Рішення № 80719306, 21.03.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.03.2019 Справа № 920/90/19м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у прядку спрощеного повного провадження справу № 920/90/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Кармазіної Наталії Василівни, м. Суми

до відповідача Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, м.Суми

про стягнення 53 887,40 грн. збитків та упущеної вигоди

за участю представників сторін:

від позивача: Кузченко Т.М. (ордер серії СМ 29.10.2018 від 29.10.2018)

від відповідача: Бересток Б.П. (довіреність № 1295/08.01-22 від 26.12.2018)

Суть спору: до господарського суду звернулась Фізична особа-підприємець Кармазіна Наталія Василівна з позовом до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради про стягнення 53 887,40 грн., у тому числі 45487,40 грн. збитків, 8400,00 грн. упущеної вигоди (кошти сплачені за надання рекламних послуг за договором від 15.03.2017).

Ухвалою суду від 28.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/90/19. Справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи по суті призначено у судове засідання на 26.02.2019.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, проти вимог позивача заперечує, просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Позивач подав відповідь на відзив, доводи відповідача вважає необґрунтованими та просить суд позов задовольнити.

11.02.2019 представник відповідача подав до суду клопотання про витребування доказів, у якому просить суд витребувати у ТОВ «Фірма «Інтер-Арм Інжиніринг» (контрагента позивача) належним чином завірені копії договору на проведення рекламної кампанії на спеціальній конструкції від 15.03.2017 та Статуту товариства.

25.02.2019 відповідач подав до суду заперечення, наполягає на відсутності підстав для задоволення позову.

Ухвалою суду від 26.02.2019 клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено судом, зобов'язано ТОВ «Фірма «Арм-Інжиніринг» надати суду належним чином завірену копію договору на проведення рекламної кампанії від 15.03.2017, укладеного з ФОП Кармазіною Н.В. та докази на підтвердження повноважень директора Квачан С.А. на підписання зазначеного договору; копію судової ухвали направлено ТОВ «Фірма «Арм-Інжинірінг» на дві виявлені адреси: 40007, м. Суми, вул. Лінійна, 22 та 02088, м. Київ, вул. Івана Дяченка, 20-Б.

Дві копії судової ухвали від 26.02.2019, направлені на адреси ТОВ «Фірми «Арм-Інжинірінг», повернуті до Господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку за закінченням встановленого терміну зберігання.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав заперечення, викладені у відзиві на позов, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

ФОП Кармазіна Н.В. на підставі дозволу №171/11 розміщувала рекламний засіб сіті-лайт по вул. Петропавліська, 106 у м. Суми. Строк дії дозволу закінчувався 02.08.2016, рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.08.2016 за № 444 (зі змінами) дію дозволу продовжено.

Згідно договору тимчасового користування місцем, що знаходиться у комунальній власності для розміщення рекламних засобів №208 від 01.06.2011, укладеного з Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, позивач щомісячно повинен сплачувати на рахунок робочого органу 35,28 грн. У квітні 2017 року ФОП Кармазіною Н.В. за користування місцем для розміщення рекламного засобу був здійснений платіж в розмірі 864,00 грн.

Виконавчим комітетом Сумської міської ради 16.12.2014 прийнято рішення №643 «Про демонтаж рекламних засобів, встановлених самовільно та з порушенням Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми». Пунктом 1 вказаного рішення доручено Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради провести демонтаж рекламних засобів, перелік яких визначено у додатку до цього рішення. Відповідно до пункту 21 додатку до рішення № 643 від 16.12.2014 підлягає демонтажу сіті-лайт по вул. Петропавліська, 106 за порушення умов договору тимчасового користування в частині виконання фінансових зобов'язань.

27.01.2016 Сумською міською радою прийнято рішення №254-МР, яким передбачено ліквідацію Департаменту містобудування та земельних відносин Сумської міської ради без правонаступництва. При цьому, відсутні докази про заміну сторони у договорі тимчасового користування місцем, що знаходиться у комунальній власності для розміщення рекламних засобів № 208 від 01.06.2011.

За наданою виконавчим комітетом Сумської міської ради інформацією в листі від 05.07.2017 №404/03.02.03-02, сіті-лайт по вул. Петропавлівська, 106 у м. Суми було демонтовано Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.12.2014 №643 «Про демонтаж рекламних засобів, встановлених самовільно та з порушенням Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми» за порушення фінансових зобов'язань.

Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради замовною кореспонденцією не направлялося повідомлення позивачу про порушення ним Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми, не готувався проект рішення виконавчого комітету Сумської міської ради щодо демонтажу рекламного засобу типу сіті-лайт по вул. Петропавліська, 106 у м. Суми, демонтаж 21.04.2017 було проведено відповідачем на підставі рішення виконавчого комітету від 16.12.2014 № 643 «Про демонтаж рекламних засобі, встановлених самовільно та з порушенням Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Суми».

Відповідачем не надано до суду належних доказів того, що у позивача перед управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради згідно договору виникла заборгованість за користування місцем для розміщення рекламного засобу.

Дані обставини встановлені рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03.05.2018 у справі № 591/5794/17 за адміністративним позовом ФОП Кармазіної Н.В. до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, за участю 3-ї особи - Виконавчого комітету Сумської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Вказаним рішенням визнано дії Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 40462253) щодо організації демонтажу сіті-лайту по вул. Петропавліська, 106 у м. Суми за порушення умов договору тимчасового користування в частині виконання фінансових зобов'язань, зазначеного в пункті 21 додатку до рішення №643 від 16.12.2014, протиправними та зобов'язано повернути його у належному стані та провести монтаж сіті-лайту по вул. Петропавліська, 106 у м. Суми, що належить ФОП Кармазіна Наталія Василівна (код ЄДРПОУ 40462253) на попереднє місце його розташування.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 рішення суду першої інстанції у справі №591/5794/17 в цій частині залишено без змін, відтак воно набрало законної сили.

07.08.2018 позивач звернулася до Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із заявою про добровільне виконання судового рішення. В заяві позивач зазначила, що рішенням суду зобов'язано Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради повернути сіті-лайт у належному стані та провести монтаж сіті-лайту по вул. Петропавлівська, 106 у м. Суми, що належить ФОП Кармазіна Н.В. на попереднє місце його розташування. Під час демонтажу сіті-лайт було пошкоджено (вибито скло, розпилено його на декілька частин) і він зараз знаходиться у неналежному стані, а тому, виконання рішення суду в інший спосіб, ніж зазначено в рішенні суду, буде невиконанням рішення суду, що набрало законної сили.

17.08.2018 відповідач подав до Зарічного районного суду м. Суми заяву про роз'яснення судового рішення у справі №591/5794/17 в частині, що стосується дій Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо повернення у належному стані та проведення монтажу сіті-лайту по вул. Петропавлівська, 106 у м.Суми на попереднє місце розташування. Заява обґрунтована тим, що в Управління наявні повноваження на організацію проведення демонтажу рекламних засобів, а повноваження щодо проведення заходів з монтажу рекламних засобів відсутні.

02.10.2018 Зарічним районним судом м. Суми постановлено ухвалу, якою відмовлено у роз'ясненні рішення суду, оскільки рішення є чітким і зрозумілим, а Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради поставлено питання, яке стосується порядку виконання рішення суду.

У позовній заяві позивач вказує, що Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради рішення суду не виконало, належний їй сіті-лайт в належному стані на попереднє місце розташування не повернуло. Внаслідок незаконного демонтажу рекламної конструкції, позивачу заподіяно збитки в розмірі 45487,40 грн. (вартість сіті-лайту, що був незаконно демонтований Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради).

Крім того, у зв'язку з неправомірними діями управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, позивачу завдано збитки у вигляді доходу, який би позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), а саме: отримати суму коштів, на підставі укладеного договору про надання рекламних послуг від 15.03.2017 за період з 01.04.2017 по 01.05.2018 на суму 8400,00 грн. Відповідно до вказаного договору про надання рекламних послуг позивач зобов'язався надавати послуги з розміщення рекламної інформації на рекламному засобі типу сіті-лайт за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 106, відповідно до пункту 2 договору про надання рекламних послуг період надання послуг з 01.04.2018 по 01.05.2018, вартість рекламної кампанії - 8400,00 грн.

Саме з цим вимогами позивач звернувся до господарського суду у межах даної справи.

