Рішення № 80719649, 20.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/264/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Григи Н.І., Порхуна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - Волинська митниця ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018.

Ухвалою суду від 08.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити відповідно до приписів статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 14:00 год. 05.03.2019. 05.03.2019 у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів оголошено перерву у розгляді справи до 15:30 год. 20.03.2019 (а.с. 1, 96-97).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач придбав легковий автомобіль - Меrsedes-Веnz Sрrіntеr 308СDІ в Республіці Польща та ввіз його на митну територію України для проведення митного оформлення.

Волинській митниці ДФС подано МД № UА205090/2018/112196 від 20.12.2018, згідно з якою легковий автомобіль: марка з довідником - Меrsedes-Веnz Sрrіntеr 308СDІ, бувший у використанні, кузов НОМЕР_4, рік виготовлення - 2001, модельний рік виготовлення - 2001, об'єм двигуна - 2148 см куб., потужність - 60kW, тип двигуна - дизельний, номер/модель двигуна - н/в, тип кузова - фургон, призначення - пасажирський, колісна формула 4*2, загальна кількість місць, включаючи водія згідно технічного паспорта - 9, колір - червоний, який було задекларовано за кодом товару згідно УКТ ЗЕД «НОМЕР_1» як пасажирський. Однак, рішенням Волинської митниці відділу УАМП та МТР про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018 встановлено, що вказаний товар повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД - «НОМЕР_2» як моторний транспортний засіб для перевезення вантажів.

У даному рішенні зазначено, що шляхом проведення митного огляду в митниці призначення встановлено, що у вантажному відділенні транспортного засобу кустарним способом вмонтовано 2 додаткових ряди сидінь на шість місць. В зоні вантажного відділення відсутні ознаки комфорту (освітлення), вікно в лівій боковій панелі та вікно в правих зсувних дверях вмонтовані не заводським способом. Згідно VIN-коду та даних САRІnfo транспортний засіб є вантажним автомобілем. В технічному паспорті відсутня інформація щодо переобладнання транспортного засобу.

Позивач, не погодившись з рішенням про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018, подав 10.01.2019 скаргу начальнику Волинської митниці ДФС, однак відповідно до листа про розгляд скарги від 22.01.2019 № ДЗН - 214/28/03-70-19-0 позивача повідомлено, що рішення про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягає відкликанню.

Однак, з даним рішенням позивач не погоджується, вважає його неправомірним та безпідставним, оскільки останнім було надано усі необхідні та наявні документи, які беззаперечно підтверджують, що легковий автомобіль Меrsedes-Веnz Sрrіntеr 308СDІ є пасажирським. Проте, посадовими особами Волинської митниці ДФС не взято до уваги подані позивачем документи та віднесено даний автомобіль до товарної позиції 8704 згідно з УКТЗЕД на підставі лише похідних ознак, що є необґрунтованим та суперечить правилам інтерпретації УКТЗЕД.

Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов (а.с. 43-45) позов заперечив та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що оскаржуване рішення про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018 прийняте правомірно з врахуванням листа Міндоходів від 26.03.2014 №6983/7/99-99-24-02-03-17. Так, згідно з витягом з САRІnfo за VIN-номером НОМЕР_4, заявлений до оформлення транспортний засіб не містив 2 та 3 ряду сидінь (інформація про встановлення відсутня), мав перегородку з отвором для проходу та був зареєстрований в якості вантажного автомобілю.

Окрім того, вищезазначений транспортний засіб не відповідає вимогам, що зазначені в поясненнях до товарної позиції 8703, оскільки згідно з УКТЗЕД пункту (е) пояснень, який передбачає наявність ознак комфорту і оздоблення внутрішнього простору, а також пристосувань (аксесуарів) у внутрішньому просторі всього салону транспортного засобу, які властиві пасажирським салонам транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).

При цьому, в технічному паспорті відсутня інформація щодо переобладнання вказаного транспортного засобу.

Звертає увагу на те, що згідно з додатковими поясненнями до товарної позиції 8703 по типу транспортного засобу "фургон" передбачено, що транспортні засоби типу "фургон", обладнані більше, ніж одним рядом сидінь, повинні відповідати критеріям, наведеним вище у поясненнях до ГС до товарної позиції 8703.

Однак, транспортні засоби типу "фургон", обладнані одним рядом сидінь, які не мають стаціонарних місць для кріплення та спеціальних пристосувань для встановлення сидінь та засобів безпеки (паси безпеки тощо) у задній зоні транспортного засобу, незалежно від того, чи обладнані вони стаціонарною перегородкою між зоною для перевезення пасажирів та зоною для перевезення вантажів чи ні, а також незалежно від того, чи мають вони вікна в задній панелі, повинні класифікуватися у товарній позиції 8704.

