Рішення № 80709523, 14.03.2019, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/1673/13-ц

Номер провадження 2/438/9/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 березня 2019 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді Слиша А.Т.,

при секретарі Наминанік О.С.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бориславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, у якому просить на підставі ч.1 ст. 17 Закону України «Про власність», ст.ст.16, ч.2 ст.183, ст.190, ст.325, ст.331, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 372, ст. 376, ст. 369 ЦК України, ст.ст.60, 61, 70, 71, 74 СК України, Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановити факт проживання однією сім’єю, ведення спільного господарства, побуту та бюджету мною ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 в період з 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року. Визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 житловий будинок №75 Б по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м. Поділити майно, набуте позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3, за час шлюбу з відповідачем ОСОБА_3, виділивши позивачу та визнавши за нею ОСОБА_1, право власності на: Ѕ ідеальну частину житлового будинку №75 Б по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м.; Ѕ ідеальну частину житлового будинку №75 В по вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, загальною площею 179,6 кв.м., житловою площею 100,2 кв.м. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 у користь позивача ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості Ѕ ідеальної частини будівельних матеріалів, з яких самочинно проведено реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10, що по вул.Зарічна в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області, що становить 23 618грн.00коп. (двадцять три тисячі шістсот вісімнадцять гривень).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що з травня 1996 року позивач почала спільно проживати разом з відповідачем ОСОБА_3 як чоловік і жінка однією сім’єю, вели з ним спільно домашнє господарство, побут та сімейний бюджет. На той час позивач ще формально перебувала у зареєстрованому шлюбі з першим чоловіком, однак спільного господарства з ним не вела, а 12 березня 1997 року офіційно зареєструвала розірвання шлюбу з першим чоловіком. Відповідач на той час в іншому зареєстрованому шлюбі не перебував. У позивача та відповідача вже були діти від перших шлюбів, зокрема у позивача - дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а у відповідача - дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

З травня 1996 року до 10 лютого 1997 року позивач з відповідачем проживали однією сім’єю у будинку матері позивача ОСОБА_7 по вул. Котляревського,1 в смт.Східниця. Незначний період часу у 1997 році винаймали квартиру по вул. Шевченка в смт.Східниця, а з листопада 1997 року по 30 грудня 1999 року проживали у будинку батька відповідача по вул. Гірській, 86 в смт.Східниця. Однак, через конфлікт із сестрою відповідача, 31 грудня 1999 року позивач разом з відповідачем вимушені були перейти проживати у недобудований житловий будинок по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця, де була готова для проживання лише одна кімната.

25 листопада 2000 року позивач офіційно зареєстрували шлюб з відповідачем 09 травня 2002 року у сторін народився син ОСОБА_3.

За період спільного проживання однією сім’єю як чоловік та жінка, із 12 березня 1997 року до 25 листопада 2000 року, позивач ОСОБА_1 та відповідач спільно вели домашнє господарство, побут та сімейний бюджет. У зазначений період спільно вели особисте селянське господарство, садили городину, годували корову, бика, курей, мали спільний сімейний бюджет. Позивач працювала швеєю на Бориславському швейно-галантерейному підприємстві. Крім цього від ведення особистого селянського господарства позивач отримувала додатковий дохід, так як продавала сільськогосподарську продукцію: яйця, молоко, сир, сметану, м’ясо. Відповідач на той час постійної роботи не мав, за період часу з 1996 року по 1997 рік офіційно не працював, підробляв на тимчасових заробітках. З 10 січня 1997 року по 10 квітня 1998 року працював прибиральником у Східницькій селищній раді, де отримував мізерну заробітну плату. З 29 травня 1998 року по 23 травня 1999 року відповідач перебував на обліку як безробітний у Бориславському міському центрі зайнятості, а з 01 листопада 2000 року по 31 грудня 2000 року відповідач тимчасово працював лісорубом Підгородцівського лісництва.

З 12 березня 1997року по 25 листопада 2000року позивач за спільно зароблені кошти із відповідачем, в тому числі і за кошти які отримали від спільного ведення особистого селянського господарства, вели будівництво літньої кухні по вул.Шевченка,75 Б (колишня вул.Шевченка, 75 «А») в смт. Східниця.

