Рішення № 80721118, 27.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 березня 2019 р. № 520/2/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Голови Шевченківської районної державної адміністрації Приходько Валерія Анатолійовича (вул. Лермонтова, буд.2, смт. Шевченкове, Шевченківський район, Харківська область, 63601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії (бездіяльність) голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області Приходька Валерія Анатолійовича в ухилянні чи небажанні виконувати свої посадові чи службові обов'язки як голови місцевої державної адміністрації, покладені на нього вимогами статті 119 Конституції України по забезпеченню виконання Конституції та законів України, додержання прав і свобод громадян; Як наслідок; Дискримінація позивача, за ознаками інвалідності і майнового стану. Порушення Конституційних і законних прав, права на життя, охорону здоров'я та отримання безкоштовного медикаментозного препарату інсулін, яким Держава гарантовано зобов'язалася безкоштовно забезпечувати усіх хворих на цукровий діабет інсуліном високої якості; зобов'язати голову Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області Приходька Валерія Анатолійовича виконати покладені на нього обов'язки статєю119 Конституції України,а саме, забезпечити виконання Конституції та законів України, прав і свобод громадян; шляхом забезпечення інваліда (позивача) з тяжкою формою цукрового діабету інсуліном марки Хумулін Регуляр та Хумулін НПХ виробник Lilly.France ,щодо потреб та припинити Дискримінацію до позивача, за ознаками інвалідності та майнового стану та стягнення з відповідача - коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними діями чи бездіяльністю; Матеріальної шкоди в розмірі Дванадцяти тисяч дев'ятсот гривень, сума грошових коштів які були витрачені позивачем на придбання медикаментозного препарату інсулін. Моральної шкоди в розмірі Вісімнадцять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень, яка була причинена протиправними діяннями відповідача та його ставлениці, що принесла тяжко хворій людині з інвалідністю (позивачу) фізичні та душевні страждання.

Позовні вимоги мотивовані тим, 28.09.2018 року позивач особисто звернувся до голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області Приходька Валерія Анатолійовича щодо забезпечення його інсуліном.

Але, відповідач ухиляється та не бажає забезпечувати на відповідній йому території виконання своїх обов'язків, Конституції України та законів України, що спонукало його звернутися з позовом до суду.

Позивач в судове засідання не прибув, але надав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, але надав до суду клопотання, в якому проти позову заперечував, просив в задоволенні вимог відмовити та розглядати справу за його відсутності.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані матеріали справи, судом встановлено наступне.

До відповідача на особистому прийомі звертався ОСОБА_1 стосовно забезпечення його інсуліном. Позивача був вислухано .

До вирішення вказаного питання ОСОБА_1 було запропоновано надання матеріальної допомоги для придбання необхідного інсуліну в аптечних закладах, для чого Позивачу було рекомендовано звернутися до спеціаліста для складання відповідної заяви та зібрати необхідних пакет документів у відповідності до Порядку використання коштів, передбачених у районному бюджеті для надання адресної грошової допомоги мешканцям Шевченківського району, затвердженого рішенням XVI сесії VII скликання Шевченківської районної ради Шевченківського району Харківської області від 03.08.2017 р.

Суд вказує, що порядок використання коштів із районного бюджету на виконання заходів Програми соціального і економічного розвитку Шевченківського району на 2017 рік визначає механізм призначення та використання коштів для виплати одноразової адресної грошової допомоги мешканцям Шевченківського району, які опинились в скрутній життєвій ситуації (за зверненням).

Пунктом 1.4 вищезазначеного порядком встановлено, що підставою для розгляду питання щодо надання одноразової допомоги мешканцям Шевченківського району, які опинилися в скрутній життєвій ситуації є заява громадянина про надання йому (його сім'ї) грошової допомоги на ім'я голови районної державної адміністрації та голови районної ради у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, спричиненим надзвичайними обставинами (пожежа, тяжка хвороба, оперативне лікування, обставини, які можуть становити небезпеку та значною мірою вплинути на життєдіяльність оточуючих).

Відповідно до п.1.5. Порядку рішення щодо конкретної заяви приймається комісією з питань надання адресної грошової допомоги мешканцям Шевченківського району.

Склад вказаної комісії затверджено розпорядженням голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області та голови Шевченківської районної ради Шевченківського району Харківської області від 08.08.2017 № 249 (зі змінами, внесеними розпорядженням від 21.06.2018 № 196/76).

Пунктом 1.6. Вищезазначеного Порядку встановлено, що питання про надання одноразової допомоги мешканцям району, які опинилися в скрутній життєвій ситуації, розглядається Комісією за наявності таких документів: особистої заяви громадянина; довідки про склад сім'ї (оригінал); довідки про доходи всіх членів сім'ї (оригінали); копії паспорта (1,2, 11 сторінки) заявника; копії довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника або якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган - копія сторінки паспорта, де є відмітка про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Для розгляду питання про надання одноразової допомоги: на лікування чи операцію необхідним є довідка чи медичний висновок лікувального закладу; на відшкодування шкоди, що заподіяна пожежею, - акт пожежної частини про пожежу, яка сталася; на відшкодування шкоди, що заподіяна стихійним лихом, - акт обстеження сільської або селищної ради.

