Ухвала суду № 80726928, 27.03.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4254/18

Провадження № 1-кп/175/271/18

Ухвала

Іменем України

27 березня 2019 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бровченко В.В., розглянувши заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позовів у кримінальному провадженні № 12018040000000781 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у смт. Маньківка Черкаської області, громадянина України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

25 березня 2019 року до канцелярії суду надійшли заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від того ж числа про забезпечення позовів у зазначеному кримінальному провадженні, у яких вони просять: зобов'язати ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснити виплату витрачених коштів на лікування та здійснити авансування виплати на лікування відповідно до травм згідно діагнозів; зобов'язати страхові компанії ПрАТ «Страхова компанія «Велес», ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія Аска» та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» негайно, невідкладно надати вказівку, доручити, направити страхового інспектора для погодження сум страхових виплат усім постраждалим пасажирам; прокурору доручити здійснити перевірку на ознаки шахрайства усіх причетних страхових компаній по справі; витребувати інформацію, а саме звіт ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про усі страхові виплати по даному страховому випадку за страховим полісом автобуса «БАЗ А079.14» реєстраційний номер НОМЕР_1.

Дослідивши вказані заяви, приходжу до наступного.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи…

У зв'язку з цим сторони та інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, судом не викликалися та не повідомлялися про розгляд заяви.

За приписом ч.1 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням… завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до… обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями… обвинуваченого…

Частина 5 цієї статті передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

13 грудня 2018 року у підготовчому судовому засіданні прийнято цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до TOB «Транспортно-експедиційна компанія «Модус Драйв» про стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди. 03 січня 2019 року до канцелярії суду після усунення недоліків надійшла позовна заява ОСОБА_1 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої злочином. 19 та 25 лютого 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 уточнили свої позовні вимоги, зазначивши в якості цивільних відповідачів ТОВ «ТЕК «Модус Драйв» і ТОВ «Північтранс», третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 (транспортне) бюро України. Вказані Товариства ухвалами суду залучені цивільними позивачами. 25 березня 2019 року від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надійшли доповнення до основного позову, в яких у якості відповідачів вони також зазначили страхові компанії ПрАТ «Страхова компанія «Велес» і ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна». Питання щодо залучення цих страхових компаній до участі у судовому розгляді кримінального провадження судом ще не вирішувалося.

Відповідно до частин 1 і 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині 1 статті 150 ДПК України зазначено конкретний перелік видів забезпечення позову, зокрема, встановлення обов'язку вчинити певні дії.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення і заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом б зазначеної Постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За приписом частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 7 цієї ж статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмету позову, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у недобросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Згідно з ч.2 ст.22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (ч.6 ст.22 КПК України).

З огляду на викладене, приходжу до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяв ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про забезпечення позовів, оскільки, по-перше, страхові компанії ПрАТ «Страхова компанія «Велес» і ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» не залучені цивільними відповідачами; по-друге, заяви не містять посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивачі вважають, що захист їх прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; по-третє, зазначаючи у своїх заявах забезпечити позови шляхом зобов’язання вчинити певні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 фактично просять вирішити спір по суті.

Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, ст.369 КПК України, -

ухвалив:

Заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позовів від 25 березня 2019 року – залишити без задоволення.

Роз'яснюю ОСОБА_1 і ОСОБА_2, що відмова у задоволенні заяв не позбавляє права на повторне звернення до суду із заявами про забезпечення позову в порядку, встановленому законодавством.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Бровченко