Рішення № 80719907, 25.03.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2019 року о/об 09 год. 05 хв.Справа № 280/368/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт.Більмак, вул.Запорізька, буд.51-А; ІПН НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач або ОСОБА_1Г.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача за формою Ф: 1) №0072659-5202-0810 від 07.06.2018 на суму 2547 грн. 84 коп.; 2) №0072657-5202-0810 від 07.06.2018 на суму 3080 грн. 48 коп.; 3) №0072658-5202-0810 від 07.06.2018 на суму 1003 грн. 36 коп.

У позові зазначено, що ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 як фізичній особі направлено у 2018 році 3 податкових повідомлення-рішення форми Ф за податковий період 2017 року про сплату податку на нерухоме майно: №0072659-5202-0810 від 07.06.2018 на суму 2547,84 грн.; №0072657-5202-0810 від 07.06.2018 на суму 3080,48 грн.; №0072658-5202-0810 від 07.06.2018 на суму 1003,36 грн. Податкові повідомлення-рішення в порушення ст.58 Податкового кодексу України не містять підстав для нарахування сум податків, оскільки в них не зазначено на яке саме нерухоме майно нараховано суми податків, не вказано адрес та площ об’єктів нерухомості, що позбавляє можливості перевірки обґрунтованості нарахованих сум. Вказані податкові повідомлення-рішення направлені позивачу ГУ ДФС у Запорізькій області, ймовірно як і в попередній рік, в зв'язку із наявністю у нього права власності на об'єкти нерухомості - будівлі в смт.Більмак по вул.Смирнова, 104а, вул.Запорізька, 35 та в Більмацькому районі, с.Трудівське по вул.Лісова, 2. ГУ ДФС у Запорізькій області не прийнято до уваги, що відповідно до пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 за №507, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад фабрики, майстерні, бойні, пивоварні, заводи, складальні підприємства, тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові інші» (група 127 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна», код 1271.9 «будівлі сільськогосподарського призначення інші»). Цей клас включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси, тощо. Таким чином, з метою правильного застосування норм пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України при визначенні будівель сільського господарською призначення інших, в розрізі об'єкта оподаткування необхідно керуватись перш за все вимогами Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. За всіма своїми об'єктивними будівельно-технічними характеристиками належні позивачу будівлі є будівлями сільськогосподарського призначення і використовуються для зберігання зерна та сільськогосподарських знарядь. Факт відповідності належного позивачу нерухомого майна в смт.Більмак по вул.Смирнова, 104-а до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення» підтверджується рішеннями Куйбишевської селищної ради №18 від 17.09.2003, №9 від 21.01.2005, №34 від 07.04.2011, №11 від 17.06.2011 (Земельна ділянка під об'єктом нерухомості по вул.Смирнова. 104а є ділянкою сільськогосподарського призначення надана для обслуговування складу сільськогосподарської продукції), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.10.2005. Факт відповідності належного позивачу нерухомого майна в смт.Більмак по вул.Запорізькій, 35 до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення» підтверджується рішеннями Куйбишевської селищної ради №20 від 16.06.2006 (Земельна ділянка під об'єктом нерухомості по вул.Запорізька, 35 є ділянкою сільськогосподарського призначення), свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.05.2006. Факт відповідності належного позивачу нерухомого майна в с.Трудівське Більмацького району по вул.Лісовій, 2 до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення» підтверджується зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд від 06.03.2006. КП «Куйбишевеьке БТІ», де зазначена споруда рахується як нежитлове приміщення - корівник, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.03.2006. Факт здійснення позивачем діяльності, пов'язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції підтверджується Державним актом І-ЗП №023068 від 27.03.1998 про право власності на земельну ділянку, виданим позивачу для ведення фермерського господарства розпорядженням голови Куйбишевської РДА Запорізької області, актом прийому-передачі ОСОБА_1 майна в рахунок майнового паю колишнього КСП «Таврія» Куйбишевського району Запорізької області, рішенням Куйбишевської селищної ради №16 від 16.06.2006 про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації із складання державних актів про право власності на землю, у тому числі, для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_1 є сільськогосподарським товаровиробником, який займається сільськогосподарською діяльністю. На думку позивача належні йому нежитлові будівлі як будівлі сільськогосподарського призначення не є об'єктом оподаткування в силу імперативних приписів закону (пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України) і податок на нерухоме майно відносно них не повинен нараховуватись, а відтак, оскаржувані рішення ГУ ДФС у Запорізькій області є протиправними.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не подавався.

