Вирок № 80726735, 26.03.2019, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3430/17

Провадження № 1-кп/175/159/18

Вирок

Іменем України

26 березня 2019 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальні провадження № 12017040440000758 і № 12018040440001580 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Чимкент Казахстану, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, військовозобов'язаного, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації АДРЕСА_1, раніше судимого :

- 25.01.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн. Ухвалою цього ж- суду від 21.09.2016 року штраф замінено на 100 годин громадським робіт;

- 25.02.2016 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років 9 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки;

- 11.03.2016 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ст.ст.75, 76, ч.3 ст.72 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. Вирок цього ж суду від 25.01.2016 року виконувати самостійно. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016 року на підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 років 9 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

встановив :

ОСОБА_3, будучи раніше судимим за умисні злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив умисні злочини проти власності при наступних обставинах.

Так, 22 квітня 2017 року у нічний час, більш точний час органом досудового розслідування невстановлений, він з метою таємного викрадення чужого майна на автомобілі «ВАЗ-21043» реєстраційний номер 06875АВ, приналежному КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», прибув на територію садового товариства «Восход» Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, у вказаний день і вказаний час ОСОБА_3, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан дачної ділянки № 23 садового товариства «Восход» і, у невстановлений органом досудового розслідування спосіб, пошкодив дах нежитлової господарчої споруди, через отвір у якій незаконно проник всередину приміщення, звідки умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрав приналежні ОСОБА_4 розділені на фрагменти металеві профільні труби розмірами 60 мм х 40 мм х 3 мм загальною довжиною 24 метри та інші металеві вироби, які не мають матеріальної цінності, після чого пробив отвір у стіні вказаної будівлі, через який переніс зазначене майно до багажного відділення та на решітку для перевезення вантажу автомобілю «ВАЗ-21043» реєстраційний номер 06875АВ, на якому з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2278,80 грн.

Крім того, 07 листопада 2018 року приблизно о 05.25 годині ОСОБА_3, керуючи невстановленим органом досудового розслідування автомобілем «Опель», разом із ОСОБА_5 приїхав до магазину «АТБ» по вул. Телевізійній, 48 у с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області, де зупинися біля торгового кіоску «Зоомагазин», на стіні якого помітив закріплений зовнішній блок кондиціонеру «DELFA-ACW 09», який вирішив таємно викрасти.

З цією метою у зазначений день приблизно о 05.48 годині він, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, у тому числі ОСОБА_5, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, за допомогою інструменту таємно демонтував приналежний ОСОБА_6 зовнішній блок кондиціонеру «DELFA-ACW 09» вартістю 5159,40 грн. і відніс його до кущів з тильної сторони кіоску, після чого разом із ОСОБА_5 об'їхав кіоск з іншого боку і завантажив блок кондиціонеру до багажного відділення автомобіля «Опель», на якому з місця вчинення злочину зник, перевізши викрадене до будинку № 4 по вул. Гагаріна у с. Новоолександрівка, де сховав у кущах поблизу цього будинку, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

У судовому засіданні ОСОБА_3 спочатку свою вину по першому епізоду не визнав взагалі, а по другому - визнав частково, заперечуючи деякі обставини. Згодом свою вину визнав повністю і пояснив, що за обставин, викладених у обвинувальних актах, він вчинив інкриміновані злочини, у чому щиросердно кається і обіцяє виправитися. Зміну у своїй позиції пояснив тим, що зі спливом часу усвідомив невідворотність покарання.

Його провина у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується доказами, дослідженими за клопотанням сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованих йому діянь і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальних актах від 27 червня та 27 грудня 2018 року, були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_3, і ці кримінальні правопорушення вчинені саме ним, і його умисні дії кваліфікує: по першому епізоду - за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення; по другому епізоду - за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини справи та особу ОСОБА_3, - чотири рази притягалася до кримінальної відповідальності за умисні злочини, має три незняті та непогашені судимості, у тому числі за крадіжку чужого майна, перебуває на обліку в органі пробації як умовно засуджений, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, зі слів - фактично працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини та наявність малолітньої дитини.

