Ухвала суду № 80715569, 26.03.2019, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Деражнянський районний суд Хмельницької області

вул.Миру,43 м.Деражня, Деражнянський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.32200

Справа № 673/1959/18

Провадження № 1-кс/673/123/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 р.м.Деражня

Слідчий суддя Деражнянського районного суду

Хмельницької області ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Демчишиній Н.Г.

з участю слідчого Повха В.Д., прокурора Ковальчук Н.В., підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12018240130000149, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.06.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,-

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26.03.2019 року до Деражнянського районного суду Хмельницької області надійшло вказане вище клопотання, з якого вбачається, що ОСОБА_2, будучи призначеним, згідно наказу генерального директора ПрАТ «Галнафтохім» ОСОБА_5 №122/5-К від 12 листопада 2013 року, на посаду начальника складу №19 відокремленого структурного підрозділу ПрАТ «Галнафтохім», що знаходиться за адресою: м. Деражня, вул. Пісочна, 42/5, Деражнянського району, Хмельницької області, в період з 15 червня 2017 року по 13 червня 2018 року, реалізуючи свій злочинний намір на розтрату чужого майна, яке перебувало в його віданні, як начальника складом, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення,

маючи в силу своїх службових обов'язків право відання та розпорядження ввіреними йому ТМЦ, що зберігались на складі №19 відокремленого структурного підрозділу ПрАТ «Галнафтохім», що знаходиться за адресою: м. Деражня, вул. Пісочна, 42/5, зловживаючи своїм службовим становищем на власну користь, вчинив незаконне відчуження (розтрату) товарно-матеральних цінностей, а саме: карбаміду в біг-бегах (укрК), вагою 1 тонна, вартістю 9696 грн/т, карбаміду в мішках (ЗЕД) в кількості 5 тонн, вартістю 10200 грн/т, загальною вартістю 51000 грн., нітроамофоски (азоф) NPK 16:16:16 в мішках (ЗЕД), в кількості 41 тонна, вартістю 10200 грн/т, загальною вартістю 418200 грн., селітри аміачної в мішках (укрК), в кількості 6,450 тонн, вартістю 8400 грн/т., загальною вартістю 54180 грн/т, а всього ТМЦ загальною вартістю 533076 грн., що належать ПрАТ «Галнафтохім», реалізувавши їх невстановленим особам із вказаного складу без оформлення будь-яких документів, а кошти отримані за реалізацію вказаних товарів використав на власний розсуд, чим спричинив потерпілому шкоду на вище вказану суму.

Таким чином, на думку органів досудового слідства, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.191 КК України, тобто розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинену в особливо великих розмірах.

Вказуючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а також на наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки не має стійких соціальних зв’язків, ніде не працює, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, має велику грошову заборгованість, а також може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав із наведених у ньому підстав.

Прокурор вважає клопотання обґрунтованим і просить його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 – адвокат ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання слідчого та заявив клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вказавши, що на даний час відсутні будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та ст. 178 КПК України. Так, він стверджує, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно працевлаштований на підприємстві «Галнафтохім», не має наміру переховуватись від органів слідства та суду, з’явився на виклик до слідчого, частково, в розмірі 43 тисяч гривень, відшкодував завдану злочином шкоду.

Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника з аналогічних міркувань та просив застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло лише в нічний період доби. Зі свого боку обіцяє добровільно здати свій паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон правоохоронним органам, а також виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки та не заважати слідству та суду встановити істину у справі.

Заслухавши доводи та обґрунтування сторін захисту та обвинувачення, думку підозрюваного, вивчивши відповідні матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, судом об’єктивно встановлено, що 14.06.2018 року слідчим відділом Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018240130000149 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що будучи призначеним, згідно наказу генерального директора ПрАТ «Галнафтохім» ОСОБА_5 №122/5-К від 12 листопада 2013 року, на посаду начальника складу №19 відокремленого структурного підрозділу ПрАТ «Галнафтохім», що знаходиться за адресою: м. Деражня, вул. Пісочна, 42/5, Деражнянського району, Хмельницької області, ОСОБА_2, в період з 15 червня 2017 року по 13 червня 2018 року, реалізуючи свій злочинний намір на розтрату чужого майна, яке перебувало в його віданні, як начальника складом, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, маючи в силу своїх службових обов'язків право відання та розпорядження ввіреними йому ТМЦ, що зберігались на складі №19 вказаного вище відокремленого структурного підрозділу ПрАТ «Галнафтохім», зловживаючи своїм службовим становищем на власну користь, вчинив незаконне відчуження (розтрату) товарно-матеральних цінностей, що належать ПрАТ «Галнафтохім», реалізувавши їх невстановленим особам із вказаного складу без оформлення будь-яких документів на загальну суму 533076 грн., а кошти отримані за реалізацію вказаних товарів використав на власний розсуд, чим спричинив потерпілому шкоду на вище вказану суму.

26.03.2019 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке згідно ст. 12 КК України являється особливо тяжким та вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років.