Порядок отримання одноразової матеріальної допомоги та перелік документів, які необхідно подати на розгляд Комісії з питань надання адресної грошової допомоги, було детально роз'яснено Позивачу на особистому прийомі голови Шевченківської районної державної адміністрації у присутності головного спеціаліста з роботи зі зверненнями громадян апарату Шевченківської райдержадміністрації, а також йому була запропонована допомога у складанні відповідної заяви.

Як встановлено судом, від допомоги у складанні заяви для отримання одноразової грошової допомоги Позивач відмовився, натомість наступного дня до Шевченківської районної державної адміністрації надійшло його звернення стосовно надання йому одноразової матеріальної допомоги в розмірі 6000,00 грн. на самостійне придбання інсуліну з доданими до нього документами.

Додані до заяви Позивача документи не відповідали переліку документів, необхідному для отримання одноразової матеріальної допомоги, встановленому Порядком використання коштів, передбачених у районному бюджеті для надання адресної грошової допомоги мешканцям Шевченківського району, затвердженого рішенням XVI сесії VII скликання Шевченківської районної ради Шевченківського району Харківської області від 03.08.2017 р., а тому йому було надано відповідне роз'яснення від 22.10.2018 р. № С-225 з пропозицією звернутися до вищезазначеної Комісії.

Окрім того, з вказаного питання відповідачем була витребувана інформація з Шевченківської центральної районної лікарні.

За інформацією Шевченківської центральної районної лікарні ОСОБА_1, 1970 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться на диспансерному обліку у лікаря-ендокринолога з 1993 року на інсулінотерапії з моменту постановки діагнозу.

Хворому були призначені препарати: ХумулінРегулярКвікПен та Хумулін НПХ КвікПен.

Згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 1535 від 21.08.2018р. «Про затвердження реєстру референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну станом на 01.08.2018 р.» з зазначеного реєстру виключений ХумулінРегулятор, розчин для ін'єкцій, 100 МО/мл, по 3 мл у скляному картриджі; по 1 картриджу у шприц- ручціКвікПен; по 5 шприц-ручок у картонній пачці; заявник/виробник - Ліллі Франс, Франція.

З огляду на те, що ОСОБА_1 отримував останнє стаціонарне лікування в листопаді 2016 р. та у зв'язку з декомпенсацією цукрового діабету й погіршенням загального стану, 01.10.2018 йому була запропонована госпіталізація в ендокринологічне відділення ОКЛ-ЦЕМД та МК для лікування та контрольованого переходу на інший вид інсуліну, від якої пацієнт категорично відмовився.

Від госпіталізації в терапевтичне відділення Шевченківської центральної районної лікарні також відмовився.

В телефонному режимі було проведено консультацію лікаря-терапевта Шевченківської ЦРЛ з обласним лікарем-ендокринологом Балюк М.О., якою в якості альтернативи Позивачу запропоновано змінити інсуліни на Актрапід та Протафан, від чого він також відмовився.

З пацієнтом була проведена бесіда про можливі ризики та наслідки його відмови від госпіталізації та переходу на інші види інсуліну, які є в реєстрі референтних цін (цін відшкодування).

Підписувати будь-які документи щодо відмови від госпіталізації та проінформованості про ризики та наслідки декомпенсації захворювання, ОСОБА_1 відмовився. Відмова пацієнта засвідчена лікарем-терапевтом Поповою Т.О. та медичною сестрою Таран В.В., про що є запис в амбулаторній карті пацієнта № 4803 від 01.10.2018р.

Встановлено також, що 05.10.2018 р. з Позивачем була проведена бесіда завідуючою поліклінічним відділенням Катречко Н.А. у присутності головного лікаря Шевченківської центральної лікарні Перепаді С.М., про що також є запис в амбулаторній карті хворого.

25.10.2018р. Шевченківською центральною районною лікарнею Позивачу був відправлений лист з повідомленням про вручення поштового відправлення, в якому ОСОБА_1 був запрошений отримати рецепти на Хумулін НХП КвікПен, прибути на прийом до лікаря, а також йому вкотре були роз'яснені можливі ризики та наслідки його відмови від госпіталізації та переходу на інші види інсуліну, які є в реєстрі референтних цін (цін відшкодування).

У 2018 медична субвенція з обласного бюджету на відшкодування вартості препаратів інсуліну під час забезпечення хворих на цукровий діабет становила 847 286 грн., а з районного бюджету додатково для цих цілей було виділено 199 599 грн., завдяки чому забезпеченість препаратами інсуліну хворих на цукровий діабет становила 100 %.