Відповідно до ч.4 ст.67 КК України та п.19 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів і їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно й їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини 4 статті 67 КК України, як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

З огляду на ці положення законодавства та враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ознакою повторності, яка передбачена ч.3 ст.185 КК України, суд не визнає рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання, як про це помилково зазначено у обвинувальному акті від 27 червня 2018 року.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановления вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_3,

який не зробив належних висновків, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив умисні корисні злочини, віднесені до категорії тяжких і середньої тяжкості відповідно, суд вважає за необхідне призначити реальне покарання у виді позбавлення волі за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

26 листопада 2015 року було прийнято Закон № 838-УІІІ. Цим Законом змінено ч.5 ст.72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

21 червня 20-17 року набрав чинності Закон № 2046-УІІІ, яким знову змінено ч.5 ст.72 КК України. Цю норму викладено в такій редакції: «Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

ОСОБА_8 Верховного суду у своїй постанові від 29 серпня 2018 року зробила Правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України та у пункті 106 зазначила, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-УІІІ, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-УІІІ. У такому разі Закон № 838-УІІІ має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-УІІІ є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2 0 4 6-VIІІ як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5 КК України не допускається.

З урахуванням наведеного та вчинення першого злочину 22 квітня 2017 року, по якому ОСОБА_3 тримався під вартою з 14 по 31 липня 2017 року включно, суд вважає необхідним застосувати до нього положення ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-УІІІ) та зарахувати йому у строк відбуття покарання вказаний строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_6 цивільні позови не заявляли.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення експертиз, які складають 989,60 грн., 988,70 грн. і 300 грн., що підтверджуються довідками експертної установи МВС України та звітом про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд –

ухвалив :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців,

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 9 місяців за вироком Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 березня 2016 року, визначене ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 липня 2016 року на підставі ч.4 ст.70 КК України, і остаточно, за сукупністю вироків, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

Строк покарання обчислювати з моменту затримання по ухвалі слідчого судді, тобто з 12 грудня 2018 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 14 по 31 липня 2017 року включно.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експертів стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 (ІПН невідомий) на користь держави:

- 1978,30 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра Дніпропетровської області, номер рахунку 31118115700004, МФО - 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області, призначення платежу - за проведення експертиз № 27/4.6/1101 від 16 серпня 2017 року і № 14/12.1/904 від 07 вересня 2017 року).

- 300 грн. (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок - 35210043080875 в ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, ОКПО - 37976087, призначення платежу - за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3228/18 від 21 листопада 2018 року).

Металеві вироби, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 по розписці від 22 квітня 2017 року та зовнішній блок кондиціонеру «DELFA-ACW 09», переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 по розписці від 21 листопада 2018 року, після набрання вироком законної сили залишити у їх розпорядженні.

Автомобіль «ВАЗ-21043» реєстраційний номер 06875АВ, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 по розписці від 22 квітня 2017 року, - після набрання вироком законної залишити у її розпорядженні КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

Мобільний телефон «Lenovo» ІМЕН: 8650220225923366, ІМЕІ2: 865022025923374, поміщений до спец-пакету № 0062924, який зберігається у камері схову речових доказів ГУНП в Дніпропетровській області по квитанції № 365/00000000102 на підставі постанови старшого слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Орлової М.В. від 22 травня 2017 року, - після набрання вироком законної сили повернути особам, уповноваженим ОСОБА_2

Два сліди папілярних візерунків на липкій стрічці та на дактилоплівці, поміщені до спец-пакету № 0062925, які зберігаються у камері схову речових доказів ГУНП в Дніпропетровській області по квитанції № 365/00000000102 на підставі постанови старшого слідчого Дніпровського РВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Орлової М.В. від 22 травня 2017 року, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають ніякої цінності.

Оптичні диски із відеозаписами слідчих дій і камер відеоспостереження,- зберігати у опечатаних конвертах на аркушах 140 і 168 тому № 1 матеріалів кримінального провадження № 12017040440000758 і на аркуші 56 матеріалів кримінального провадження № 12018040440001580.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко