Ухвала суду № 80719416, 26.03.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 березня 2019 року ЛуцькСправа № 140/464/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відкладення розгляду справи за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року було відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 26 березня 2019 року.

Позивач 21 березня 2019 року, представник позивача 25 березня 2019 року подали заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, що підтвердили повісткою про виклик до суду (а.с. 66, 68). Окрім того, 25 березня 2019 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи, однак не зазначив підстав та обґрунтування такого клопотання (а.с. 67).

Позивач, його представник, представник відповідача у судове засідання 26 березня 2019 року не прибули з підстав зазначених вище.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки у судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи поважність причин неявки у судове засідання представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на підставі пункту 2 частини другої статті 205 КАС України. При цьому, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Також, 25 березня 2019 року до суду надійшла заява представника позивача про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 70-72), відповідно до якої окрім уже заявленої вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року, позивач також просить визнати протиправним наказ першого заступника начальника Управління Держпраці у Волинській області №13-і від 11 січня 2019 року «Про проведення інспекційного відвідування», визнати протиправними дії Управління Держпраці у Волинській області щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) позивача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Суд враховує, що подана представником позивача 25 березня 2019 року заява стосується суті позовних вимог (збільшує їх розмір), тому на таку заяву поширюються вимоги, встановлені статтями 160, 161, які застосовуються при подачі позовної заяви.

Так, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як установлено частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 цього ж Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921 грн.

Із позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовних вимог слідує, що позивач заявляє вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ВЛ 61/1647/АВ/ТД-ФС від 07 лютого 2019 року (яка є вимогою майнового характеру та оплачена судовим збором при зверненні з цим позовом до суду); визнання протиправним наказу першого заступника начальника Управління Держпраці у Волинській області №13-і від 11 січня 2019 року «Про проведення інспекційного відвідування», визнання протиправними дій Управління Держпраці у Волинській області щодо проведення позапланової перевірки (інспекційного відвідування) позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (які є вимогами немайнового характеру, однак, не оплачені судовим збором).

Таким чином, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України до заяви про збільшення розміру позовних вимог не долучено документ про сплату судового збору, доказів про те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" також суду не надано.

Відтак, дві останні позовні вимоги, які є вимогами немайнового характеру, повинні бути оплачені судовим збором у сумі 3 842 грн (1 921 грн + 1 921 грн).

Оскільки заява про збільшення розміру позовних вимог не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - три дні із вручення цієї ухвали.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки заяви шляхом сплати судового збору у сумі 3 842 грн та надання оригіналу платіжного документа суду.

Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Разом з тим, у заяві про збільшення розміру позовних вимог представник позивача клопотав про розгляд цієї справи в загальному позовному провадженні.

Клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Частина друга статті 257 КАС України передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами п'ять, шість статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно частини чотири, п'ять статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під дію частини четвертої цієї статті.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою, п'ятою статті 257 КАС України, згідно яких дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Подане представником позивача клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні обґрунтоване тим, що розгляд даної справи має важливе значення у формуванні єдиної правозастосовної практики, та дана справа має виняткове значення для позивача.

Суд відхиляє доводи представника позивача щодо необхідності розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з підстав її важливості у формуванні єдиної правозастосовної практики, оскільки форма адміністративного судочинства не може вплинути на формування такої практики, спрощене позовне провадження не є перешкодою для цього, а фундаментальність значення для формування єдиної правозастосовчої практики у конкретному правовому питанні вирішується на стадії касаційного оскарження судового рішення. Окрім того, не обґрунтовано винятковості значення даної справи для позивача.

Таким чином, суд не знайшов підстав для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, а тому заява представника позивача про розгляд справи за правилами загального провадження є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 12, 205, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Розгляд справи відкласти на 10:00 10 квітня 2019 року, засідання у якій відбудеться у залі судового засідання Волинського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: місто Луцьк, вулиця Словацького, 1.

Заяву представника позивача про збільшення розміру позовних вимог в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви про збільшення розміру позовних вимог шляхом сплати судового збору у сумі 3 842 грн - три дні з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, заява про збільшення розміру позовних вимог буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.І. Смокович