Ухвала суду № 80724556, 26.03.2019, Нижньосірогозький районний суд Херсонської області

Справа № 659/226/19

Номер провадження 2/659/72/19

У Х В А Л А

про відкриття провадження

26.03.2019 року суддя Нижньосірогозького районного суду Херсонської області Панкєєв В.М., розглянувши матеріали судової справи № 659/226/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зміни черговості одержання права на спадщину, та усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Нижньосірогозького районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зміни черговості одержання права на спадщину, та усунення від права на спадкування – двох земельних ділянок площею 8,5843 та 2,3763 гектарів, належних померлому 07 квітня 2018 року ОСОБА_5, який доводився рідним братом позивача. ОСОБА_1 мотивує свої вимоги тим, що за життя її брат ОСОБА_5 від першого шлюбу мав двох дочок - ОСОБА_6, ОСОБА_3. Через деякий час перший шлюб було розірвано. Будучи схильним до зловживання алкоголем, за вчинений злочин близько року перебував в ув’язненні. У 1996 році він уклав шлюб з ОСОБА_7, після реєстрації шлюбу вона змінила прізвище на «Міщенко». В період з 2003 року по 2011 роки брат пристрастився до алкоголю, змінював місця проживання, знаходив собі жінок, також схильних до зловживання алкоголем. У 2011 році ОСОБА_5 переніс інсульт, був паралізований, перебував на стаціонарному лікуванні. Після виписки з лікувального закладу забрала брата до себе, оскільки його жінка-співмешканка знайшла іншого чоловіка. Брат не мав власного житла, діти не проявляли цікавості до стану батька, а дружина ОСОБА_4 не мала умов, щоб забрати чоловіка до себе, тому поселила брата у власному будинку № 83 по вулиці Чкалова в смт Нижні Сірогози, жив він в літній кухні, яку називає «врем’янкою». Позивач стверджує, що починаючи з 24 жовтня 2011 року і до 07 квітня 2018 року, дня смерті ОСОБА_5 опікувалася ним, доглядала його, спілкувалася, готувала їжу та кормила, прала одяг та постільну білизну, доставляла в лікарські заклади тв. комісії. У 2012 році у брата частково відновилися функції ніг, він з допомогою палиці почав ходити на невеликі відстані по двору. У лютому 2012 року брат переніс повторний інсульт, лікувався в Нижньосірогозькій ЦРЛ, був нерухомим. Його стан погіршився. 17 квітня 2012 року за висновком комісії МСЕК ОСОБА_5 був визнаний інвалідом ІІІ групи загального захворювання, 27 травня 2013 року за результатами повторного обстеження брат визнаний комісією МСЕК інвалідом третьої групи безстроково. Йому була призначена мінімальна пенсія, яка частково витрачалася на його утримання, лікування та харчування. З кінця 2016 року бата паралізувало повністю, він втратив можливість рухатися, перебував у лежачому стані, був безпорадний, потребував постійного догляду, такий його стан продовжувався до дня смерті – 07 квітня 2018 року. Позивач зазначила, що за час хвороби ОСОБА_5 його дочки ОСОБА_2, ОСОБА_3, будучи інформованими про поганий стан батька, не провідували його, допомоги по догляду не надавали, не були присутні під час поховання. Посилаючись на норму ч. 5 ст. 1224 ЦК України, позивач вважає, що ухилення дітей від надання допомоги спадкодавцеві, який через хворобу був у безпорадному стані, є підставою для усунення їх від права на спадкування за законом. Обґрунтовуючи свою позицію ст. 1259 ЦК України, позивач, як спадкоємець за законом наступних черг, вважає можливим за рішенням суду одержати право на спадкування, оскільки протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала допомогу спадкодавцеві, який був у безпорадному стані.

Позивач назвала причиною пропуску нею строку для прийняття спадщини те, що після смерті 07 квітня 2018 року брата ОСОБА_5, 25 червня 2018 року помер менший брат ОСОБА_8. Ці обставини привели позивача до пригніченого стану, завдали моральних страждань. Посилаючись на ст. 1272 ч. 3 ЦК України, ОСОБА_1 звертається з клопотанням про визначення їй додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яку залишив після смерті ОСОБА_5 - двох земельних ділянок площею 8,5843 та 2,3763 гектарів, розташованих на території Нижньосірогозької селищної ради.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовна заява відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, підстав для відмови у відкритті провадження у справі немає. Керуючись ст. 122 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Відкрити провадження по судовій справі № 659/226/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, зміни черговості одержання права на спадщину, та усунення відповідачів від права на спадкування.

Призначити попереднє судове засідання по справі на 12 квітня 2019 року в залі судових засідань № 1 Нижньосірогозького районного суду Херсонської області о 09.00 годині за адресою: Херсонська область, смт. Нижні Сірогози, вул. Чкалова, 6.

Справу розглядати за загальними правилами позовного провадження.

В судове засідання викликати сторони по справі, розмістити оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-порталі судової влади.

Направити відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих документів та запропонувати подати у строк до 08 квітня 2019 року письмові відзиви проти позову з посиланням на докази, якими він обґрунтовується. Відзиви разом з доданими документами надсилається учасникам судового процесу разом з надсиланням відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважної причини, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Інформація щодо розгляду справи може бути отримана учасниками судового процесу на офіційному веб-порталі http://ns.hs.court.gov.ua/sud2115/.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо порушення правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, в іншій її частині оскарженню не підлягає.

Суддя Панкєєв В. М.