Ухвала суду № 80726983, 18.03.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1672/16-ц

(4-с/199/21/19)

УХВАЛА

18.03.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді: Скрипник О.Г.

секретарі Шеленок С.М.

учасники справи:

представник заінтересованої особи: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Громадської Організації «Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація» (ГО ДНПГО) в інтересах члена своє громадської організації ОСОБА_2, заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4, про визнання незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , на незаконну бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, незаконне рішення старшого державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

В лютому місяці 2019 року Громадська Організація «Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація» в інтересах члена своє громадської організації ОСОБА_2 звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою про визнання незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на незаконну бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, незаконне рішення старшого державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4.

В обгрунтування скарги зазначив, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська №199/1672/16-ц, (4с-/199/3/19) від 11.12.2018:

- визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3, на виконання до якого надійшов виконавчий документ, а саме виконавчий лист Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) щодо порушення строків вчинення процесуальної дії, який встановлений частиною 4 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- визнано незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України, на виконання до якого надійшов виконавчий документ, а саме виконавчий лист Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) в частині недотримання законодавчих строків направлення на адресу ОСОБА_2 повідомлення № 33606-33-18/20-1/9 датованого «30.10.2018»;

- визнано незаконним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3, на виконання до якого надійшов виконавчий документ, а саме виконавчий лист Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) щодо письмового повідомлення 30.10.2018 № 33606-33-18/20-1/9 ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягуючу без прийняття до виконання;

- зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3, вчинити дії, пов’язані з виконанням виконавчого документу, а саме виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) та у триденний строк з моменту отримання даної ухвали направити стягнуті кошти стягувачу у готівковій формі через відділення «Укрпошти» № 82, за місцем проживання ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), індекс - 49082, вулиця Передова, будинок 617 в м. Дніпро;

-зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3 упродовж десяти днів з дня отримання копії даної ухвали повідомити суд та ОСОБА_2 про виконання даної ухвали рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

28 січня 2019 року Громадська організація «ДНГПО» направила до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для виконання отриманий виконавчий лист №199/1672/16, (4-с/199/20/18) від 03.10.2018 виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська та ухвалу №199/1672/16, (4-с/199/3/19) від 11.12.2018 виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, який останній отримав 31.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за ШКІ Укрпошти – 4908732116504.

Повідомленням №58295046/20.1-48/23 від 06 лютого 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Заявник зазначає, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 не повідомив суд і стягувача про виконання ухвали суду від 11.12.2018, а також саме повідомленням №58295046/20.1-48/23 від 06 лютого 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання є незаконним.

Враховуючи викладене заявник просить постановити, що було порушення пункту 1 статті 6 «Конвенції про захист прав людини і основних свобод»; постановити, що було порушення статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основних свобод»; визнати незаконним рішення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_4, на виконання до якого надійшли виконавчі документи Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі №199/1672/16-ц, (4с/199/41/17) та (4с/199/20/18) щодо письмового повідомлення №58295046/20.1-48/23 від 06 лютого 2019 року - ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягуючу без прийняття до виконання - та скасувати це повідомлення; визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 в частині невиконання вимог ухвали суду від 11.12.2018 по справі №199/1672/16 та вимог ст. 453ЦПК України щодо повідомлення суду і стягувачу ОСОБА_2 про виконання ухвали від 11.12.2018 року; на підставі статті 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу про притягнення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за п.15 ч.2 ст.65 ЗУ «Про державну службу», яку направити органам, до повноважень яких належить притягнення державних виконавців до дисциплінарної відповідальності; на підставі статті 262 ЦПК України постановити окрему ухвалу про притягнення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за статтею 382 КК України, яку направити до органу досудового розслідування для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, встановивши обов'язок надати суду відповідь про вжиті органом досудового розслідування заходи у визначений судом строк - 10 днів з дня отримання даної ухвали; стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати пов'язаних з явкою до суду у порядку ст. 138 ЦПК України, за правилами згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 р. № 590, як компенсацію за відрив від звичайних занять у зв'язку з явкою до суду; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати звіт про виконання впродовж п'яти днів з дня отримання судового рішення.

