Ухвала суду № 80719575, 27.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

27 березня 2019 р. Справа №200/4324/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.01.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.01.2019 року № 156.

Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Державної фіскальної служби України в Донецькій області вчиняти будь-які дії, зокрема приймати будь-які рішення за результатами перевірки, яка проведена на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.01.2019 року № 156 до набрання рішенням суду законної сили; зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області відкласти розгляд протоколів про адміністративне правопорушення № 183/05-99-13-02, № 184/05-99-13-02, № 185/05-99-13-02, № 186/05-99-13-02, № 187/05-99-13-02, № 188/05-99-13-02, 189/05-99-13-02, №190/05-99-13-02, №191/05-99-13-02, № 192/05-99-13-02 складених 12.03.2019 року за наслідками перевірки, яка була проведена на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.01.2019 року № 156 до набрання рішенням законної сили.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що ознаки протиправності Наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.01.2019 року № 156 є очевидними. Зазначене є підставою для забезпечення позову відповідно до п.2 ч. 2 ст. 152 КАС України. Незважаючи на те, що податковим законодавством України поширено презумпцію невинуватості платника податків на час процедури оскарження, ігноруючи також строк на подання заперечень до акту перевірки, який спливає 26.03.2019 року, ГУ ДФС України в Донецькій області було складено протоколи про адміністративне правопорушення № 183/05-99-13-02, № 184/05-99-13-02, № 185/05-99-13-02, № 186/05-99-13-02, № 187/05-99-13-02, № 188/05-99-13-02, 189/05-99-13-02, №190/05-99-13-02, №191/05-99-13-02, № 192/05-99-13-02, які були призначені до розгляду 25.03.2019 року. Відповідно, позивач вважає, що дії ГУ ДФС України в Донецькій області направлені на притягнення його до відповідальності є передчасними та такими, що порушують право останнього на захист.

Крім цього позивач зазначає, що існує імовірність того, що ГУ ДФС України в Донецькій області, до винесення рішення у справі за результатами перевірки, яка проведена на підставі спірного наказу прийме рішення щодо визначення податкових зобов'язань та притягнення до відповідальності за начебто порушення податкового законодавства ФОП ОСОБА_1

Таким чином, на думку позивача, є підстави вважати що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам ФОП ОСОБА_1 Крім цього, позивач наголошує, що невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить поновлення порушених інтересів.

На підставі зазначеного позивач просив задовольнити заяву про забезпечення позову.

Ознайомившись з заявою позивача про забезпечення позову та доказами і мотивами її обґрунтування, суд вважає, що дана заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. Отже, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача. Поряд з цим обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

В розумінні наведених норм процесуального закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналізуючи обставини, визначені заявником на обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд зазначає, що «очевидні ознаки протиправності» Наказу № 156 від 28.01.2019 року будуть встановлені за результатами судового розгляду даної справи. Також протоколи про адміністративне правопорушення, що були складені за результатами проведеної перевірки, та податкові повідомлення-рішення, які на думку позивача імовірно будуть складені, можуть бути оскаржені в судовому порядку за результатами волевиявлення позивача. Таким чином, суд не вважає обставини, визначені на обґрунтування заяви про забезпечення позову такими, що призведуть до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисти або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Інших обставин, викладених на обґрунтування заяви про задоволення позову, не зазначено.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу № 156 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.01.2019 року.

Виходячи із пов'язаності заходів про забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову, прийняття ухвали про забезпечення позову фактично призведе до вирішення справи по суті позовних вимог, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову та є неприпустимим.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що підстави забезпечення позову, наведені позивачем у поданій суду заяві є необґрунтованими.

Відповідно до пункту 5 статті 154 КАС України суд постановляє ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову.

З урахуванням наведеного відсутні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-152, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.01.2019 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.