З огляду на вищевказане, відповідачем у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі встановлених підрозділом митного оформлення характеристик товару з метою правильної класифікації товару за МД № UА205090/2018/112196 від 20.12.2018 було прийнято оскаржуване рішення.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечили, з підстав наведених у відзиві, просили в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що 20.12.2018 декларантом позивача ТзОВ «Брок-Сервіс» до митного оформлення Волинській митниці ДФС було подано митну декларацію МД № UА205090/2018/112196 від 20.12.2018 (а.с. 8) та товаросупровідні документи (а.с. 10-14), згідно з якою легковий автомобіль: марка з довідником - Меrsedes-Веnz Sрrіntеr 308СDІ, бувший у використанні, кузов НОМЕР_4, рік виготовлення - 2001, модельний рік виготовлення - 2001, об'єм двигуна - 2148 см куб., потужність - 60kW, тип двигуна - дизельний, номер/модель двигуна - н/в, тип кузова - фургон, призначення - пасажирський, колісна формула 4*2, загальна кількість місць, включаючи водія згідно технічного паспорта - 9, колір - червоний.

При цьому, позивачем у графі 33 вантажної митної декларації було зазначено код товару НОМЕР_1, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «автомобіль легковий, призначений для перевезення людей».

21.12.2018 Волинська митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару № КТ-UA 205000-0020-2018, відповідно до якого зазначений автомобіль класифіковано за кодом НОМЕР_2 згідно з УКТЗЕД як "автомобіль, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування" (а.с. 9). Вказане рішення обґрунтоване тим, що шляхом проведення митного огляду в митниці призначення встановлено, що у вантажному відділенні транспортного засобу кустарним способом вмонтовано 2 додаткових ряда сидінь на шість місць. В зоні вантажного відділення відсутні ознаки комфорту (освітлення), вікно в лівій боковій панелі та вікно в правих зсувних дверях вмонтовані не заводським способом. Згідно VIN-коду та даних САRІnfo транспортний засіб є вантажним автомобілем. В технічному транспорті відсутня інформація щодо переобладнання транспортного засобу.

Позивач, не погодившись з рішенням про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018, подав 10.01.2019 скаргу начальнику Волинської митниці ДФС, однак відповідно до листа про розгляд скарги від 22.01.2019 № ДЗН - 214/28/03-70-19-0 позивача повідомлено, що рішення про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягає відкликанню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України).

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною першою статті 248 МК України визначено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до статті 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Згідно з статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 68 МК України).

Процедуру ведення УКТЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 (далі - Постанова № 428).

Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови № 428 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України встановлюється Закону України «Про митний тариф». Статтею 1 вказаного Закону визначено, що митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до пунктів 1-2 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

(a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД визначено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

При цьому, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

З метою забезпечення виконання Закону України «Про Митний тариф України» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності,

Так, відповідно до Пояснень до товарної позиції 8703 (автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі) у цій товарній позиції термін "вантажопасажирський автомобіль-фургон", означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів.

Деякі моторні транспортні засоби цієї товарної позиції характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що дані транспортні засоби сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). Такі ознаки враховуються у випадку, якщо моторний транспортний засіб, зазвичай, має повну масу не більш як 5 т і має єдиний замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія і пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів так і вантажів. До цієї групи моторних транспортних засобів відносяться автомобілі, відомі як "багатоцільові транспортні засоби", (наприклад, транспортні засоби типу "фургон", автомобілі для активного відпочинку (sport utіlіty vehіcle - SUV), деякі автомобілі з кузовом типу "пікап"). Характерними ознаками конструкції цих транспортних засобів, як правило, є:

(а) наявність постійно встановлених сидінь із пристроями безпеки (наприклад, з ременями безпеки або із місцями для кріплення та/або пристосуваннями для встановлення ременів безпеки) для кожного пасажира, або наявність стаціонарних місць для кріплення та/або пристосувань для встановлення сидінь і пристроїв безпеки у задній зоні салону позаду зони для водія і передніх пасажирів, такі сидіння можуть бути фіксованими, такими, що складаються, такими, що знімаються, на анкерному кріпленні, або виносними;

(b) наявність вікон у двох бокових панелях задньої частини кузова;

(с) наявність дверей з вікнами, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова;

(d) відсутність стаціонарної панелі або перегородки між зоною для водія з передніми пасажирами і задньою зоною, яка може бути використана для перевезення як пасажирів, так і вантажів;

е) наявність ознак комфорту і оздоблення внутрішнього простору, а також пристосувань (аксесуарів) у внутрішньому просторі всього салону транспортного засобу, які властиві пасажирським салонам транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).

Натомість, до товарної позиції 8704 (Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів) віднесено транспортні засоби, головним чином, призначені для перевезення вантажів, а не для перевезення людей. Ознаки транспортних засобів, які включаються до цієї товарної позиції:

(a) наявність сидінь типу лавок, які не мають пристроїв безпеки (наприклад, ременів безпеки або місць для кріплення і пристосувань для встановлення ременів безпеки) або зручностей для пасажирів в задній зоні позаду зони для водія і передніх пасажирів. Такі сидіння, зазвичай, бувають складаними або виносними для можливості повного використання підлоги задньої зони (транспортні засоби типу "фургон") або окремої платформи (транспортні засоби типу "пікап") для транспортування вантажів;

(b) наявність окремої кабіни для водія і пасажирів та окремої платформи з боковими бортами і відкидним заднім бортом (транспортні засоби типу "пікап");

(c) відсутність вікон в двох бокових панелях задньої частини кузова; наявність дверей без вікон, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору для вивантаження або завантаження вантажів, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова (транспортні засоби типу "фургон");

(d) наявність стаціонарної панелі або бар'єру між зоною для водія і передніх пасажирів і задньою зоною;

(e) відсутність в зоні вантажного відділення ознак комфорту і внутрішнього оздоблення, а також пристосувань, які притаманні пасажирським салонам моторних транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль щодо якого Митницею прийнято оскаржуване рішення, має ознаки, притаманні позиції 8703 (автомобілі легкові), а саме: ремені безпеки в салоні автомобіля, наявність 8-ми пасажирських місць (без місця водія), наявність вікон у двох бокових панелях задньої частини кузова та дверей з вікнами, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова.

Судом встановлено, що при визначенні коду товару при поданні митної декларації позивачем в графі 33 вищевказаної митної декларації зазначено автомобіль як легковий.

При первинному митному огляді, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.12.2018, складеного інспектором митниці, зазначено, що вищевказаний автомобіль є легковим транспортним засобом ( а.с. 10-15,52-53).

Також позивачем до митного оформлення автомобіля подано Тимчасовий дозвіл Республіки Польща, з якого вбачається, що вказаний автомобіль є легковим ( а.с.13-14).

За заявою позивача, 27.12.2018 було проведене автотоварознавче дослідження вищевказаного автомобіля.

Як слідує з висновку автотоварознавчого дослідження № 07/12/2018 від 27.12.2018, в ході дослідження експертом було встановлено, що даний автомобіль є пасажирським універсалом (категорія М1), про що свідчать такі фактори: ремені безпеки в салоні автомобіля, наявність 8-ми пасажирських місць (без місця водія) та сертифікат відповідності № 083231, де вказано, що даному транспортному засобу присвоєно категорію М1. Отже, автомобіль марки Меrsedes-Веnz Sрrіntеr VIN-НОМЕР_4 є пасажирським (а.с. 15-19).

Експертизу проведено сертифікованим членом Союзу експертів України судовим експертом ОСОБА_7, який має відповідну освіту, кваліфікацію експерта-товарознавця та стаж експертної діяльності з 2003 року, а тому відсутні підстави сумніватися в об'єктивності та правильності висновків такої експертизи.

При цьому, висновок автотоварознавчого дослідження від 27.12.2018 № 07/12/2018 узгоджується також з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: реєстраційним свідоцтвом вказаного автомобіля, яке видане в Республіці Польща 25.11.2001, в якому зазначено, що в 2016 році було здійснено переобладнання автомобіля із вантажного на пасажирський та присвоєно категорію М1; Тимчасовим дозволом Республіки Польща; актом про проведення огляду (переогляду) товарів, сертифікатом відповідності щодо індивідуального затвердженого колісного транспортного засобу від 14.12.2018, виданого ТзОВ «Рівнестандарт», з якого вбачається, що вказаний транспортний засіб відноситься до категорії М-1 (легковий транспортний засіб).

Тобто, всі наявні письмові докази свідчать про те, що вказаний автомобіль є пасажирським категорії М 1, а відтак повинен класифікуватися по коду товару НОМЕР_1, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «автомобіль легковий, призначений для перевезення людей».

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем вказані принципи дотримані не були. Зокрема, при прийнятті рішення не було враховано усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а саме не враховано наявні у справі докази, які підтверджують, що вказаний автомобіль є пасажирським.

Як вбачається з матеріалів справи, митна декларація подана позивачем 20.12.2018, а рішення про коригування митної вартості прийнято 21.12.2018, тобто в короткий проміжок часу, що в певній мірі позбавило позивача надати всі необхідні документи для підтвердження правильності, визначеного ним, коду товару.

На запит митниці від 20.12.2018 про надання висновку експерта позивач зазначив, що не може його надати, оскільки він не є обов'язковим документом для митного оформлення транспортного засобу.

Пізніше, всі необхідні документи митниці було надано, зокрема, і до письмової скарги, проте при її розгляді враховані відповідачем не були.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, що згідно з Методичними рекомендаціями класифікації окремих товарів згідно з вимогами УТЗЕД, впроваджених листом Міндоходів від 26.03.2014 № 6983/7/99-99-24-02-03-17 (лист відкликано 10.01.2019 у зв'язку із втратою актуальності), для однозначної класифікації транспортних засобів необхідно використовувати технічну документацію заводу виробника автомобіля із зазначенням кількості місць для сидінь, сертифіката або аналогічні документи видані уповноваженим органом країни виробника, згідно VIN-коду заводу-виробника та даних сайту САRІnfo транспортний засіб є вантажним автомобілем. Оскільки, як свідчать інші документи у справі, на території Республіки Польща було здійснено переобладнання вказаного автомобіля в 2016 році із вантажного на пасажирський та надано категорію М1. Вказаний автомобіль експлуатувався на території Польщі як легковий автомобіль, про що свідчать відповідні дозвільні документи.

Не можуть бути взяті до уваги судом твердження представника відповідача про те, що при повторному огляді автомобіля виявлено ознаки, які відповідно до Пояснень до товарної позиції 8704 (Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів) свідчать про те, що вказаний автомобіль є вантажним (відсутні ознаки комфорту, відсутність килимового покриття, внутрішнє освітлення виготовлено не заводським способом), оскільки при визначенні коду товару повинні братись не лише внутрішні та зовнішні ознаки, які в даному випадку підпадали під пояснення до товарної позиції 8703 та 8704, а й інші документи, видані уповноваженими органами, які свідчать про належність автомобіля до тієї чи іншої категорії, чого в даному випадку митницею зроблено не було.

При цьому, на думку суду, відсутність певних конструктивних деталей у салоні автомобіля не дає підстав класифікувати вказаний автомобіль як вантажний.

Враховуючи вказані письмові докази, суд приходить до висновку, що Волинська митниця ДФС оскаржуваним рішенням про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018 безпідставно класифікувала спірний товар за кодом УКТ ЗЕД НОМЕР_2.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018, а тому його необхідно визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений відповідно до квитанції № ПН737632 від 04.02.2019 (а.с. 2).

При вирішенні клопотання позивача про стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 9378,80 грн., суд зазначає, що воно підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правової допомоги від 02.01.2019 № 02/01/19-01, акту приймання-передачі наданих послуг від 04.02.2019 згідно договору від 02.01.2019 № 02/01/19-01, рахунку-фактури від 04.02.2019 № 04/02/19-01, квитанції № 737618РК від 04.02.2019) позивач сплатив на рахунок адвоката ОСОБА_1 9378,80 грн. на оплату правової допомоги, яка складається з: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з питань правомірності винесення оскаржуваного рішення та підготовка адвокатського запиту до Волинської митниці ДФС - 2305,20 грн. (2 год.); складання скарги на оскаржуване рішення - 768,40 грн. (1 год.); складання позовної заяви - 2305,20 грн. (3 год.); винагорода відповідно до пункту 4.1 договору від 02.01.2019 за представництво інтересів у суді першої інстанції - 4000,00 грн. Всього загальною вартістю виконаних робіт (наданих послуг) - 9378,80 грн.

При цьому, представники відповідача у судовому засіданні заперечили щодо стягнення витрат на оплату правової допомоги.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката, суд виходить з того, що дана справа є справою незначної складності, при цьому, консультування, надання роз'яснень клієнту з приводу правомірності винесення оскаржуваного рішення, підготовка адвокатського запиту до Волинської митниці ДФС - 2305,20 грн. (3 год.), підготовка та подача скарги на рішення Волинської митниці ДФС про визначення коду товару від 21.12.2018 № КТ-UA 205000-0020-2018 - 768,40 грн. (1 год.), включається до витрат пов'язаних з підготовкою позовної заяви. Разом з тим, суд зазначає, що сума винагороди за представництво інтересів у суді першої інстанції відповідно до пункту 4.1 договору від 02.01.2019 в розмірі 2463,20 грн. (3 год.), не підтверджені належними доказами.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 3842,00 грн., що становить вартість послуг із складання позовної заяви (3 год.) та винагорода за представництво інтересів у двох судових засіданнях загальною тривалістю 2 год.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243 ч.3, 245, 246, 262, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про визначення коду товару від 21 грудня 2018 року № КТ-UA 205000-0020-2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

Відповідач: Волинська митниця ДФС (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698).

Суддя Р.С. Денисюк

Повний текст рішення складено 25 березня 2019 року.