Рішення № 80723616, 22.03.2019, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/2803/18

Номер провадження 2/585/38/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Яковця О. Ф.,

з участю секретаря Шемчук І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину квартири, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину квартири.

Свої вимоги мотивувала тим, що 29 квітня 2006 року вона з ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. 17 серпня 2007 року у них народилася донька ОСОБА_3 З січня 2006 року вона стала проживати у спірній квартирі АДРЕСА_1 (колишня вул. ОСОБА_4) в м.Ромни, а з 09 січня 2009 року вона та їх донька ОСОБА_3 в ній зареєстровані. Дана квартира була подарована відповідачу ОСОБА_5 На момент дарування квартира мала такі характеристики: загальна площа 22,0 кв. м., житлова площа 16,9 кв.м., що підтверджується договором дарування квартири від 19.04.2005 року. Право власності на квартиру було зареєстроване 10 травня 2005 року в ДКП Роменське міжміське бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2Під час їх з відповідачем подружнього життя спірна квартира за їх спільні кошти шляхом спільної праці та грошових вкладень була значно добудована та реконструйована, а також зроблено її капітальний ремонт, а саме до подарованої відповідачу квартири площею 22,0 кв.м. вони добудували двоповерхову житлову будівлю загальною площею 54, 2 кв.м. На даний час спірна квартира складається з двох поверхів і її загальна площа збільшилася майже в три з половиною рази, тобто з 22 кв.м. до 76,2 кв.м. Згідно технічного паспорту на спірну квартиру вона розташована на 1 поверсі одноповерхового житлового будинку і складається з 3 кімнат загальною житловою площею 37,7 кв.м., у тому числі на першому поверсі розташовані наступні приміщення: коридор «4» площею 5,8 кв.м., 1-а кімната «5» площею 16,9 кв.м., коридор (передпокій) «1» площею 10,2 кв.м., ванна кімната «2» площею 4,4 кв.м., кухня «3» площею 12,0 кв.м., а на другому поверсі квартири розташовані наступні приміщення: сходи з першого на другий поверх «6» площею 3,7 кв.м., 2-а кімната «7» площею 4,6 кв.м. та 3-я кімната «8» площею 16,2 кв.м. Квартира також обладнана балконом (терасою) площею 2,4 кв.м. та лоджією. У період шлюбу ОСОБА_2 за її згодою в КБ «ПриватБанк» на підставі іпотечної програми «Житло в кредит» отримував сертифікат (кредит на строк 120 місяців з терміном дії до 22.12.2007 року) на суму 10000 доларів США під заставу майна, в зв’язку з чим щорічно укладалися договори страхування з ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах». Зазначений кредит вони виплачували зі спільного сімейного бюджету. Шлюб між ними було розірвано 03.11.2016 року на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області . Тому просила визнати за нею право власності на 1 / 2 частину двоповерхової житлової добудови площею 25,5 кв.м., що складає 35/100 частини квартири № 7 загальною площею 76,2 кв.м., розташованої в житловому будинку № 18 по вул.Коржівська в м.Ромни; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь в рахунок компенсації понесених судових витрат за сплачений судовий збір – 704 грн. 80 коп. та 4050 витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити посилаючись на викладені в позові обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволені. Згідно відзиву на позовну заяву відповідач визнає та не оспорює вимоги, щодо визнання 51,1 м.кв. добудови, що становить 60/100 від загальної площі квартири по вул. Коржівська, 18 / 7 – об’єктом спільної сумісної власності. Щодо визнання про визнання права власності на 1/ 2 частину двохповерхової житлової добудови за ОСОБА_1 вважає їх необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з того, що після розірвання шлюбу між ними існувала домовленість, що певний час, поки позивач не облаштує належні умови для проживання у житлі яке належить їй на праві власності, вона буде проживати в спірній квартирі. Проте з моменту розірвання шлюбу пройшло два роки, а ОСОБА_1 так і не звільнила спірної квартири та відмовляється звільнити її в добровільному порядку, що в решті призвело до конфліктів та неприязних стосунків між ними. ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить чотирикімнатна квартира, загальною площею 72 м.кв. за адресою м.Ромни, вул.Попова, 5. Оскільки у нього не має у власності іншого майна, та з огляду на неприязні відносини між сторонами, вважає, що враховуючи передбачені п.6 ст. 3 ЦК України справедливим буде розподіл майна наступним чином: шляхом виділення у власність йому частини добудови з компенсацією вартості даного майна ОСОБА_1 Він погоджується з наданою позивачем оцінкою, має фінансову можливість та за наявності згоди останньої готовий виплатити грошову компенсацію вартості спільного набутого майна, шляхом внесення вказаної суми на депозитний рахунок суду. Тому вважав, що йому необхідно виділити у власність 1 / 2 частину двоповерхової житлової добудови площею 25,5 м.кв. , що складає 35 / 100 частини квартири АДРЕСА_2 та сплатою ним на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1 / 2 частини двоповерхової житлової добудови площею 25,5 м.кв. , що складає 35 / 100 частини квартири АДРЕСА_3.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила , що на даний час відносини у відповідача та позивача дуже погані, спільну мову знайти не можуть. Проживати разом в одному будинку сторони не можуть. Позивачка проживає в спірному будинку, в той же час у3 неї є власне житло і вона може проживати там.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що відповідач по справі це її син. Вона купила та подарувала квартиру сину. Вона була приватним підприємцем та мала кошти і завжди допомагала сину. В подальшому у сина в сім’ї почалися сварки. Син разом з невісткою разом проживати не можуть із-за сварок. У ОСОБА_1 є свій будинок і вона може проживати там, а у її сина іншого будинку чи квартири не має. Другий поверх добудували після того, як вона подарувала сину квартиру.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши докази по справі вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що дійсно сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.04.2006 року (а.с.10), який рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 3 листопада 2016 року було розірвано ( а.с.21).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Згідно довідки про склад сім’ї з місця реєстрації від 05.04.2018 № 01-35/3498 за адресою м.Ромни, вул.Коржівська, 18 / 7 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.11).

