Ухвала суду № 80718740, 26.03.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.03.2019 Справа № 917/482/19

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк"Фінанси та Кредит" ОСОБА_2 вул. Січових Стрільців,60, м. Київ,04050

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" проїзд Ярославський,2, м. Кременчук, Полтавська область,39631

про стягнення 1 995 989 243,58 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" про стягнення 1 995 989 243,58 грн. заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк"Фінанси та Кредит" ОСОБА_2 та додані до неї документи, дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Положеннями частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому зміст наведеної норми свідчить про можливість, а не про обов'язковість об'єднання декількох вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Навіть у випадку, коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

З поданої позовної заяви вбачається, що в межах даного позову об'єднано позовні вимоги, які ґрунтуються на двох договорах, а саме:

- стягнення 766 758 025,76 грн. заборгованості за кредитним договором №1201м-01-07 від 28.09.2007 року, яка складається з: 224 691 787,97 грн. заборгованості по кредиту (гривня); 45 150 953,90 грн. заборгованості по відсоткам (дол. США); 387 143 815,74 грн. заборгованості по відсоткам (гривня); 20 000 000,00 грн. заборгованості по комісії; 109 771 468,15 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу та відсоткам;

- стягнення 1 229 231 217,82 грн. заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію №1065м-01-06 від 04.04.2006 року, яка складається з: 229 188 683,09 грн. заборгованості по кредиту (гривня); 215 200 447,67 грн. заборгованості по відсоткам (дол. США); 45 150 953,90 грн. заборгованості по відсоткам (гривня); 20 000 000,00 грн. заборгованості по комісії; 109 771 468,15 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу та відсоткам.

Однак, заявлені позовні вимоги не пов’язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а саме:

- підстави виникнення вимог позивача різні – кредитний договір №1201м-01-07 від 28.09.2007 року та договір про відновлювальну кредитну лінію №1065м-01-06 від 04.04.2006 року, тобто в даному випадку існують два самостійні правочини;

- обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кредитного договору №1201м-01-07 від 28.09.2007 року та на підставі договору про відновлювальну кредитну лінію №1065м-01-06 від 04.04.2006 року не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі кожного з двох правочинів;

- вимоги за вказаними договорами не є основними або похідними позовними вимогами.

Суд враховує значний розмір сум простроченої заборгованості по кожному з кредитних договорів, а також необхідність встановлення розміру заборгованості по відсоткам в різній валюті (дол. США та гривні), заборгованості по комісії, пені по основному боргу та пені на відсотки. Все це значно ускладнить розгляд справи.

При вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорі. За поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спори між тими ж сторонами. Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з’ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з’ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договорами, наявності підстав для стягнення заборгованості за кожним з договорів окремо; судом має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, настання строку виконання зобов’язання, і в свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом договорам, визначити строк їх дії, встановити чи є обставини, на які зроблені посилання про наявність порушення відповідачем своїх зобов’язань підставою вважати їх такими, що виникли з договорів тощо.

Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, Суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 173 ГПК України, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог та ті, що мають бути ще витребувані докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.

Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами, які у встановленому порядку мають бути розглянуті компетентним судом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" про стягнення 1 995 989 243,58 грн. заборгованості підлягає поверненню позивачу.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Крім того, судом звертає увагу позивача, що серед переліку додатків до позовної заяви в пункті 2 значаться докази сплати судового збору, однак фактично дані докази до позовної заяви не додані про, що відповідальними працівниками канцелярії суду складено відповідний акт від 25.03.2019 року.

Керуючись ст.174,234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути позивачу.

Додатки: позовна заява та документи, зазначені в ній як додатки; акт від 25.03.2019 року

Ухвала підписана 26.03.2019 року

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання (ст.ст.235, 255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.