Розглянувши матеріали справи, суд з’ясував наступне.

За матеріалами справи позивач є власником нежитлової нерухомості: 1) нежилого приміщення, загальною площею 1925,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт.Куйбишеве, вул.Смирнова, буд.104а (реєстраційний номер майна: 12569150; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 27.10.2005); 2) нежилого приміщення, загальною площею 1592,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Більмацький район, с.Трудове, вул.Лісова, буд.2 (реєстраційний номер майна: 14166257; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 16.03.2006); 3) комплексу нежитлових приміщень, загальною площею 627,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт.Куйбишеве, вул.Запорізька, буд.35 (реєстраційний номер майна: 14211875; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 18.05.2006).

Факт відповідності належного позивачу нерухомого майна в смт.Більмак по вул.Смирнова, 104а до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення» підтверджується рішеннями Куйбишевської селищної ради №18 від 17.09.2003, №9 від 21.01.2005, №34 від 07.04.2011, №11 від 17.06.2011 (Земельна ділянка під об'єктом нерухомості по вул.Смирнова, 104а, у смт.Більмак є ділянкою сільськогосподарського призначення надана для обслуговування складу сільськогосподарської продукції), Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.10.2005.

Факт відповідності належного позивачу нерухомого майна в смт.Більмак по вул.Запорізькій, 35 до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення» підтверджується рішеннями Куйбишевської селищної ради №20 від 16.06.2006 (Земельна ділянка під об’єктом нерухомості по вул.Запорізька, 35, у смт.Куйбишеве), Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 18.05.2006.

Факт відповідності належного позивачу нерухомого майна в с.Трудівське Більмацького району по вул.Лісовій, 2 до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення» підтверджується Зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд від 06.03.2006 КП «Куйбишевське БТІ», де зазначена споруда вважається як нежитлове приміщення – корівник, Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.03.2006.

Здійснення позивачем діяльності, пов’язаної з виробництвом сільськогосподарської продукції, підтверджується: Державним актом І-ЗП №023068 від 27.03.1998 про право власності на земельну ділянку, виданим ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, на підставі розпорядження голови Куйбишевської РДА Запорізької області; Актом прийому-передачі позивачу майна в рахунок майнового паю колишнього КСП «Таврія» Куйбишевського району Запорізької області; рішенням Куйбишевської селищної ради №16 від 16.06.2006 про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної документації зі складання державних актів про право власності на землю, у тому числі, для ведення особистого селянського господарства.

Наведені вище фактичні обставини знайшли своє відображення у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №808/2523/17 (яка набрала законної сили 14.06.2018) та стосувалась визначення контролюючим органом грошових зобов'язань ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015, 2016 роки за зазначеними вище об’єктами нерухомості.

Учасники справи не надали до суду доказів того, що наведені вище фактичні обставини, які відображені у постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №808/2523/17, змінились на час виникнення та існування спору по даній справі.

Судом досліджені надані до суду позивачем фотознімки, які стосуються об'єктів нерухомості, оподаткування яких становить предмет спору у справі.

ГУ ДФС у Запорізькій області 07.06.2018 винесені податкові повідомлення-рішення:

1) №0072659-5202-0810, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за 2017 рік з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 2547 грн. 84 коп.;

2) №0072657-5202-0810, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за 2017 рік з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 3080 грн. 48 коп.;

3) №0072658-5202-0810, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за 2017 рік з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 1003 грн. 36 коп.

Відповідачем не надано до суду доказів того, що оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення не стосуються наведених вище об’єктів нерухомості.

Надаючи правову оцінку діям відповідача з винесення податкових повідомлень-рішень суд беручи до уваги викладене вище виходить з наступного.

