Рішення № 80727088, 15.03.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7126/18

2/0203/159/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю представників позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Мандриківська 127» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого позивачем зазначено, що Обслуговуючий кооператив «Мандриківська 127» є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового комплексу по вул.Мандриківська,51М у відповідності до Закону України «Про кооперацію». Кооператив забезпечує утримання будинку та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, теплопостачання в жилі та допоміжні приміщення споживачів за допомогою дахової котельні та несе експлуатаційні витрати на вищезазначені цілі. Відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Останній свої обов’язки в повному обсязі не виконує, несвоєчасно та не в повному обсязі вносить плату за отримані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого станом на 06.03.2018 року має заборгованість в сумі 18947 грн. 09 коп., за період з березня 2015 року по лютий 2018 року. В зв’язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також інфляційні витрати в сумі 2767 грн. 55 коп., три відсотки річних в сумі 1706 грн. 80 коп. та пеню 6771 грн. 96 коп.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги за період з березня 2017 року по серпень 2018 року в сумі 27277 грн. 41 коп., інфляційні витрати в сумі 1524 грн. 63 коп., три відсотки річних в сумі 708 грн. 33 коп., пеню в сумі 6226 грн. 53 коп., а всього стягнути 35736 грн. 90 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у поданому письмовому відзиві та поясненнях під час розгляду справи проти позову заперечував, посилаючись на те, що наведена в позові сума заборгованості за нібито спожиті житлово-комунальні послуги та розрахунок заборгованості не відповідають дійсності, є необґрунтованими та розрахованими всупереч вимогам закону щодо встановлення розміру тарифів на житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Також посилався на відсутність укладеного з позивачем договору про надання житлово-комунальних послуг та будь-яких інших послуг.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та не заперечувалось відповідачем, що останній є власником квартири АДРЕСА_2.

Обслуговуючий кооператив «Мандриківська 127» є юридичною особою, не має на меті одержання прибутку, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового комплексу по вул.Мандриківська,51М у відповідності до Закону України «Про кооперацію».

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно термінів, наведених в ст.1 вказаного вище Закону (тут та далі в редакції на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст.20 цього Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Нормами ст.ст.525, 526 ЦК України зазначено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щомісячна оплата житлово-комунальних послуг також передбачена Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», Законом України «Про ринок електричної енергії» та діючим на час виникнення спірних правовідносин між сторонами Законом України «Про електроенергетику».

Згідно ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

У відповідності до ст.ст.319,322 ЦК України власність зобов’язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов?язані оплачувати житлово-комунальні послуги. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В зв’язку з цим, відповідач, як власник квартири АДРЕСА_1, зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

З огляду на це, судом відхиляються доводи відповідача про відсутність між останнім та позивачем договірних відносин, а також, що відповідач не є членом кооперативу, оскільки це не звільняє його від обов’язків з оплати фактично наданих житлово-комунальних послуг.

Крім того, оскільки будинок, в якому знаходиться квартира відповідача, перебуває в управління і обслуговуванні позивача, відповідач, як споживач наданих послуг зобов'язаний сплачувати кошти на утримання будинку і прибудинкової території та має право на зменшення плати або ж несплату лише за умов та в порядку, визначеному договором чи законодавством. Надання послуг з утримання будинку не в повному розмірі або непроведення виконавцем якихось робіт є підставою для покладення обов'язку по їх виконанню, або зменшення плати і не тягне за собою повне звільнення від їх оплати.

Згідно ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги визначений ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Позивач не є особою, яка формує та затверджує ціни/тарифи стосовно житлово-комунальних послуг щодо вивозу сміття, газопостачання, водопостачання та водовідведення, постачання електроенергії. Останні розраховуються на підставі відповідних договорів з постачальниками/виконавцями послуг на підставі засобів обліку, договірних цін та фактично понесених витрат, які щомісячно розподіляються між власниками квартир у будинку пропорційно загальної площі квартир.

Щомісячно споживачам виставляються рахунки на оплату, які містять найменування наданих послуг, застосованих тарифів, показань лічильників, пільг, сум до сплати.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копії відповідних договорів, рахунків по квартирі відповідача, а також розрахунок наявної заборгованості останнього, з якого вбачається, що заборгованість відповідача за отримані житлово-комунальні послуги за період з березня 2017 року по серпень 2018 року становлять 27277 грн. 41 коп.

З урахуванням наведених вище обставин та положень законодавства, досліджених судом доказів, що надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог та розрахунку заборгованості, правильність якого відповідачем не спростовано, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної вище заборгованості за період з березня 2017 року по серпень 2018 року в сумі 27277 грн. 41 коп.

В частині заявлених вимог про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, суд враховує наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов’язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на це, невиконання відповідачем своїх грошових зобов’язань щодо своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, суд приходить до висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 1524 грн. 63 коп. та трьох відсотки річних в сумі 708 грн. 33 коп. При цьому, суд погоджується з наданим позивачем детальним розрахунком вказаних сум, що долучений до позову.

Поряд з цим, позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 6226 грн. 53 коп., оскільки нарахування останньої за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг не ґрунтується на нормах законодавства, що діяло на момент існування між сторонами спірних правовідносин.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з березня 2017 року по серпень 2018 року в сумі 27277 грн. 41 коп., інфляційні витрати в сумі 1524 грн. 63 коп., три відсотки річних в сумі 708 грн. 33 коп., а всього стягнути 29510 грн. 37 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені під час розгляду справи судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1762 грн.

Під час розгляду справи інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_1 на підставі відповідного ордеру та договору про надання професійної правничої допомоги від 17.09.2018 року.

Згідно актів приймання-передачі виконаних робіт за договором та платіжних доручень вбачається, що за надані юридичні послуги позивачем було сплачено 3600 грн.

Поряд з цим, суд вважає безпідставним включення до витрат на правову допомогу, витрат в сумі 700 грн. за участь адвоката в судовому засіданні 06.02.2019 року, в якому останній фактично участі не приймав.

В іншій частині, суд вважає, що розмір витрат на правову допомогу позивачем доведений та відповідачем не спростований.

В зв’язку з цим, з відповідача на користь позивача також слід стягнути витрати на правову допомогу в сумі 2900 грн., а всього, з урахуванням судового збору, 4662 грн. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,13,14,20,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.151 ЖК України, ст.ст.319,322,525,526,625 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10,11,12,13,76-81,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Мандриківська 127» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, пені - задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (49101, м.Дніпро, пр.Пушкіна,15/26, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Обслуговуючого кооперативу «Мандриківська 127» (49094, м.Дніпро, вул.Мандриківська,90, код ЄДРПОУ 35542792) заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг за період з березня 2017 року по серпень 2018 року в сумі 27277 грн. 41 коп., інфляційні витрати в сумі 1524 грн. 63 коп., три відсотки річних в сумі 708 грн. 33 коп., а всього стягнути 29510 грн. 37 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (49101, м.Дніпро, пр.Пушкіна,15/26, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Обслуговуючого кооперативу «Мандриківська 127» (49094, м.Дніпро, вул.Мандриківська,90, код ЄДРПОУ 35542792) судовий збір в сумі 1762 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2900 грн., а всього 4662 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 березня 2019 року.

Суддя С.Ю.Казак