Ухвала суду № 80712705, 26.03.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1071/19

н/п 2/766/5523/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 січня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими документами направлена відповідачу.

21 березня 2019 року відповідачем ОСОБА_1 та його представником адвокатом ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просили залишити позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" без руху, з підстав не відповідності вимогам ст. 175 ЦПК України; проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; витребувати у АТ КБ "Приватбанк" докази; застосувати строк позовної давності до заявлених вимог; у задоволені позову АТ КБ "Приватбанк" відмовити; здійснити розподіл судових витрат.

Суд, дослідив матеріали цивільної справи, заявлені відповідачем та його представником клопотання приходить до наступного.

Щодо залишення позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без руху, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідач та його представник вказують, що подана позовна заява з доданими до неї документами підписана не уповноваженою на те особою, зокрема те, що повноваження представника ОСОБА_3 (особи, яка підписала позовну заяву) не посвідчені належним чином, оскільки довіреність на його ім'я підписана виконуючим обов'язки Голови правління банку ОСОБА_4, повноваження якої не підтверджені, окрім того, з доданої до позову Виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.06.2018 р. вбачається, що керівником банку є ОСОБА_5, який має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та без обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, такими самими повноваженнями наділена ОСОБА_6; крім того, жоден із доданих додатків до позовної заяви не завірений належним чином; до позовної заяви не доданий додаток №16 "Копія заяви з доданими до неї копіями документів Відповідачу".

За приписами ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вбачається з позовної заяви АТ КБ "Приватбанк" остання підписана уповноваженим представником за довіреністю ОСОБА_3 На підтвердження повноважень подано довіреність №8500-К-Н-О від 11.09.2017 року, яка видана ПАТ КБ "Приватбанк" в особі Виконуючого обов'язки голови правління ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_4 на уповноваження юристконсульта Департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ОСОБА_3. Вказана довіреність є чинною до 31.12.2019 р.

Згідно перевірки статусу довіреності АТ КБ "Приватбанк" для представництва перед третіми особами станом на 18:36 25.03.2019 дію довіреності № 8500-К-Н-О, якою уповноважується юристконсульт Департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" ОСОБА_3, не припинено.

Таким чином, суд вважає, що позовну заяву подано та підписано уповноваженою на те особою.

Щодо посилання відповідача та його представника на те, що платіжне доручення №PROM9B2S81 від 09.01.2019 р. на суму 1921.00 грн. про сплату судового збору не відповідає вимогам чинного законодавства суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

За ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 11.01.2019 року, судовий збір в розмірі 1921,00 грн. за платіжним дорученням №PROM9B2S81 від 09.01.2019 р. сплачений АТ КБ "Приватбанк" зараховано до казначейського рахунку Херсонського міського суду Херсонської області, а відтак, посилання відповідача та його представника на не відповідність платіжного доручення вимогам чинного законодавства не відповідає вищевикладеному.

Щодо посилання на невиконання АТ КБ "Приватбанк" вимог п.п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити, що не зазначення обставин та доказів, не може бути окремою самостійною підставою для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки доказування є правом сторони.

Стосовно того, що до позовної заяви не доданий додаток №16 "Копія заяви з доданими до неї копіями документів Відповідачу", суд звертає увагу відповідача та його представника на те, що вказане надіслано відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для залишення позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без руху.

Щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження суд вважає необхідним зазначити.

Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, чинним процесуальним законодавством України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - є малозначними.

За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року визначений у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 192100,00 грн., а справи з ціною позову менше вказаної суми є малозначними.

Встановлено, що ціна позову визначена АТ КБ "Приватбанк" становить 11844 (одинадцять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 81 (вісімдесят одна) коп.

Тобто, ціна позову у цій справі складає 11844,81 грн., що є значно меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 тис.100 грн.)

За змістом ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Згідно ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 274 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Частини друга - шоста ст. 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до ЦПК України справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що для розгляду спорів, які згідно положень цивільного процесуального законодавства є малозначними, тобто малозначність встановлена законом, а не визнана судом з урахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 274 ЦПК України, передбачений розгляд справи лише за правилами спрощеного позовного провадження.

Оскільки ціна позову про стягнення заборгованості становить 11844,81 грн., на такий спір не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справа є малозначною у відповідності до вимог закону, а тому має розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачем та його представником не заявлено клопотань щодо виклику та допиту свідків, призначення експертизи тощо.

Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача та його представника про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Щодо заявленого клопотання про витребування доказів, вказане на підставі ст. 84 ЦПК України підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 84, 274, 279 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без руху, про розгляд справи за правила загального позовного провадження - відмовити.

Цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10 годину 30 хвилин 03 червня 2019 року.

Копію ухвали направити сторонам.

Витребувати у АТ КБ "Приватбанк" належним чином завірені копії наступних документів:

- російською мовою "Анкети-заявления о присоединении к Условиям и Правилам предоставления банковских услуг в ПриватБанке" відовідача ОСОБА_1 від 21.08.2014 р.;

кредитного договору №б/н від 21.08.2014 р., укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1;

- "Тарифів Банку" з підписом ОСОБА_1 про ознайомлення;

- "Умов та правил надання банківських послуг" з підписом ОСОБА_1 про ознайомлення;

- виписок по картковому рахунку за кредитним договором №б/н від 21.08.2014 р., укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1

Копію ухвали направити для виконання до АТ КБ "Приватбанк".

Роз’яснити, що відповідно до ч.ч. 7-10 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: http://ksm.ks.court.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_7