ОСОБА_8 розпорядження Східницької селищної ОСОБА_9 народних депутатів №3 від 11 січня 1994 року відповідачу ОСОБА_3 надано в постійне користування земельну ділянку з земель селищної забудови в смт.Східниця по вул. Шевченка,75 А площею 550 кв.м. для будівництва індивідуального двоповерхового житлового будинку по індивідуальному проекту житловою площею 80,0 кв.м., загальною площею 130 кв.м. та господарської будівлі по проекту ГБ-7/78. Даним розпорядженням зобов’язано ОСОБА_3 одержати в головного архітектора міста будівельний паспорт на забудову земельної ділянки.

04 березня 1994 року відповідачу було погоджено проект на будівництво індивідуального п`ятикімнатного житлового будинку.

ОСОБА_8 дозволу на право закладки фундаментів під інструментальне будівництво від 17 червня 1994 року, виданого головним архітектором м. Борислава ОСОБА_10, відповідачу ОСОБА_3 дозволено приступити до закладки фундаментів індивідуального двоповерхового житлового будинку за проектом та господарської будівлі за проектом №ГБ-7/78 згідно з планом земельної ділянки по вул. Шевченка, 75 А в смт. Східниця.

Станом на березень 1997 року, відповідачем було закладено лише фундамент під літню кухню по вул. Шевченка, 75 А в смт.Східниця. З 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року в період проживання однією сім’єю як чоловік та жінка, позивач з відповідачем на закладеному фундаменті під літню кухню, за спільно зароблені грошові кошти розпочали будівництво літньої кухні, яку згодом переобладнали та фактично збудували житловий будинок.

Станом на грудень 1999 року у літній кухні по вул. Шевченка, 75 «А» в смт. Східниця було викінчено лише одну кімнату та підключено електроенергію, що стверджується робочим проектом підключення трьох фазного вводу до літньої кухні гр. ОСОБА_3 в смт. Східниця по вул. Шевченка, 75 «А», квитанціями про оплату за виготовлення даного проекту та за підключення вводу, договором на видачу технічних умов на електропостачання літньої кухні по вул.Шевченка, 75 А в смт.Східниця.

31 грудня 1999 року сторони переїхали у незавершену будівництвом літню кухню по вул.Шевченка,75 «А» в смт.Східниця та продовжили добудову літньої кухні, фактично переобладнавши її в житло та збудувавши новий житловий будинок.

Станом на вересень 2005 рік позивач із відповідачем фактично завершили будівництво житлового будинку на місці літньої кухні по вул.Шевченка, 75 «Б» (колишня вул.Шевченка,75 «А») в смт.Східниця.

У 2005 році позивач із відповідачем також розпочали будівництво іншого житлового будинку по вул. Шевченка, 75 «В» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області. Оскільки грошових коштів у їхньої сім’ї на проведення будівництва даного житлового будинку не було, позивач була вимушена продати своє особисте майно, зокрема земельну ділянку, яка була її особистою приватною власністю. Зокрема, у 2006 році позивачем була продана земельна ділянка площею 0,0800га по вул.Зарічній, 279 в смт.Східниця, яку остання приватизувала у 2004 році та яка належала їй на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №207138, виданого 19 листопада 2004року, що стверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 13 липня 2006 року. Виручені грошові кошти, отримані від продажу земельної ділянки, позивач ОСОБА_1, вклала в будівництво житлового будинку по вул. Шевченка, 75 «В» в смт.Східниця Львівської області.

Станом на грудень 2006 року позивачем було сплачено роботи по проведенню газифікації житлового будинку по вул.Шевченка, 75 «В» в смт.Східниця Львівської області.

23 серпня 2012 року відповідачем було здано в експлуатацію два житлових будинки за однією адресою: вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця Львівської області.

Зокрема, згідно Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 23 серпня 2012 року за №ЛВ 14212148395 відповідачем ОСОБА_3 здано в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця Львівської області, загальною площею 146,1кв.м., в тому числі житловою площею 82,8кв.м. ОСОБА_8 Декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 23 серпня 2012 року за №ЛВ 14212148394 відповідачем ОСОБА_3 здано в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок по вул.Шевченка, 75 «В» в смт.Східниця Львівської області, загальною площею 179,6кв.м., в тому числі житловою площею 100,2кв.м.