Заявник в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомив.

Представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні скаргу не визнала, надала до суду відзив на скаргу та просила скаргу залишити без задоволення.

Інші сторони в судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки судові не повідомили.

Заслухавши думку учасників судового процесу та дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська №199/1672/16-ц, (4с-/199/3/19) від 11.12.2018:

- визнано незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3, на виконання до якого надійшов виконавчий документ, а саме виконавчий лист Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) щодо порушення строків вчинення процесуальної дії, який встановлений частиною 4 статті 4 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- визнано незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України, на виконання до якого надійшов виконавчий документ, а саме виконавчий лист Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) в частині недотримання законодавчих строків направлення на адресу ОСОБА_2 повідомлення № 33606-33-18/20-1/9 датованого «30.10.2018»;

- визнано незаконним рішення головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3, на виконання до якого надійшов виконавчий документ, а саме виконавчий лист Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) щодо письмового повідомлення 30.10.2018 № 33606-33-18/20-1/9 ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягуючу без прийняття до виконання;

- зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3, вчинити дії, пов’язані з виконанням виконавчого документу, а саме виконавчого листа Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2018р. у справі № 199/1672/16-ц, (4-с/199/20/18) та у триденний строк з моменту отримання даної ухвали направити стягнуті кошти стягувачу у готівковій формі через відділення «Укрпошти» № 82, за місцем проживання ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), індекс - 49082, вулиця Передова, будинок 617 в м. Дніпро;

-зобов'язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України ОСОБА_3 упродовж десяти днів з дня отримання копії даної ухвали повідомити суд та ОСОБА_2 про виконання даної ухвали рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

28 січня 2019 року Громадська організація «ДНГПО» направила до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для виконання отриманий виконавчий лист №199/1672/16, (4-с/199/20/18) від 03.10.2018 виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська та ухвалу №199/1672/16, (4-с/199/3/19) від 11.12.2018 виданий Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, який останній отримав 31.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення за ШКІ Укрпошти – 4908732116504.

Повідомленням №58295046/20.1-48/23 від 06 лютого 2019 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з посиланням на те, що згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, шо спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 затверджено Порядок, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Судом встановлено, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів –банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій – третій цієї статті, не є органами примусового виконання (стаття 6 Закону України «Про виконавче провадження»).

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» також визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 цього Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету – в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до покладених завдань Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 цього Положення).

Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Пунктом 4 цього Порядку на органи Казначейства покладені обов’язки, зокрема забезпечення у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку; вжиття заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

У пункті 6 Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім’я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Виконавчі документи пред’являються до виконання у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Отже, виконавчий лист, боржником за яким є державний орган, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 02 липня 2018 року у справі № 233/1979/17 (провадження № 61-29414св18).

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду неодноразово розглядалося питання підвідомчості спорів щодо оскарження дій органів Державної казначейської служби України, на виконанні яких перебувають виконавчі листи, боржником за якими є державний орган (постанови: від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16 (провадження № 12-105гс18, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18 та інші), що засвідчує правомірність подання виконавчих листів, боржниками за якими є державні органи, безпосередньо на виконання до органів Державної казначейської служби України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином виконавчий лист, виданий 03 жовтня 2018 року ОСОБА_2 Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська у справі № 199/1672/16-ц, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби, а тому в задоволені скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 138, 383-385 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Скаргу Громадської Організації «Дніпропетровська незалежна Правозахисна Громадська організація» (ГО ДНПГО) в інтересах члена своє громадської організації ОСОБА_2, заінтересовані особи: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4, про визнання незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , на незаконну бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_3, незаконне рішення старшого державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ОСОБА_4, залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.

Суддя О.Г.Скрипник