Вирок № 80712314, 19.03.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2019 Справа №607/2709/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Пушкар С.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010000111 від 11 січня 2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Житовецької О.А., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, законного представника потерпілого ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2019 року близько 01 год. 16 хв. у ОСОБА_1, який перебував у розважальному закладі «Пульс», що знаходиться по вул. Братів Гжицьких, 3а в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 11 січня 2019 року, близько 01 год. 16 хв., ОСОБА_1, перебуваючи у розважальному закладі «Пульс», що знаходиться по вул. Братів Гжицьких, 3а в м. Тернополі, будучи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що поблизу нікого немає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно викрав із стільниці гардеробу згаданого закладу належний ОСОБА_3 мобільний телефон торгової марки «Apple» «Iphone 7» модель «А 1778», вартістю 7878,33 гривень, разом із чохлом та сім-картою оператора мобільного з'язку «Vodafone», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять.

Надалі, ОСОБА_1 вийшов із розважального закладу «Пульс» з викраденим майном, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 7 878, 33 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

31 січня 2019 року між потерпілим ОСОБА_3, законним представником потерпілого - ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, згідно якої сторонами узгоджено покарання, яке повинен понести обвинувачений, а саме у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядаючи в порядку ч.2 ст. 474 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Обвинувачений ОСОБА_1, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у проваджені щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А також, відповідно до ч.5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Злочин (кримінальне правопорушення), у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, передбачений ч.1 ст. 185 КК України та у вчиненні якого він визнав себе винуватим, згідно із вимогами ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілим є ОСОБА_3

В статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення від 31 січня 2019 року у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3, законного представника потерпілого ОСОБА_4, які підтримують та просять затвердити угоду про примирення, думку прокурора, яка не заперечувала проти затвердження угоди, вивчивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду про примирення, яка відповідає вимогам ч.3 ст. 469, ст. 471 КПК України, з'ясувавши в обвинуваченого, що він розуміє викладені в ч. 5 ст. 474 КПК України обставини, зокрема, те, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатись самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, з'ясувавши у потерпілого та законного представника потерпілого, що вони розуміють наслідки укладання угоди та переконавшись, що укладення даної угоди сторонами є добровільним, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_1, яким затвердити угоду про примирення від 31 січня 2019 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3, законним представником потерпілого ОСОБА_4, та визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за викладених в угоді обставин, та з врахуванням пом'якшуючих обставин, а саме: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданої шкоди, суд вважає що обвинуваченому слід призначити узгоджену сторонами міру покарання, у виді штрафу, яка відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Речові докази, а саме - безрукавку, яка знаходиться у сейф пакеті ЕХР0404361, яка згідно постанови про визнання речей доказами від 17 січня 2019 року передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, суд вважає, слід повернути обвинуваченому ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Окрім того, у кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6.1-75/19 від 28 січня 2019 року в сумі 715 грн., які суд вважає слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 314, 368, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 31 січня 2019 року між потерпілим ОСОБА_3, законним представником потерпілого ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12019210010000111 від 11 січня 2019 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Речові докази, а саме - безрукавку, яка знаходиться у сейф пакеті ЕХР0404361, яка згідно постанови про визнання речей доказами від 17 січня 2019 року передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області, - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи від 28 січня 2019 року №6.1-75/19 у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. в користь держави (УК у м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31119115019002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін