Ухвала суду № 80721150, 27.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 березня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/827/19

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В. перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2, третя особа, - ОСОБА_3 про визнання неправомірною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

19.03.2019 (відповідно до відбитку штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 та просить визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.10.2018 ВП №25633743, винесену відповідачем.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У свою чергу, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України установлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Зокрема, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, частиною другою статті 287 Кодексу передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №25633743, винесену 08.10.2018. До суду ОСОБА_1 звернувся лише 19.02.2019 (відповідно до відбитку штампу на конверті), тобто з пропуском строку, встановленого статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про поновлення строку звернення до суду мотивоване тим, що у жовтні 2018 року, в обумовлені законодавством строки, ОСОБА_1 звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області щодо оскарження постанови про накладення штрафу від 08.10.2018. Ухвалою місцевого загального суду від 07.12.2018 у справі №734/3791/18, залишеною без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 19.02.2019, провадження у справі було закрито та роз’яснено, що із спірного питання необхідно звертатись до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Позивач зазначає, що із вищевказаною постановою ознайомився лише після її отримання 14.03.2019 у Козелецькому районному суді Чернігівської області, що стало підставою для звернення до адміністративного суду лише у березні 2019 року.

Однак, вказані доводи ОСОБА_1 щодо неможливості звернення до суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, слід зазначити, що строк в десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Як вбачається із змісту постанови Чернігівського апеляційного суду від 19.02.2019, ОСОБА_1 був присутнім у судовому засіданні, та під час оголошення постанови апеляційного суду за наслідками розгляду його скарги на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 07.12.2018. Тобто, ОСОБА_1 знав про підсудність вказаного позову Чернігівському окружному адміністративному суду ще 19.02.2019, однак звернувся лише 19.03.2019 (відповідно до відбитку штампу на конверті) .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16 не тільки «не знав», а і «не міг довідатись» - обов’язкова умова для поновлення строку позовної давності для задоволення клопотання позивача.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, не надано доказів неможливості звернення з позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду після оголошення постанови Чернігівського апеляційного суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Проте, ОСОБА_1 в якості відповідача у справі визначено посадову особу органу державної виконавчої, а не сам орган державної виконавчої служби, що суперечить вимогам процесуального законодавства.

Згідно частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статей 287, 161 цього Кодексу, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 123, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Козелецького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2, третя особа, - ОСОБА_3 про визнання неправомірною та скасування постанови - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України та її копії відповідно до кількості учасників справи;

- обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Бородавкіна