ОСОБА_8 рішення виконавчого комітету Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 17 грудня 2012 року за №104 оформлено право власності на індивідуальний житловий будинок №75 «Б» загальною площею 146,1 кв.м. житловою площею 82,8 кв.м. на вул. Шевченка в смт. Східниця м. Борислава із видачою свідоцтва про право власності на ОСОБА_3. ОСОБА_8 свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Східницької селищної ради м. Борислава житловий будинок №75 «Б» по вул. Шевченка в смт. Східниця м. Борислава Львівської області, загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

ОСОБА_8 рішення виконавчого комітету Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 17 грудня 2012 року за №104 оформлено право власності на індивідуальний житловий будинок загальною площею 179,6 кв.м. житловою площею 100,2 кв.м. на вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава із видачою свідоцтва про право власності на ОСОБА_3. Присвоєно даному житловому будинку поштову адресу: вул.Шевченка,75 «В» смт.Східниця м.Борислава Львівської області. ОСОБА_8 свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Східницької селищної ради м.Борислава житловий будинок №75 «В» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, загальною площею 179,6 кв.м., житловою площею 100,2 кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

ОСОБА_8 довідки КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» від 11 березня 2014 року за №76 вартість житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця становить 260 513 гривень, а вартість житлового будинку № 75 «В» по вул.Шевченка в смт.Східниця становить 425 186 гривень.

Рішенням Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 18 лютого 2015 року за №827 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, а саме: площею 202 кв.м. на вул. Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, кадастровий номер 4610345400:01:001:0335 та площею 334 кв.м. на вул. Шевченка,75 «Б» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, кадастровий номер 4610345400:01:001:0334.

Цим же рішенням вищевказані земельні ділянки надано в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_3 терміном на п’ять років.

ОСОБА_8 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 березня 2015 року, індексний номер 35228233 за ОСОБА_3 зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0334 га на вул. Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця, кадастровий номер 4610345400:01:001:0334.

ОСОБА_8 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.03.2015р. індексний номер 35231167 за ОСОБА_3 зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0202 га на вул. Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця, кадастровий номер 4610345400:01:001:0335.

Окрім вищевказаних двох житлових будинків, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_11, за спільно зароблені грошові кошти, позивач разом з відповідачем провели самочинну реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10 по вул. Зарічна в с. Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області, який відповідачу подарувала його мати у 2000році, внаслідок чого зовнішні розміри даного житлового будинку істотно збільшилися. Під час проведення самочинної реконструкції та прибудови до даного житлового будинку було виконано такі будівельні роботи: влаштування фундаменту та дерев’яних зовнішніх стін прибудови, влаштування дерев’яних конструкцій перекриття та даху, влаштування покрівлі з профлиста, влаштування дерев’яних перегородок, мурування цегляної перегородки та комину в середині житлового будинку, і на виконання цих будівельних робіт вона з відповідачем купляли будівельні матеріали, вартість яких згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 24.04.2017року становить 47 236грн.

ОСОБА_8 рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року шлюб між позивачем ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_3 розірвано.

Після розірвання шлюбу, відповідач відмовився поділити в добровільному порядку спільно нажите ними майно, а тому вона змушена звернутися в суд з даним позовом.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Статтею 60 Сімейного кодексу України (далі-СК України) встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 69, 70 СК України). Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (ст. 71 СК України).

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» - роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

ОСОБА_8 правової позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року №6-135цс13 - майно, набуте до 1 січня 2004 року під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім’ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об'єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

З урахуванням наведеного, вважає, що житловий будинок №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, який вона разом з відповідачем розпочали будувати ще до реєстрації шлюбу під час спільного проживання однією сім’єю, ведення спільного господарства, побуту та бюджету, та за спільно зароблені грошові кошти та завершили будівництво даного житлового будинку вже перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, є об’єктом спільно нажитого майна подружжя та їй, позивачці ОСОБА_1 належить Ѕ ідеальна частина даного житлового будинку загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м., вартістю 260 513грн.

Також їй належить Ѕ ідеальна частина спільно нажитого у шлюбі з ОСОБА_11 майна, зокрема: Ѕ ідеальна частина житлового будинку №75 В по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, загальною площею 179,6 кв.м., житловою площею 100,2 кв.м., вартістю 425 186грн., 1/2 ідеальна частина будівельних матеріалів, з яких самочинно проведено реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10 по вул. вул. Зарічна в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області, вартістю 47236грн.

