаного клопотання заперечив, вказав що ризики прокурором не доведені. Заявив клопотання щодо заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника, посилається на наявність міцних соціальних зв’язків, поганий стан здоров’я, він признаний по життєво інвалідом третьої групи, йому необхідно терміново проходити лікування, недоведеність його вини жодним доказом, обмова його з боку потерпілих та свідків, він має гарну характеристику, та просив суд змінити запобіжний захід на більш м’який не пов’язаний з триманням під вартою, а саме : особисте зобов’язання, порука, домашній арешт.

Згідно вимог пункту (с) ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Суд, не погоджується з доводами захисту про необхідність заміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 з тримання під вартою на запобіжний захід на більш м’який не пов’язаний з позбавленням волі, з огляду на наступне.

Так відповідно до КПК України, обвинувачений та його захисник має право звернутися з клопотанням про заміну запобіжного заходу.

В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

При вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред’явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Також, Європейський суд з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії" закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим моментом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У справі "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року вказано, що особлива якість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, не зважаючи на наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків, поганий стан здоров’я, суд вважає наявними ризик, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.

Суд заслухавши думку прокурора, потерпілих, представника потерпілої, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що були підставою для застосування щодо ОСОБА_7 такого запобіжного заходу як взяття під варту, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що враховувалися суддею при обранні ОСОБА_7 заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має, не всі свідки з боку обвинувачення допитані, сам обвинувачений ще не допитувався.

Керуючись ст.. ст.177,178,183,197,315,316,331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.05.2019 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 щодо заміни запобіжного заходу на більш м’який не пов’язаний з триманням під вартою- відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

ОСОБА_8 ОСОБА_1

Суддя Т.П. Івченко

Суддя Т.А. Савранський