Ухвала суду № 80711552, 21.03.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 Справа №607/7820/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Пастернак О.В.

заявника ОСОБА_1

представника ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2013 року ,-

В С Т А Н О В И В:

Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 30 травня 2013 року ухвалено рішення по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 яким позов задоволено, вирішено стягнути із ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості по кредитному договору від 12 січня 2006 року в розмірі 89 216 (вісімдесят дев»ять тисяч двісті шістнадцять) грн., а також 892,17 грн. 00 коп. судового збору.

ОСОБА_1 у грудні 2018 року звернулась в суд із заявою про перегляд зазначеного судового рішення від 30 травня 2013 року, посилаючись на те, що справа розглядалася без її участі, оскільки її не було повідомлено про день та час судового розгляду. Також зазначила, що судом не враховано ту обставину, що позивачу про порушення свого права стало відомо у січні 2008 року, з а тому вважає, що з того часу починає текти строк позовної давності, який на думку заявника позивач пропустив, оскільки звернувся до суду із позовною заявою лише у квітні 2013 року. Крім цього, судом не надано оцінки розрахунку боргу, який представив позивач, вважає такий розрахунок необґрунтованим, оскільки банком не доведено підстав для стягнення суми заборгованості у розмірі 79216,96 грн., в той час, як кредитні кошти було видано у розмірі 5950 грн., відтак банком нараховано за користування кредитом відсотки на суму 28238 грн., а також суму пені у розмірі 50 738 грн, яка перевищує суму заборгованості по тілу кредиту.

ОСОБА_1 в судовому засіданні подану заяву підтримала із мотивів наведених у ній та просить її задовольнити.

Представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в судовому засіданні просить заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Беручи до уваги зміст заяви ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та інші докази, суд вважає, що дана заява про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року до задоволення не підлягає. При цьому, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно ст.224 ЦПК України у редакції Кодексу, який діяв на момент ухвалення заочного рішення, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, ОСОБА_1 неодноразово повідомлялась про місце та час судового розгляду даної справи, однак, будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи, в судове засідання не з»явилась та не повідомила суду про причини своєї неявки.

Також суд вважає, що докази на які посилається ОСОБА_1 як на підставу скасування заочного рішення, на думку суду, не мають істотного значення для правильного вирішення справи. Зокрема, судом при розгляді даної справи було повно та всебічно перевірено докази, які підтверджували суму заборгованості ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором №DNH4KS20990788 від 12.01.2006 року, відповідно до якого, остання отримала кредит у розмірі 5950,76 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,8 відсотків на суму залишку заборгованості, підписавши заяву разом із умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка». Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами надання банківських послуг та Правилами користування платіжною карткою складає між нею та Банком договір, що підтверджується підписом її у заяві. Також заявник не подав до суду доказів, які б підтверджували невірний розрахунок боргу, який було виконано позивачем. Щодо тверджень заявника про пропуск позивачем строку позовної давності, суд вважає, що воно не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п.5.5 Умов договору на які погодилась заявник, строк позовної давності за кредитним договором за домовленістю сторін склав 5 років. Крім цього, суд зазначає, що ОСОБА_1 05.02.2013 року підписала та подала заяву відповідно до якої погодилась із наявністю у неї кредитної заборгованості.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

За таких обставин, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2013 року - слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 287, 288, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 травня 2013 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз»яснити ОСОБА_1, що відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий суддяОСОБА_3