Рішення № 80721183, 18.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/79/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участю:секретаря судового засідання Постовіт С.В. представників відповідача - Василенка А.В., Горобчишина С.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

1. Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA 400030/2018/00347 від 26.12.2018 Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте Хмельницькою митницею Державної фіскальної служби України за №UA 400030/2018/00347 від 26.12.2018.

3. Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України сплачений судовий збір в розмірі 741,20 грн.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст.ст. 51, 52, 54, 57, 58 Митного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.12.2018 ОСОБА_4 в інтересах позивача придбано у нерезидента транспортний засіб - "Opel", модель "Corsa", 2011 року випуску, вартість якого становить 3500 злотих, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойс) та ввезено на митну територію України вказаний транспортний засіб.

Позивач вказує, що 26.12.2018 ОСОБА_4 згідно з дорученням, виданим позивачем, для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу відповідачу видано митну декларацію за № UA400030/2018/301378 на ввезений транспортний засіб, згідно з якою заявлено його митну вартість в розмірі 3500 злотих. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації "ціна товару" зазначено 3500 злотих, в графі 45 "коригування" вказано 25777,58 грн, в графі 23 "курс валюти" - 7,365024 грн.

До вказаної митної декларації декларантом долучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.03.2018 №ВАО 0954760, рахунок-фактуру (інвойс) від 20.12.2018; копію митної декларації країни відправлення від 21.12.2018, акт огляду транспортного засобу від 25.12.2018.

Позивач зазначає, що 26.12.2018 відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою митної декларації та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з тим, що не подано документи, які підтверджують вартість товарів та у митного органу наявні докази недостовірності заявленої фактурної вартості товарів.

Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів від 26.12.2018 № UA400030/2018/00347. Враховуючи викладене відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 8784,46 злотих.

Позивач вважає картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA 400030/2018/00347 від 26.12.2018 Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України та рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте Хмельницькою митницею Державної фіскальної служби України за №UA 400030/2018/00347 від 26.12.2018 протиправними, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2019 позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача 12.02.2019 надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача зазначає, що відповідно до митної декларації від 26.12.2018 UA400030/2018/025757 до митного поста "Хмельницький - центральний" для митного оформлення подано "автомобіль легковий марки OPEL, модель CORSA ідентифікаційним номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_2, загальна кількість місць - 5, призначення: пасажирський (для перевезення людей), тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1248 см. куб., потужність 55 КВт., бувший у користуванні, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, торговельна марка "OPEL", виробник "Adam opel AG", Німеччина". Транспортний засіб заявлено до митного оформлення за рівнем вартості 3500 злотих (823,35 Євро).

По вказаній митній декларації Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано ризик за напрямком контролю правильності визначення вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_2, валюта - EUR, вартість - 2050,00".

Представник відповідача стверджує, що за результатом опрацювання згенерованого АСАУР ризику щодо невідповідності заявленої декларантом вартості зазначеного вище транспортного засобу вартості ідентичних товарів встановлено, що згідно спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу "Superschwake" вартість ідентичних моделей з врахуванням характеристик, які впливають на рівень вартості (у тому числі року виготовлення та комплектації) складає 2050 Євро, що і було зазначено під час формування ризиків системою АСАУР. Ризик недостовірної фактурної вартості підтверджується порівнянням заявленої вартості (823,35 Євро) з інформацією щодо продажу ідентичних моделей автомобілів з мережі Інтернет. Зокрема, ціна ідентичної моделі в робочому стані становить 2300-5200 Євро.

Представник відповідача зазначає, що декларантом під час митного оформлення надано інформацію з мережі Інтернет щодо продажу автомобілів OPEL CORSA, в якій відсутня ціна продажу ідентичної моделі того ж року виготовлення з урахуванням технічних характеристик. Оскільки заявлена фактурна вартість автомобіля не підтверджувалась використаними джерелами інформації та з метою відпрацювання згенерованих АСАУР профілів ризику, декларанту було надіслано повідомлення з вимогою надання додаткових документів для підтвердження вартості товару. У відповідь на вказану вимогу декларантом 26.12.2018 надіслано повідомлення такого змісту: "Жодних доказів щодо розбіжності або недостовірності інформації не надано. Надати додаткові документи немає змоги".