На ім’я ОСОБА_1 було видано технічний паспорт на квартиру № 7 у житловому будинку № 18 по вул.Коржівська в м.Ромни, згідно якого квартира посімейного, спільного заселення розташована на 1 поверсі 1 поверхового будинку та складається з 3 кімнат житловою площею 37,7 кв.м. , у тому числі : на першому поверсі розташовані наступні приміщення: 1-а кімната площею 16,9 кв.м., коридор площею 5,8 кв.м., кухня площею 12,0 кв.м., ванна кімната площею 4,4 кв.м., коридор (передпокій) площею 10,2 кв.м., сходи з першого на другий поверх «6» площею 3,7 кв.м., а на другому поверсі квартири розташовані наступні приміщення: 2-а кімната площею 4,6 кв.м. , 3-я кімната площею 16,2 кв.м. Квартира також обладнана балконом (терасою) площею 2,4 кв.м. та лоджією (а.с.12, 14).

Згідно довідки – характеристики об’єкту нерухомого майна від 19 червня 2018 року № 35, за адресою вул.Коржівська, 18 в м.Ромни знаходиться трикімнатна квартира № 7 загальною площею 76,2 кв.м., жилою площею 37,7 кв.м., яка розташована на першому поверсі одноповерхового житлового будинку до якого прибудована двоповерхова прибудова яка в цілому складає 53,5 кв.м. (а.с.13).

ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку належить земельна ділянка площею 0,0759 га, яка розташована в м.Ромни по вул.Коржівська, 18 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.15).

ОСОБА_2 в КБ «ПриватБанк» на підставі іпотечної програми «Житло в кредит» отримав сертифікат про можливість отримання кредиту в межах суми 10000 дол. США під заставу нерухомості. Строк кредиту 120 місяців. Строк дії сертифіката (2 місяця з моменту видачі) до 22.12.2007 року (а.с.16).

На підставі даного сертифікату ОСОБА_2 під час шлюбу з ОСОБА_1 отримав в КБ «ПриватБанк» кредит, що підтверджується копією квитанцій про його оплату (а.с.17-18), та договором страхування майна а саме квартири за адресою м.Ромни , вул.Коржівська (ОСОБА_4), 18 / 7 , з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 07.11.2007 року (а.с.19).

Згідно експертного висновку будівельно-технічного дослідження № 1130 1/ 2 частина двоповерхової добудови у квартирі № 7, розташованої в багатоквартирному одноповерховому будинку за адресою м.Ромни, вул. Коржівська, 18, Сумської області складає 35 / 100 ідеальних долей – 25, 5 м.кв. (а.с.22-23).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 10 липня 2018 року вартість двоповерхової добудови становить 95900 грн. вартість 1 \ 2 частки добудови 35 / 100 частини квартири 48644 грн. (а.с.24-43).