Враховуючи положення ст.ст.331, 376 ЦК України самочинно проведена прибудова до житлового будинку №10 по вул. вул. Зарічна в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області не може бути предметом поділу майна подружжя, а вона, позивачка ОСОБА_1 враховуючи положення ст.364 ЦК України має право на грошову компенсацію вартості будівельних матеріалів, оскільки вони є невід'ємною частиною житлового будинку №10 по вул.Зарічній в смт.Східниця м.Борислава Львівської області.

Із врахуванням наведеного, позивач ОСОБА_1 вважає, що будівельні матеріали, використані при проведенні реконструкції та прибудови до житлового будинку №10 по вул. вул. Зарічна в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області є спільною сумісною власністю, яку не можливо поділити в натурі без її пошкодження (знищення), тому вона вимушена звернутися в суд з позовом про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частки будівельних матеріалів в сумі 23 618 гривень.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, додатково пояснила, що з травня 1996 року почала спільно проживати як чоловік та жінка з відповідачем. В цей час ще перебувала офіційно в зареєстрованому шлюбі з першим чоловіком, який розірвала 12 березня 1997 року. Від першого шлюбу у неї була дочка ОСОБА_5, а у відповідача дочка ОСОБА_6. З травня 1996 року до лютого 1997 року позивач разом з відповідачем як чоловік та жінка проживали у будинку її матері ОСОБА_7 по вул.Котляревського,1 в смт.Східниця м.Борислава Львівської області. З лютого 1997 року по листопад 1997 року проживала з відповідачем по вул.Шевченка в смт.Східниця на квартирі, яку відповідач зняв для проживання з ним однією сім’єю. З листопада 1997 року по грудень 1999 року проживали у будинку батьків відповідача по вул.Гірській в смт.Східниця. Після конфлікту з сестрою відповідача у грудні 1999року перейшли проживати в недобудований будинок по вул.Шевченка, 75 Б в смт.Східниця.

З моменту спільного проживання із відповідачем у житловому будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця був наявний лише фундамент; стояли дерев’яні стовпи, ні стін ні даху не було. За проектом це мала бути літня кухня. Проживаючи разом з відповідачем як чоловік та жінка вони вели своє господарство, тримали бика, корову, курей, садили городину. Разом з ними проживала малолітня дочка позивача ОСОБА_5 від першого шлюбу, вихованням якої займався відповідач. Сторони як сім’я мали взаємні права та обов’язки, мали спільний бюджет, яким спільно розпоряджалися. В цей час позивач працювала на швейній фабриці, отримувала допомогу на свою дитину та аліменти на її утримання від першого чоловіка. Проживаючи однією сім’єю, зароблені кошти сторони спільно вкладали у будівництво житлового будинку по вул.Шевченка, 75 «Б» у смт.Східниця з метою як найшвидше викінчити хоч одну кімнату і перейти туди проживати. Окрім, грошових коштів, позивач також своєю працею допомагала на будові, допомагала підносити дошки, три рази в день готувала їжу для робітників і у дитячому візочку, у якому везла свою малолітню дочку ОСОБА_5, возила їжу на будову.

31 грудня 1999 року позивач разом з відповідачем перейшли проживати у недобудований будинок №75 «Б» по вул.Шевченка у смт.Східниця. У будинку була викінчена лише кухня та одна житлова кімната. Інші приміщення будинку ще не були закінчені; стояла лиш суцільна коробка, без внутрішніх стін. 25 січня 2000 року до даної літньої кухні було підключено трьох фазний ввід на час будівництва будинку.

Проживаючи у будинку сторони поступово почали завершувати будівництво будинку, в 2000 році завершили ще одну кімнату, яку почали здавати відпочиваючим, за що отримували додатковий дохід, який вкладали у добудову будинку.

25 листопада 2000 року позивач зареєструвала із відповідачем шлюб.

Наприкінці 2002 року у житловому будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця сторони влаштували внутрішні стіни та продовжили проводити оздоблювальні роботи, які завершили в 2005році.

09 травня 2002 року, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, позивач народила сина ОСОБА_12

21 березня 2003 року, коли у спірному житловому будинку вже були зведені внутрішні стіни, вони всією сім’єю зареєструвалися у будинку №75 Б по вул.Шевченка в смт.Східниця. Також в будинку проживали разом з ними її дочка ОСОБА_5 від першого шлюбу та дочка відповідача від першого шлюбу ОСОБА_11, яких також зареєстрували у будинку.

У вересні 2003року до будинку було підключено газ, також проведено електроенергію по всіх приміщеннях будинку, та укладено з відповідачем ОСОБА_3 договір про користування електроенергією у житловому будинку №75 Б по вул.Шевченка в смт.Східниця.

Коли будівельні та оздоблювальні роботи у житловому будинку №75 Б по вул.Шевченка були завершені, вони розпочали будівництво другого житлового будинку по вул. Шевченка, 75 «В» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області. Будівництво житлового будинку №75 В по вул.Шевченка в смт.Східниця вони проводили за грошові кошти, які вона отримала від продажу свого особистого майна, зокрема земельної ділянки по вул.Зарічній, 279 в смт.Східниця, яку вона приватизувала у 2004 році та яка належала їй на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №207138, виданого 19 листопада 2004року.

Станом на грудень 2006року нею було оплачено всі роботи по проведенню газифікації житлового будинку по вул.Шевченка, 75 «В» в смт.Східниця Львівської області.

У серпні 2012 року відповідачем було здано в експлуатацію два житлових будинки за однією адресою: вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця Львівської області. А згодом оформлено та зареєстровано за ним право власності на два житлових будинки з присвоєнням відповідних адрес: житловий будинок №75 Б по вул.Шевченка в смт.Східниця та житловий будинок №75 В в смт.Східниця.

Також у 2011 році вона разом з відповідачем за спільні кошти сім’ї, які заробили від здачі в найм кімнат відпочиваючим, купили будівельні матеріали: бляху, дерево дошки, цеглу, які відповідач вклав у самочинну реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10 по вул. Зарічна в с. Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області, який відповідачу подарувала його мати у 2000 році, внаслідок чого зовнішні розміри даного житлового будинку істотно збільшилися.

Вважає, що житловий будинок №75 Б та житловий будинок №75 В по вул.Шевченка в смт.Східниця, а також будівельні матеріали з яких самочинно проведено реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10 по вул.Зарічній в с. Новий Кропивник Дрогобицького району є спільно нажитим майном подружжя, а тому вона має право на Ѕ ідеальну частину даних житлових будинків та на стягнення половини вартості будівельних матеріалів з яких самочинно проведено реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10 по вул.Зарічній в с. Новий Кропивник Дрогобицького району. Просить суд її позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 підтримала, дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Вважає позов підставним, та просить суд його задоволити.

Відповідач ОСОБА_13 позов визнав частково, визнає позовні вимоги у частині житлового будинку №75 «В» по вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області. Щодо задоволення решти позовних вимог категорично заперечує, зіславшись на обставини викладені у запереченні. Додатково надав суду наступні пояснення, що з 1997 року зустрічався з позивачем ОСОБА_1. Однак однією сім’єю з позивачем не жив. Дійсно, на фотосвітлинах, які надано позивачем, зображений саме він у різних роках, однак це тільки тому, що відповідач лише зустрічався з позивачем. Бувало, що приходив у гості до позивача у будинок її матері по вул.Котляревського, 1 в смт.Східниця. Можливо близько двох місяців разом з позивачем ОСОБА_1 проживав, але не більше.

З літа 2000 року відповідач почав проживати з позивачем ОСОБА_1 однією сім’єю. У листопаді 2000 року відповідач зареєстрував з позивачем шлюб. Разом проживали у житловому будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця, який на той час ще був недобудований. Проте, будівництво даного житлового будинку відповідач розпочав ще задовго до спільного проживання однією сім’єю з позивачем ОСОБА_1 Крім того, при будівництву даного житлового будинку відповідач використовував будівельні матеріали, зокрема, лісоматеріалів, які придбав у 1990-х роках в рахунок заробітної плати, коли працював у лісництві, відповідно цей будинок не є спільно нажитим майном.

У 2005 році разом з позивачем, перебуваючи у шлюбі, почали будувати новий будинок по вул.Шевченка, 75 «В» в смт.Східниця. Дійсно, позивач ОСОБА_1 в цей час продала належну їй земельну ділянку, яку раніше приватизувала, і частину з отриманих грошей вклала в будівництво нового будинку. Відповідно, позивач може лише претендувати на половину даного житлового будинку.