Так, на думку суду про обґрунтованість вказаної підозри свідчать докази, зібрані в ході досудового розслідування, зокрема, довідка про вартість товарно-матеріальних цінностей ПрАТ «Главнафтохім», протоколи допитів представника потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, пояснювальні розписки самого підозрюваного ОСОБА_2

щодо привласнення ввірених йому коштів, копія інвентаризаційної відомості товарно-матеріальних цінностей станом на 13.06.2018 року, копія наказу №121/1-К про прийняття на роботу, копія договору № МВ-12/06-51912 про повну матеріальну відповідальність від 12.11.2013 року, копія висновку економічної експертизи № 11.1-0003:18 від 27.02.2019 року щодо підтвердження розміру нестачі товарно-матеріальних цінностей по відокремленому структурному підрозділу № 19 ПрАТ «Главнафтохім» по складу № 19 по вул. Пісочна, 42/5 в м. Деражня Хмельницької області, в сумі 533 076 грн. станом на 13.06.2018 року, встановленого проведеною інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2, тощо.

Разом із цим, з’ясовуючи наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу, слідчим суддею враховується, що відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду № 4 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» (з змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 11 червня 2004 року № 10, від 24 жовтня 2008 року № 15) суди при вирішенні питань, пов'язаних із обранням запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають додержувати вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, відповідно до яких кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків відповідно до процедури, встановленої законом.

Так, п. 3 вказаної вище Постанови Пленуму ВСУ передбачено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вчиненню ряду незаконних спроб, прямо визначених у Законі.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан його здоров'я; міцність соціальних зв’язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи; репутацію; майновий стан.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Проте, всупереч вказаній нормі, стороною обвинувачення не було надано жодних доказів того, що в даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_2 взагалі обиралися будь-які запобіжні заходи, а також не надано доказів на підтвердження існування відповідних ризиків.

Так, частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

На даний час судом об’єктивно встановлено, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та реєстрації за адресою м. Деражня, вул. Пісочна, 11, він має стійкі соціальні зв’язки із своєю дружиною та трьома неповнолітніми дітьми. На підставі наказу №121/1-К працює в ПрАТ «Главнафтохім» і доказів про його звільнення ініціатором клопотання суду не надано, стан його

здоров?я нормальний, даних про негативну характеристику його особи не має, він раніше не судимий, притягається до кримінальної відповідальності вперше.

Крім того, суд враховує поведінку підозрюваного після вчинення кримінальних правопорушень, а саме те, що він фактично визнав свою вину у вчиненому та частково відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, що не заперечується стороною обвинувачення та свідчить про відсутність наміру у нього переховуватись від органів слідства та суду, а також те, що інкримінований йому злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст.477 КПК України, являється злочином лише приватного обвинувачення, оскільки вчинений особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого, що в свою чергу, з огляду на часткове відшкодування завданої шкоди підозрюваним та стійку тенденцію до цього з його боку, що підтримується потерпілою стороною, дає суду підстави сумніватися у подальшій судовій перспективі його засудження до реального покарання.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження також відсутні дані про наміри підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вплинути на свідків чи представника потерпілого, оскільки в протоколах їх допитів відсутні будь-які вказівки на намагання підозрюваного вплинути на них в будь-який незаконний спосіб, чи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинене, в якому він обвинувачується, оскільки воно вже завершене.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що з огляду на досліджені судом обставини, існує необхідність в обранні ОСОБА_2 більш м’якого виду запобіжного заходу, - у виді домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати житло, яке прямо зазначено в самому клопотанні слідчого, у певний період доби.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги факти залишення підозрюваним в час після вчинення інкримінованого йому злочину території України, які мали місце 08.07.2018 року та 31.01.2019 року, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 все ж потребує посиленого контролю з боку правоохоронних органів, тому у відповідності до положень п. 2 ч. 2 ст. 195 КПК України, згідно якого електронні засоби контролю можуть застосовуватись працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, суду якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вважає за можливе запобіжний захід у вигляді домашнього арешту поєднати з використанням електронного засобу контролю.

Таким чином, врахувавши обставини та підстави, визначені статтею 178 КПК України, суд приходить до висновку про відсутність всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурор не довів наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд вважає за можливе застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід

у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою вул. Пісочна, 11 в м. Деражня Деражнянського району Хмельницької області у період доби з 22 год. до 6 год. ранку наступної доби, у зв’язку з чим, слідчий суддя зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 176-178, 181-183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.

Зустрічне клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту – задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянину України, українцю, одруженому, маючому на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимому, - запобіжний захід у виді домашнього арешту за вказаною вище адресою на строк не більше двох місяців – тобто, до 24.05.2019 року включно, поєднаний з використанням електронного засобу контролю.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_2 залишати житло за адресою: вул. Пісочна, 11 в м. Деражня Деражнянського району Хмельницької області в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. ранку наступної доби щоденно.

Покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

- прибувати до слідчих Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП у Хмельницькій області або до суду за викликом;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

Виконання ухвали доручити Деражнянському ВП Летичівського ВП ГУНП у Хмельницькій області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1