Рішення № 80711974, 26.03.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2019 Справа №607/19229/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Гончаренко Л.С.

за участю:

позивача – ОСОБА_1, представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

представника третьої особи УПП в Тернопільській області ДПП – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні відповідача – УПП в Тернопільській області ДПП, про визнання протиправними дії інспектора поліції, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до інспектора УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні відповідача – УПП в Тернопільській області ДПП з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_4 щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення, скасувати постанову інспектора поліції ОСОБА_4 серії ЕАВ №591733 від 11 вересня 2018 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та закриття адміністративної справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник заявлений адміністративний позов підтримую та просять його задовольнити, а провадження в адміністративній справі закрити за відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. В обґрунтування заявленого позову посилається на ті обставини, що інспектором поліції в оскаржуваній постанові встановлено два зовсім різні порушення Правил дорожнього руху України, проте постанова прийнята і накладена санкція на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП, диспозиція якої не передбачає покарання за перетин водієм суцільної лінії розмітки. Інспектором поліції не доведено факту перетину суцільної лінії розмітки, так як водій ОСОБА_1 здійснював об’їзд вантажного транспортного засобу, який був припаркований біля дороги та іншим чином об’їхати вантажний автомобіль не було можливості, на що інспектор поліції уваги не звернув. Також, інспектором поліції невірно зазначене місце нібито вчиненого порушення Правил дорожнього руху, оскільки подія трапилася на вулиці Карпенка, а не по вулиці Винниченка. Адміністративна справа розглядалася і постанова у справі приймалася одноособового без присутності ОСОБА_1, що є грубим порушенням ст. 268 КУпАП, а тому дії інспектора поліції є протиправними.

У поданій суду відповіді на відзив позивач вважає, що заперечення УПП в Тернопільській області не ґрунтуються на нормах законодавства, не підтверджується факту вчинення адміністративного правопорушення і просить не брати відзиву до уваги, а заявлені ним позовні вимоги задовольнити.

Відповідач інспектор УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_4 просить проводити судові засідання без його участі, проти позову заперечує.

Представник третьої особи УПП в Тернопільській області ДПП – ОСОБА_3 вважає заявлені позовні вимоги безпідставними, інспектором УПП було належним чином зафіксоване порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а саме перетин суцільної лінії розмітки і відсутність у водія полісу обов’язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наслідок чого, враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП було складено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності в межах санкції, яка передбачає більш важче покарання, тобто за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому заявлені ним позовні вимоги до задоволення не підлягають. Зазначені пояснення також відображенні у поданому відзиві проти адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 11 вересня 2018 року інспектором УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_4 прийнята постанова серії ЕАВ №591733, якою за порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме перетин суцільної лінії розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а також відсутність полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів – п. 2.1 (г) ПДР України, притягнено ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази та оцінивши норми чинного законодавства прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно вимог ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При дослідженні матеріалів справи, зокрема, із долученого відповідачем відеозапису із камери відеореєстратора встановлено, що інспектор поліції правомірно зупинив автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 за виявлену несправність заднього стоп-сигналу та повідомив під час спілкування, що водій при цьому перетнув суцільну лінію розмітки 1.1 ПДР України, яку заборонено перетинати і в подальшому було з’ясовано, що у водія ОСОБА_1 Ю,Д. відсутній поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який зобов’язаний мати при собі водій та пред’явити інспектору поліції згідно вимог п. 2.1 (г) ПДР України.

За вимогами ПДР України, як виняток, за умови забезпечння безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об’їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об’їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.

Посилання водія ОСОБА_1 та його представника на ту обставину, що водій при перетині суцільної лінії здійснював об’їзд нерухомого вантажного автомобіля до уваги не береться, так як із оглянутого відеозапису чітко прослідковується можливість водія ОСОБА_1 безпечно об’їхати вантажний автомобіль без перетину суцільної лінії розмітки.

Зазначені порушення Правил дорожнього руху України є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями КУпАП. Тому, суд вважає, що працівники поліції при виявленні порушення та зупинці транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 діяли правомірно.

Також, не приймаються до уваги посилання представника позивача про порушення прав ОСОБА_1, передбачених ст. 268 КУпАП під час складання постанови, а саме розгляд адміністративної справи без участі особи, оскільки із відеозапису встановлено, що інспектор проводив розгляд справи в присутності ОСОБА_1, роз’яснив водію передбачені права та обов’язки, а постанову в електронному вигляді заповнював та роздруковував на технічному пристрої в автомобілі на місці вчинення порушення і саме по вул. Винниченка, надав роздрукований електронний варіант ОСОБА_1 для ознайомлення та оскарження, що не може служити підставою для визначення неправомірних дії інспектора поліції в частині, що стосується порушення прав особи, відносно якої ведеться розгляд справи та місця вчиненого порушення.

При встановлених вище обставинах суд прийшов до висновку, що дії інспектора поліції ОСОБА_4 по виявленню порушення, його фіксування, розгляду адміністративної справи є правомірними, відповідали вимогам Закону і матеріалами справи не підтверджують викладенні позивачем обґрунтування з цього приводу.

Проте, суд відзначає, що вимога ч. 2 ст. 36 КУпАП чітко встановлює, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Однак, із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що водієм ОСОБА_1 за висновками інспектора поліції, було вчинено два порушення Правил дорожнього руху України, які утворюють між собою два окремих склади адміністративного правопорушення, передбаченого різними статтями КУпАП, натомість інспектором поліції водія притягнено до адміністративної відповідальності шляхом накладення санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме по ч. 1 ст. 126 КУпАП без будь-якого посилання у постанові від 11.09.2018р. №591733 на положення ст. 36 КУпАП, що не відповідає загальним правилам накладення стягнення при прийнятті відповідної постанови уповноваженим на те органом і відображення про це у рішенні суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставини суд вважає, що наявні у постанові від 11.09.2018р. серії ЕАВ №591733 недоліки не дають можливості повно і всебічно встановити всі обставини у справі, зазначене неможливо усунути і встановити додатково на судовому розгляді, щоб не порушувалися принципи змагальності сторін і дизпозитивності, а відтак і прийняти рішення у відповідності до вимог законодавства шляхом повного скасування вказаного рішення суб’єкта власних повноважень із закриттям провадження в адміністративній справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, або ж відмовити у задоволенні позову

При вказаних обставин, суд в порядку ч. 3 ст. 286 КАС України вважає за необхідне в даному випадку скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до УПП у Тернопільській області ДПП.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 77, 242, 244, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 33, 77, 251, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до інспектора УПП в Тернопільській області ДПП ОСОБА_4, за участю третьої особи на стороні відповідача – УПП в Тернопільській області ДПП, про визнання протиправними дії інспектора поліції, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

2.Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором УПП в Тернопільській ДПП ОСОБА_4 від 11.09.2018р. серії ЕАВ №591733про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 425 грн. штрафу за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

3.Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до УПП у Тернопільській області ДПП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмий апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, вул. Оболоня,47/65, м. Тернопіль, код НОМЕР_1.

Відповідач: інспектор УПП в Тернопільській області ДПП – ОСОБА_4, вул. Котляревського,24, м. Тернопіль.

Третя особа: УПП в Тернопільській області ДПП, м. Тернопіль, вул. Котляревського,24, код ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду складено 26 березня 2019 року.

Головуючий суддяОСОБА_5