Відповідач вважає, що у його діях відсутній склад цивільного правопорушення, а розмір заявлених до відшкодування збитків є необґрунтованим та безпідставним, що є підставою для відмови позивачеві у задоволенні його вимог.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши положення діючого законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» суди повинні суворо дотримуватися передбаченого статтею 56 Конституції України права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Підстави та порядок відшкодування такої шкоди прямо передбачені як положеннями Конституції України, так і положеннями ЦК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

До збитків відносяться: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до акту проведення демонтажу рекламного засобу від 21.04.2017 представник Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради - начальник відділу з питань дизайну міського середовища Галицький М.О. брав участь у проведенні робіт по демонтажу спеціальної рекламної конструкції сіті-лайт по вул. Петропавлівська, 106.

У постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі №591/5794/17 зазначено про згоду колегії суддів з висновками суду першої інстанції, що відповідач всупереч чинному законодавству, з порушенням встановленої процедури демонтував рекламний засіб типу сіті-лайт по вул. Петропавлівська, 106 у м. Суми, чим порушив права ФОП Кармазіної Н.В. та залишено рішення Зарічного районного суду м. Суми без змін в частині визнання дій Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради щодо організації демонтажу №643 від 16.12.2014 протиправними та зобов'язання повернути в належному стані та провести монтаж сіті-лайту по вул. Петропавлівська, 106 у м. Суми на попереднє місце розташування.

Тобто, судовим рішенням встановлено факт неправомірних дій відповідача, а саме - незаконного демонтажу рекламного засобу.

Внаслідок неправомірних дій управління архітектури та містобудування Сумської міської ради із законного володіння ФОП Кармазіної Н.В. було вилучено та не повернуто належне їй майно (сіті-лайт), чим заподіяно шкоду.

Заподіяна позивачу шкода перебуває у безпосередньому причинному зв'язку із вчиненими діями Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради як органу місцевого самоврядування при здійсненні ним своїх повноважень, а тому підлягає відшкодуванню в повному обсязі з відповідача.

В рішенні у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини визначив основні критерії, згідно з якими необхідно оцінювати дотримання вимог статті 1 Першого Протоколу до Конвенції ЄСПЛ у справах, що стосуються втручання в майнові права особи: чи мало місце втручання у майно в розумінні Конвенції; чи було втручання законним в контексті положень національного законодавства; чи переслідувало втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства; чи було втручання у право власності справедливим, тобто чи було дотримано «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи.

Діяльність органів місцевого самоврядування чітко регламентована законодавством, а вчинення дій за межами наданої йому компетенції, в даному випадку щодо знесення майна позивача, повинні враховуватися наслідки їх вчинення.

У постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 910/16931/17, викладена правова позиція щодо відшкодування шкоди завданої органом державної влади, органом місцевого самоврядування в якій зазначено, що правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади встановлені ст. 1173 ЦК України, згідно якої завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Крім того, згідно статтею 1174 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Верховний Суд дійшов висновку, що на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювана шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.

Верховний Суд дійшов висновку, що за таких обставин необхідною підставою для притягнення державного органу до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Факт неправомірних дій Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради встановлено у рішенні суду по справі № №591/5794/17, яке набрало законної сили.

Наслідком вчинення протиправних дій Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради є позбавлення майна позивача, без застосування жодних компенсаційних заходів від втрати майна.

Така діяльність органу місцевого самоврядування не ґрунтується на нормах закону, що і було встановлено рішенням суду у справі №591/5794/17 та не переслідує легітимної мети, спрямованої на захист інтересів суспільства, окремої особи чи держави, порушує баланс інтересів суспільства та особи, якій певні права було гарантовано законом, зокрема, ст. 41 Конституції України.

Позивач не може нести весь тягар негативних наслідків, які спричинені діяльністю органу місцевого самоврядування, а також має право на компенсацію за шкоду, заподіяну позивачу в результаті неправомірних дій органу місцевого самоврядування.

Відповідач у заяві про роз'яснення рішення суду у справі №591/5794/17 зазначав, що Управління наділено повноваженнями з організації демонтажу рекламних засобів, як передбачено Положенням про Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 27.09.2017 №662-МР, Управління організовує демонтаж рекламних засобів на договірних засадах, у 2017 році договір був укладений з ТОВ «СНД-Автотранс». Фінансування здійснюється згідно бюджетного призначення. Повноваження щодо проведення заходів з монтажу рекламних засобів в управління відсутні, оскільки не передбачені Положенням про Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради. Фінансування за надані послуги з монтажу рекламних засобі також не передбачено.