Суд зазначає, що відповідно до ст.36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління.

Голови місцевих державних адміністрацій укладають та розривають контракти з їх керівниками.

Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.

Місцеві державні адміністрації не втручаються у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, визначених законом.

Статтею 38 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації забезпечують додержання прав і свобод громадян.

Громадяни звертаються до місцевих державних адміністрацій у вирішенні питань, що належать до сфери повноважень місцевих державних адміністрацій.

Посадові особи місцевих державних адміністрацій зобов'язані розглянути звернення громадян і не пізніше ніж у визначений законом термін прийняти рішення або дати обґрунтовану відповідь. Посадові особи проводять особистий прийом громадян у порядку, визначеному законом.

Статтею 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено повноваження голів місцевих державних адміністрацій.

Так, відповідно до закону, голови місцевих державних адміністрацій: очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень; представляють відповідні місцеві державні адміністрації у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими і релігійними організаціями, підприємствами, установами та організаціями, громадянами та іншими особами як в Україні, так і за її межами; призначають на посади та звільняють з посад своїх заступників, керівників структурних підрозділів відповідно до статей 10 та 11 цього Закону; призначають на посади та звільняють з посад керівників апаратів місцевих державних адміністрацій; затверджують положення про апарат місцевої державної адміністрації та положення про її структурні підрозділи; укладають та розривають контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної місцевої державної адміністрації, або уповноважують на це своїх заступників; погоджують у встановленому порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників не підпорядкованих підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів виконавчої влади вищого рівня, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції; в межах затверджених бюджетів виступають розпорядниками коштів відповідних державних адміністрацій, використовуючи їх лише за цільовим призначенням; регулярно інформують населення про стан виконання повноважень, покладених на місцеву державну адміністрацію; утворюють для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби та комісії, члени яких виконують свої функції на громадських засадах, а також визначають їх завдання, функції та персональний склад; здійснюють інші функції, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Ані Законом України «Про місцеві державні адміністрації», ані іншими законами чи іншими підзаконними, нормативно-правовими актами не визначено повноваження голови районної державної адміністрації чи районної державної адміністрації як юридичної особи щодо забезпечення громадян інсуліном.

Тобто, вказане питання є спеціальним повноваженням закладів охорони здоров'я, а не органів виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Як вбачається зі статті 2 Конвенції про права інвалідів, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про права інвалідів і Факультативного протоколу до неї» дискримінація за ознакою інвалідності означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-який іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному пристосуванні.

Згідно з статтею 9 цієї Конвенції щоб надати інвалідам можливість вести незалежний спосіб життя й усебічно брати участь у всіх аспектах життя, держави-учасниці вживають належних заходів для забезпечення інвалідам доступу нарівні з іншими до фізичного оточення, до транспорту, до інформації та зв'язку, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об'єктів і послуг, відкритих або таких, що надаються населенню, як у міських, так і в сільських районах. Ці заходи, які включають виявлення й усунення перепон і бар'єрів, що перешкоджають доступності, повинні поширюватися, зокрема: на будинки, дороги, транспорт й інші внутрішні та зовнішні об'єкти, зокрема школи, житлові будинки, медичні установи та робочі місця; на інформаційні, комунікаційні та інші служби, зокрема електронні служби та екстрені служби.

У статті 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» визначено, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України, всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.

Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються (ч.ч. 1, 2 ст.6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні").

Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають не обґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб (ч.3 ст.6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"). Таким чином, дискримінацією є відповідні обмеження прав та свобод осіб, які створюють перешкоди у їх реалізації.

Таким чином, суд робить висновок, що головою Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області жодним чином не вчинялися дискримінаційні дії по відношенню до Позивача, не створювалися йому будь-які обмеження його прав і свобод, навпаки по відношенню до нього було здійснено ряд -заходів, спрямованих на спеціальний захист як особи, що потребує такого захисту, зокрема, йому було запропоновано отримання одноразової матеріальної допомоги для придбання інсуліну та роз'яснено порядок її отримання, Шевченківською центральною лікарнею було запропоновано йому госпіталізацію для проходження відповідного обстеження та підбору інсуліну, роз'яснено можливі ризики у випадку відмови та загострення хвороби, запропоновано інші види інсуліну, передбачені реєстром референтних цін (цін відшкодування) на препарати інсуліну.

Суд вважає за необхідним вказати, що Позивачем не наведено та не підтверджено належними та допустимими доказами наявність дискримінаційних ознак у діях відповідача як голови Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Голови Шевченківської районної державної адміністрації Приходько Валерія Анатолійовича (вул. Лермонтова, буд.2, смт.Шевченкове, Шевченківський район, Харківська область, 63601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зінченко А.В.