Рішення № 80722749, 22.03.2019, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2-о/470/6/19

Справа № 470/102/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Березнегуватська селищна рада Миколаївської області, про встановлення місця відкриття спадщини та спадкоємців, що фактично її прийняли,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2019 року заявники звернулися до суду з відповідною заявою, у якій зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх син ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина на частину житлового будинку розташованого по АДРЕСА_2, в якому вони проживають на даний час та який належить їм на праві власності відповідно до договору № 1089 купівлі - продажу, посвідченого універсальною товарною біржею «Виконт-Т» 27 лютого 1998 року. На день смерті він був зареєстрований по АДРЕСА_1, разом з ними та неповнолітнім братом. Із заявами про прийняття спадщини вони не зверталися. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм було роз'яснено про необхідність надати довідки про реєстрацію та склад сім'ї померлого на день його смерті. Однак отримати такі довідки неможливо через відсутність будинкової книги на квартиру, у якій вони всі були зареєстровані. Посилаючись на викладене, заявники просили суд встановити місце відкриття спадщини після смерті сина ОСОБА_3 та спадкоємців які прийняли спадщину, а саме їх як батьків спадкодавця.

Заявники в судове засідання не з'явилися, до суду подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, вимоги викладені у заяві підтримали у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, до суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності, проти вимог заявників не заперечував.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи, а саме копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданого Березнегуватським відділом реєстрації актів громадянського стану 01 серпня 1999 року убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 18 років помер ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть було зроблено запис № 76 (а.с.9).

Після його смерті відкрилась спадщина на 1/4 частину житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, що належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 27 лютого 1998 року (а.с.11).

25 січня 2019 року завідувачем Березнегуватською державною нотаріальною конторою заявниці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через відсутність даних про місце відкриття спадщини і кола спадкоємців, які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, та рекомендовано для встановлення зазначених фактів звернутися до суду (а.с.14).

Відповідно до ст.525 ЦК УРСР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений у статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 ЦК УРСР, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно пункту 114 глави 3 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 1994 року за № 152/361 (в редакції що діяла на час відкриття спадщини), місце відкриття спадщини підтверджується: свідоцтвом органів реєстрації актів громадянського стану про смерть спадкодавця, якщо останнє постійне проживання його і місце смерті збігаються; довідкою житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації або з місця роботи померлого про постійне місце його проживання; записом у будинковій книзі про постійну прописку спадкодавця, а якщо місце проживання померлого невідоме, - документом (довідкою виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів та ін.) про місцезнаходження спадкового майна або його частини.

У випадку відсутності у спадкоємців зазначених документів державний нотаріус вимагає копію рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення місця відкриття спадщини. Також згідно з пунктами 1.12 та 1.14 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 296/05 від 22.02.2012 року (далі Інструкція) - місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть. У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили.

Матеріалами справи, а саме копією договору купівлі - продажу № 1089, укладеного 27 лютого 1998 року, та копією форми А щодо ОСОБА_2, підтверджується, що він помер в м. Новий Буг Миколаївської області, однак останнім постійним місцем його проживання була квартира АДРЕСА_1. Відповідно місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 (а.с.11,12).

За абзацом першим статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

За статтею 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, та якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначенні в цій статті дії повинні бути вчиненні протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно пункту 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 07 липня 1994 року за № 152/361 (далі Інструкція) (в редакції що діяла на час відкриття спадщини), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном, чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (ст.549 Цивільного кодексу). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню, квитанції про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 НОМЕР_2, виданого повторно 22 січня 2019 року Березнегуватським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, заявники є його батьками (а.с.10).

За життя ОСОБА_3, а саме 27 лютого 1998 року, вони спільно з ним та його братом ОСОБА_4 придбали житловий будинок АДРЕСА_2, а після його смерті зареєстрували у ньому місце свого проживання, де і мешкають по теперішній час, про що свідчать записи у будинковій книзі № 358 та копії їх паспортів громадянина України (а.с.5-8,15-17).

Зазначені докази підтверджують, що заявники після смерті сина ОСОБА_3 вступили в управління та володіння спадковим майном, а саме належною йому частиною житлового будинку, а отже підтверджується факт прийняття ними спадщини після смерті сина.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Наведений у ст.315 ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За ч.2 зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Дослідивши наявні у справі докази суд доходить висновку, що заява заявників є обґрунтованою, факти які вони просять суд встановити мають для них юридичне значення, оскільки дозволяють реалізувати спадкові права після смерті сина ОСОБА_3

Керуючись статями 76-89, 263-265, 268, 273, 315-319ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа Березнегуватська селищна рада Миколаївської області, про встановлення місця відкриття спадщини та спадкоємців, що фактично її прийняли, задовольнити.

Встановити, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Новий Буг Миколаївської області , є АДРЕСА_1

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, прийняли спадщину після смерті сина ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявники:

ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 12 березня 2008 року.

ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_4, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 05 липня 2007 року.

Заінтересована особа: Березнегуватська селищна рада Миколаївської області, адреса: Соборно-Миколаївська площа, 10 смт. Березнегувате Миколаївська область, код ЕДРПОУ 04375808.

Суддя С. А. Луста