Представник відповідача вказує, що у зв'язку з наведеним Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 26.12.2018 UA400000/2018/000104/2, відповідно до якого скориговано вартість автомобіля до рівня 8784,46 злотих, що становить 2050 Євро, а також надано картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2018/00347.

Представник відповідача вважає оскаржувані позивачем картку відмови та рішення про коригування митної вартості такими, що винесені за результатами виявлених порушень позивача, а тому просить в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Від позивача 04.03.2019 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач стверджує, що у рішенні про коригування митної вартості UA400030/2018/000104/2 від 26.12.2018 у графі 33 не зазначено чіткого переліку документів, які необхідно було надати при митному оформленні транспортного засобу. Просить позов задовольнити в повному обсязі. Також у відповіді на відзив позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Справа розглянута в порядку загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено такі обставини справи.

Відповідно до митної декларації від 26.12.2018 UA400030/2018/025757 до митного поста "Хмельницький - центральний" для митного оформлення представником позивача - ОСОБА_4 подано "автомобіль легковий марки OPEL, модель CORSA ідентифікаційним номер ТЗ (номер кузова/шасі) НОМЕР_2, загальна кількість місць - 5, призначення: пасажирський (для перевезення людей), тип двигуна дизельний, робочий об'єм циліндрів 1248 см. куб., потужність 55 КВт., бувший у користуванні, календарний рік виготовлення 2011, модельний рік виготовлення 2011, торговельна марка "OPEL", виробник "Adam opel AG", Німеччина". Транспортний засіб заявлено до митного оформлення за рівнем вартості 3500 злотих (823,35 Євро).

До вказаної митної декларації декларантом долучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 05.03.2018 №ВАО 0954760, рахунок-фактуру (інвойс) від 20.12.2018; копію митної декларації країни відправлення від 21.12.2018, акт огляду транспортного засобу від 25.12.2018.

Під час контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару на підставі поданої митної декларації у Митниці виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому згідно з вимогами статті 53 МК України відповідач зобов'язав декларанта надати додаткові документи.

У відповідь на вказану вимогу декларантом 26.12.2018 надіслано повідомлення такого змісту: "Жодних доказів щодо розбіжності або недостовірності інформації не надано. Надати додаткові документи немає змоги".

Хмельницькою митницею Державної фіскальної служби України 26.12.2018 винесено рішення про коригування митної вартості товарів UA400000/2018/000104/2, відповідно до якого скориговано вартість автомобіля до рівня 8784,46 злотих, що становить 2050 Євро, а також надано картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400030/2018/00347.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до статті 49 митного кодексу України Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 статті 54 Митного кодексу України).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 статті 54 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 15.05.2018, справа №809/1260/17.

Суд встановив, що виникнення сумніву у повноті та достовірності відомостей про митну вартість товарів відповідач обґрунтував тим, що за результатом опрацювання згенерованого АСАУР ризику щодо невідповідності заявленої декларантом вартості зазначеного вище транспортного засобу вартості ідентичних товарів встановлено, що згідно спеціалізованого програмно-інформаційного комплексу "Superschwake" вартість ідентичних моделей з врахуванням характеристик, які впливають на рівень вартості (у тому числі року виготовлення та комплектації) складає 2050 Євро, що і було зазначено під час формування ризиків системою АСАУР. Ризик недостовірної фактурної вартості підтверджується порівнянням заявленої вартості (823,35 Євро) з інформацією щодо продажу ідентичних моделей автомобілів з мережі Інтернет. Зокрема, ціна ідентичної моделі в робочому стані становить 2300-5200 Євро. Крім того, декларантом під час митного оформлення надано інформацію з мережі Інтернет щодо продажу автомобілів OPEL CORSA, в якій відсутня ціна продажу ідентичної моделі того ж року виготовлення з урахуванням технічних характеристик.

Відтак, вказані обставини свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які стали підставою для витребування додаткових документів.

Відповідачем декларанту було надіслано повідомлення з вимогою надання додаткових документів для підтвердження вартості товару.

У відповідь на вказану вимогу декларантом 26.12.2018 надіслано повідомлення такого змісту: "Жодних доказів щодо розбіжності або недостовірності інформації не надано. Надати додаткові документи немає змоги".

Оскільки декларантом не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити в повному обсязі.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 березня 2019 року

Позивач:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Хмельницька митниця Державної фіскальної служби України (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39423132)

Головуючий суддя О.О. Михайлов