Згідно довідки КП «Роменське МБТІ» від 24.04.2018 року № 313 однокімнатна квартира № 7 на першому поверсі одноповерхового житлового будинку по вул. Коржіській , 18 (колишня адреса АДРЕСА_4 - рішення двадцятої сесії 5 скликання Роменської міської ради від 27.05.2008 року « Про перейменування вулиць») в м.Ромни загальною площею 22,0 кв.м., жилою площею 16,9 кв.м. зареєстрована в реєстровій книзі № 4 , номер запису 331, в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 3272011 за ОСОБА_2 на підставі договору дарування квартири, посвідченого Роменською міською ДНК 27.04.2005 року, реєстр № 493. Станом на 02.10.2008 року проведена реконструкція квартири з прибудовою – Декларація № СМ 14211018500 від 19.07.2011 року (а.с.45-49). Квартира складається з трьох житлових кімнат загальною площею 76,2 кв.м., жилою площею 37,7 кв.м. (а.с.44).

Встановлені в суді факти свідчать про те, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу визнання права власності на частину квартири.

Дані правовідносини регулюються ст. ст. 60, 63, 69, 70 Сімейного кодексу України, ст.ст. 328, 368, 372 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

В своїх запереченнях та в судовому представник відповідача визнала факт , що 51, 1 м.кв. добудови, що становить 60 / 100 від загальної площі квартири по вул. Коржівська, 18 / 7 є об’єктом спільної сумісної власності.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню , якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності або добровільності визнання вищевказаних обставин , тому відповідно до ст. 82 ЦПК України, дані обставини не підлягають доказуванню, оскільки вони визнані учасниками справи.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким, чином, враховуючи, що двоповерхова житлова добудова площею 25,5 кв.м., розташована в житловому будинку № 18 по вул. Коржівська в м.Ромни набута сторонами в період шлюбу та є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, про що не заперечують сторони, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на 1 / 2 частину двоповерхової житлової добудови площею 25,5 кв.м., розташованої в житловому будинку № 18 по вул. Коржівська в м.Ромни Сумської області підлягають задоволенню.

Представник відповідача заперечувала проти позову та вважала за необхідне розподілити спільне майно подружжя шляхом виділення у власність ОСОБА_2 1 / 2 частину двоповерхової житлової добудови площею 25.5 м.кв., що складає 35 / 100 частини квартири АДРЕСА_5 та сплатою ним на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1 / 2 частини двоповерхової житлової добудови площею 25,5 м.кв., що складає 35 / 100 частини квартири АДРЕСА_5.

Суд не може взяти до уваги дані заперечення виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦК України , суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач звертався до суду з зустрічною позовною заявою про поділ спільного майна подружжя . В той же час ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 4 грудня 2018 року було відмовлено у задоволенні клопотанні представника відповідача ОСОБА_2 – шле гель О.В. про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічного позову , а позовну заяву повернуто позивачу, а тому заперечення відповідача про спосіб поділу спільного майна не можуть бути прийняті судом та задоволені.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати по сплаті судового збору.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України , розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При чому, склад та розмір витрат, повязаних з оплатою витрат на правову допомогу, на думку суду, входить до предмету доказування, в порядку ст.ст. 76-83 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно договору про надання правничих послуг № 11/06/18 від 15 червня 2018 року укладеного між адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_7 надавав правову допомогу ОСОБА_1 (а.с.51). Згідно п. 4 даного Договору розмір гонорару визначався за домовленістю сторін з розрахунку 450 грн. за одну годину роботи, а також виходячи із обсягу та складності роботи.

Відповідно до квитанції № 33 від 10 липня 2018 року ОСОБА_1 було сплачено 4050 грн. адвокату ОСОБА_7 за надання правничих послуг в цивільній справі за її позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1 / 2 частину житлової прибудови до квартири (а.с.53). В даній квитанції вказаний розрахунок гонорару адвоката. Даний розрахунок перевірено судом.

Виходячи із складності справи та виконаних адвокатом робіт по даній справі, витраченого ним часу, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову , суд приходить до висновку , що розмір заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 4050 грн. є співмірним, а тому заява підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу .

Керуючись ст. ст. 17, 18, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України , ст..ст. 60, 63, 69, 70 СК України, ст.ст. 328, 368, 372 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину квартири – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІДН НОМЕР_1) право власності на 1 / 2 частину двоповерхового житлової добудови площею 25,5 кв.м., що складає 35/ 100 частини квартири № 7 загальною площею 76, 2 кв.м., розташованої в житловому будинку № 18 по вул. Коржівська в м.Ромни Сумської області .

Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІДН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 в рахунок компенсації понесених судових витрат за сплачений судовий збір - 704 грн. 80 коп. та 4050 грн. витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 27 березня 2019 року.

Суддя: підпис…

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_8