Ухвалою суду у вищевказаній справі відповідачу було відмовлено у задоволені заяви про роз'яснення рішення, зазначено, що рішення суду є достатньо чітким і зрозумілим.

ФОП Кармазіна Н.В. зверталася до відповідача із заявою про добровільне виконання судового рішення, однак сіті-лайт не повернуто в належному стані та не проведено монтаж його по вул. Петропавлівська, 106 у м. Суми на попереднє місце розташування.

Таким чином, відповідач незаконно демонтувавши належний позивачеві сіті-лайт, позбавив останню можливості володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном та не повернув майно.

Як на відсутність своєї вини, відповідач посилається на те, що він передав демонтований сіті-лайт на тимчасове зберігання згідно договору про надання послуг зі зберігання демонтованих тимчасових споруд та рекламних засобів, укладеного між Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради та КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради від 17.05.207 №36-17, яке за плату зберігало рекламні засоби та тимчасові споруди, строк дії договору закінчився 31.12.2017.

На думку відповідача, він звільняється від відповідальності за протиправні дії та посилається на п.п. 3.1 та 3.2 розділу 3 Порядку №25, згідно яких демонтовані рекламні засоби передаються на тимчасове зберігання у спеціально для цього відведені місця, що визначаються згідно договору. Демонтовані рекламні засоби підлягають збереженню протягом шести місяців з дати демонтажу. Робочий орган не несе відповідальності за стан демонтованих рекламних засобів, що підлягають збереженню.

Суд зазначає, що Порядок демонтажу, обліку, збереження, оцінки та реалізації засобів зовнішньої реклами у м. Суми, затверджений рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 17.01.2012 №25 визначає механізм, випадки і терміни проведення демонтажу рекламних засобів, що розміщені з порушенням діючого законодавства про рекламу. Пунктами 3.1-3.5 Порядку №25 визначено порядок передачі демонтованих рекламних засобів на збереження, повернення їх власнику чи реалізації. Пунктами 4.1.-4.3 Порядку №25 встановлено порядок визнання демонтованих рекламних засобів безхазяйним майном, у разі не затребування власником рекламних засобів по закінченню терміну зберігання майно визнається безхазяйним, проводиться оцінка майна представником робочого органу, місцевої податкової інспекції, фінансових організацій, організації, яка здійснювала вилучення майна і його зберігання, складається акт, який затверджується керівником робочого органу, акт є підставою для подальшої його реалізації чи знищення.

Тобто, рекламний засіб, який розміщувався незаконно може бути повернутий власнику після оплати ним витрат, пов'язаних з демонтажем та зберіганням, а у разі незвернення власника - реалізований чи знищений.

У справі №591/5794/17 встановлено факт незаконних дій відповідача, які полягали у демонтажу сіті-лайту всупереч чинному законодавсту, ФОП Кармазіна Н.В. сплачувала за користування місцем для розміщення реклами, що підтверджується квитанцією про сплату у квітні 2017 року платежу у розмірі 864,00 грн. згідно договору, укладеного з департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради, доказів того, що у ФОП Кармазіної Н.В. перед Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради виникла заборгованість до суду не надано.

Тобто, в даному випадку ФОП Кармазіна Н.В. сіті-лайт розміщувала законно, а відповідач незаконно його демонтував, а тому, вищезазначені пункти Порядку №25 не можуть застосовуватися до даних правовідносин.

В рішенні Європейського суду з прав людини «Зеленчук та Цицюра проти України» від 22.05.2018 зазначено, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання державної влади у безперешкодне користування своїм майном повинно бути законним: друге речення першого абзацу дозволяє позбавлення майна тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення дотримання «законів». Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, властивий всім статтям Конвенції. Принцип законності передбачає, що відповідні положення національного законодавства є досить доступними, точними і передбачуваними в їх застосуванні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача на те, що роботи з демонтажу проводило ТОВ «СНД-Автотранс», а обов'язок зберігання покладався на КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради і тому відсутній прямий зв'язок між протиправними діями відповідача та збитками є безпідставними, оскільки відповідач як орган місцевого самоврядування, при здійсненні ним своїх повноважень, має відшкодувати шкоду, завдану його неправомірними діями.

