Ухвала суду № 80712103, 26.03.2019, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/766/19

№ провадження 1-кп/647/141/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 року Бериславський районний суПд Херсонської області

в складі: головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі Татаровській І.В.

за участю: прокурора Іщука Ю.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12018230090001174 про обвинувачення :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ромської національності, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який не працює, має початкову загальну середню освіту, перебуває на обліку в Бериславському районному військовому комісаріаті Херсонської області, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 8, який не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Бериславського районного суду Херсонської області знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12018230090001174 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки існують ризики передбачені ст.177 КПК України, які дають підставу для заявлення даного клопотання, а саме: останній скоїв злочин, який відноситься до тяжких злочинів, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити новий аналогічний злочин, а тому з метою забезпечення обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов’язків, та запобігання спробам перешкоджання здійснення кримінального провадження та з підстав того, що більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти приведеним ризикам, існує необхідність в продовжені строку утримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, причини неявки не повідомили.

Суд заслухавши думку учасників розгляду кримінального провадження вирішив розглянути клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу без потерпілих.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки останнім не наведені ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Заслухавши думку учасників розгляду кримінального провадження, суд прийшов до переконання про задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 виходячи з наступного:

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Ухвалою слідчого судді Бериславського районного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 28.12.2018 року року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід «тримання під вартою» до 23.02.2019 року .

Ухвалою суду від 21.02.2019 року сторк тримаення під вартою продовжено до 26.03.2019 року включно.

Відповідно до ст.. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно вимог ст..176 та ст. 177 КПК України, законодавець дав вичерпний перелік загальних положень про запобіжні заходи та визначив мету і підстави їх застосування за наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Враховуючи вимоги ст..331 КПК України та доведеність існування обставин, які свідчать про те, що маються ризики, які виправдовують необхідність продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що обвинувачений, не має сім»ї, відповідно не має міцних соціальних зв»язків, у Бериславському районному суді на розгляді знаходиться інше кримінальне провадження відносно Гур»янова В.П. за ч.1 ст.186 КК України, також виходячи із його особи та самих обставин кримінального правопорушення у яких він обвинувачується, з можливості останнього з метою уникнення від покарання переховуватися від суду, а також з урахуванням обставин, що менш суворі запобіжні заходи будуть не достатні для запобігання вищезазначеним ризикам, суд вважає, що клопотання щодо продовження строку утримання під вартою заявлене прокурором підлягає задоволенню, тобто строк утримання під вартою необхідно продовжити до 60 днів.

Керуючись ст.ст. 183, 331, 371, 372 КПК України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ромської національності, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який не працює, має початкову загальну середню освіту, перебуває на обліку в Бериславському районному військовому комісаріаті Херсонської області, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, та фактично проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 8, який не є депутатом будь-якого рівня, раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України строк тримання під вартою на 60 днів, до 24.05.2019 року до 14-00 години, включно.

Підготовче судове засідання відкласти на 10.04.2019 року на 10-20 годину.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Згідно ч.5 ст.532 КПК України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення.

Суддя В. С. Миргород