01.01.2015 набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким викладено в новій редакції ст.266 Податкового кодексу України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».

Згідно з пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Відповідно до п.8.1 ст.8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

У ст.265 Податкового кодексу України зазначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості» є складовим податку на майно.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Як зазначено у п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп.12.3.3 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Як зазначено у пп.266.6.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Враховуючи зазначене, бюджетний період, в якому починає застосовуватися "податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості", є 2016 рік.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями органів місцевого самоврядування закріплено, також, п.24 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст.143 Конституції України.

Так, у Рішенні Куйбишевської селищної ради Куйбищевського району Запорізької області №1 від 14.07.2015 "Про місцеві податки" зазначено наступне: "… Куйбишевська селищна рада ВИРІШИЛА: 1.Встановити на території Куйбишевської селищної ради такі місцеві податки: … - податок на майно; … 3.Затвердити ставки податку на майно в тому числі: … 3.2.ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки згідно з додатком 3 …".

У пп."ж" п.4 "Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" (Додаток 3 до Рішення Куйбишевської селищної ради Куйбищевського району Запорізької області №1 від 14.07.2015), зокрема, зазначено: не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з пп.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Відповідно до пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування: будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Як зазначено у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

При цьому, у Податковому кодексі України глава 1 стосується спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а Розділ XIV присвячений спеціальним податковим режимам.

Стаття ст.266 Податкового кодексу України відноситься до розділу ХІІ Податкового кодексу України.

Таким чином, визначення сільськогосподарського товаровиробника наведене у пп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України не може бути застосоване до приписів ст.266 розділу ХІІ Податкового кодексу України.

У ст.1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» зазначено, що сільськогосподарський товаровиробник – це фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно з ст.1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції – це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи-підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин; домогосподарство – це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життєдіяльності, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких із цих стосунків, або перебувати і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Отже, сільськогосподарським товаровиробником може бути фізична особа.

У п.4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи»», затвердженого 18.11.2005 Наказом Міністерства фінансів України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.12.2005 за №1456/11736, зазначено, що терміни, що використовуються у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку, мають таке значення: біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди; сільськогосподарська продукція - актив, одержаний в результаті відокремлення від біологічного активу, призначений для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання; сільськогосподарська діяльність - процес управління біологічними перетвореннями з метою отримання сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів.

Враховуючи зазначене, позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який займається сільськогосподарською діяльністю.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом №507 від 17.08.2000 затверджено і введено в дію «Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000» (надалі – ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб’єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об’єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з ДК 018-2000 клас «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

При цьому, будівлі для тваринництва мають код 1271.1, будівлі для зберігання зерна мають код 1271.3, будівлі сільськогосподарського призначення інші мають код 1271.9.

За матеріалами справи, наведені нежитлові приміщення, які належать на праві власності позивачу, призначені та використовуються позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Протилежного відповідач не довів.

Таким чином, на перелічені нежитлові приміщення, які належать на праві власності позивачу, розповсюджується дія положення пп.«ж» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України.

Однак, відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 07.06.2018 за №0072659-5202-0810, №0072657-5202-0810, №0072658-5202-0810 наведене залишено поза увагою.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0072659-5202-0810, №0072657-5202-0810, №0072658-5202-0810 прийняті 07.06.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області, не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб’єктом владних повноважень у справі було ГУ ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 704 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) №0072659-5202-0810 від 07.06.2018, яким ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт.Більмак, вул.Запорізька, буд.51-А; ІПН НОМЕР_1) збільшено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 2547 грн. 84 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) №0072657-5202-0810 від 07.06.2018, яким ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт.Більмак, вул.Запорізька, буд.51-А; ІПН НОМЕР_1) збільшено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 3080 грн. 48 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) №0072658-5202-0810 від 07.06.2018, яким ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт.Більмак, вул.Запорізька, буд.51-А; ІПН НОМЕР_1) збільшено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у сумі 1003 грн. 36 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (71001, Запорізька область, Більмацький район, смт.Більмак, вул.Запорізька, буд.51-А; ІПН НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати в сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 25.03.2019.

Суддя О.О. Прасов