Відтак в силу вищезазначених положень діючого цивільного законодавства саме на відповідача покладається обов'язок відшкодування завданих позивачеві збитків.

Наявними у справі доказами - копіями товарних чеків № 23 від 12.05.2011, №26 від 14.05.2011, № 27 від 16.05.2011, № 34 від 23.05.2011, № 39 від 01.06.2011, № 45 від 03.06.2011, акту виконаних робіт від 03.06.2011, смети на виготовлення лайт-боксу, калькуляції на металоконструкцію для сіті-лайту «Фотостудія», калькуляції матеріалів на сіті-лайт «Фотостудія», підтверджується, що позивачем були понесені витрати у загальній сумі 45487,40 грн. на виготовлення та встановлення рекламної конструкції, яка була розміщена по вул. Петропавлівській, 106 у м. Суми та незаконно демонтована відповідачем.

На підставі викладеного, суд вважає правомірними та доведеними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 45487,40 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 8400,00 грн. упущеної вигоди, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаної позовної вимоги позивач зазначає, що у зв'язку з неправомірними діями Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, йому завдано збитки у вигляді доходу, який би позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода), а саме: отримати суму коштів, на підставі укладеного договору про надання рекламних послуг від 15.03.2017 за період з 01.04.2017 по 01.05.2018 на суму 8400,00 грн. Відповідно до вказаного договору про надання рекламних послуг позивач зобов'язався надавати послуги з розміщення рекламної інформації на рекламному засобі типу сіті-лайт за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 106, відповідно до пункту 2 договору про надання рекламних послуг період надання послуг з 01.04.2018 по 01.05.2018, вартість рекламної кампанії - 8400,00 грн.

Відповідач проти даної позовної вимог заперечує та зазначає, що договір на проведення рекламної кампанії укладений між позивачем та ТОВ «Фірма «Інтер-Арм Інжирінг» в особі директора Квачана Сергія Анатолійовича, а згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником вказаного Товариства є Голубович Олег Вікторович, що, на думку відповідача, свідчить про неналежність доказу.

Позивач вказані розбіжності пояснює зміною складу або інформації про засновників та зазначає, що 05.12.2018 відбулася державна реєстрація змін до установчих документів, зміна місцезнаходження та внесення і зміна відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

Судовою ухвалою від 26.02.2019 у даній справі ТОВ «Фірма «Арм-Інжинірінг» було зобов'язано подати суду належним чином завірену копію договору на проведення рекламної кампанії від 15.03.2017, укладеного з ФОП Кармазіною Н.В. та докази на підтвердження повноважень директора Квачан С.А. на підписання зазначеного договору.

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.02.2019 місцезнаходженням ТОВ «Фірма «Арм-Інжинірінг» є: 02088, м. Київ, Дарницький район, вул. Івана Дяченка, 20-Б.

Із змісту договору на проведення рекламної кампанії на спеціальній конструкції від 15.03.2017 юридичною адресою ТОВ «Фірма «Арм-Інжинірінг» зазначено 40007, м. Суми, вул. Лінійна, 22.

У зв'язку з вищезазначеним копію ухвали суду від 26.02.2019 про витребування у ТОВ «Фірма «Арм-Інжинірінг» доказів було направлено на обидві виявлені судом адреси за супровідними листами № 920/90/19/1736 від 01.03.2019.

Однак суду витребувані докази подані не були, ухвали, направлені на адреси вказаного Товариства, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст. 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінивши подані позивачем докази в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення упущеної вигоди у сумі 8400,00 грн., враховуючи відсутність витребуваних судом у ТОВ «Фірма «Арм-Інжинірінг» доказів щодо наявності повноважень підписанта за договором на проведення рекламної кампанії на спеціальній конструкції, укладеного з позивачем 15.03.2017, суд вважає подані позивачем докази недостатніми та такими, що не підтверджують факт наявності упущеної вимоги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1621,71 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8а; код ЄДРПОУ 40462253) на користь Фізичної особи-підприємця Кармазіної Наталії Василівни (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) суму збитків у розмірі 45487,40 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1621,71 грн.

В іншому - відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 26.03.2019.

СуддяВ.Л. Котельницька