Щодо стягнення половини вартості будівельних матеріалів, з яких самочинно проведено реконструкцію з прибудовою до житлового будинку по вул.Зарічній, 10 у с.Новий Кропивник Дрогобицького р-ну, вважає, що позивач ОСОБА_1 не вправі вимагати у відповідача половини вартості будматеріалів, оскільки до даного житлового будинку позивач ОСОБА_1 немає ніякого відношення. Даний будинок відповідачу подарувала його мати, і всі роботи з реконструкції та прибудови до даного житлового будинку у 2011 році відповідач проводив особисто, а позивач участі у будівництві не приймала.

Представник відповідача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_4 позов вважає безпідставним, підтримав пояснення відповідача ОСОБА_3 Звертає увагу суду, що подані представником позивача ОСОБА_2 оригінали письмових доказів для огляду та дослідження у судовому засіданні, є недопустимим доказами у даній цивільній справі та не можуть братись судом до уваги, оскільки зазначені оригінали письмових доказів були викрадені позивачем у відповідача ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

ОСОБА_8 з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі ст.12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

ОСОБА_8 вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_8 зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства.

ОСОБА_8 зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що згідно витягу із розпорядження Східницької селищної ОСОБА_9 народних депутатів Львівської області №3 від 11 січня 1994 р. «Про надання громадянам селища в постійне користування земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво» відповідачу ОСОБА_3 надано в постійне користування земельну ділянку по вул. Шевченка, 75 Б в смт.Східниця площею 550кв.м. для будівництва індивідуального двоповерхового житлового будинку по індивідуальному проекту жилою площею 80,0 кв.м., загальною площею 130кв.м. та господарської будівлі по проекту ГБ-7/78 (а.с.23-24 т.1);

ОСОБА_8 проекту на будівництво індивідуального пятикімнатного житлового будинку, погодженого головним архітектором м.Борислава 04 березня 1994 р. забудовнику ОСОБА_3 погоджено проект будівництва житлового будинку та літньої кухні з гаражем (а.с.235-239 т.1);

ОСОБА_8 дозволу на право закладки фундаментів під інструментальне будівництво від 17 червня 1994 р. відповідачу ОСОБА_3 дозволено з 18 червня 1994 року приступити до закладки фундаментів індивідуального двоповерхового житлового будинку згідно з планом земельної ділянки по вул.Шевченка, 75 «А» в смт.Східниця на підставі Розпорядження Східницької селищної ОСОБА_9 народних депутатів від 11 січня 1994 р. (а.с.217 т.1);

ОСОБА_8 даних трудової книжки позивача ОСОБА_1, в період часу з 07 червня 1991 року до 01 липня 2000 року позивач ОСОБА_1 працювала швеєю на Львівське виробниче об’єднання «Верховина», фабрика «Бориславка» (а.с.215-216 т.1);

ОСОБА_8 даних трудової книжки відповідача ОСОБА_3, з 10 січня 1997 року по 10 квітня 1998 року відповідач ОСОБА_3 працював прибиральником у Східницькій селищній раді, з 29 травня 1998 року по 23 травня 1999 року перебував на обліку як безробітний у Бориславському міському центрі зайнятості, з 01 листопада 2000 року по 31 грудня 2000 року тимчасово працював лісорубом Підгородцівського лісництва (а.с.210-214 т.1) ;

ОСОБА_8 робочого проекту підключення трьох фазного вводу до літньої кухні гр. ОСОБА_3 в смт. Східниця по вул. Шевченка, 75 «А», квитанції до прихідного касового ордера від 18 жовтня 1999 року про прийняття від ОСОБА_3 плати за технічні умови і проект 3-хф. вводу, квитанції до прихідного касового ордеру від 17 січня 2000 року про прийняття від ОСОБА_3 плати за підключення 3-ф. вводу, акту допуску в експлуатацію трьох фазних струмоприймачів для побутових потреб потужністю 5 кВт. в смт.Східниця по вул.Шевченка, 75б, на час будівництва будинку підключено електроенергію (а.с.219-225 т.1);

ОСОБА_8 договору про користування електроенергією від 08 вересня 2003 року укладеного між Бориславським РЕМ та споживачем ОСОБА_3 смт.Східниця по вул.Шевченка, 75 «Б», у житловому будинку з 4-х кімнат, у якому зареєстровано 5-ро людей, енергопостачальник Бориславський РЕМ зобов’язався надійно постачати електроенергію (а.с.226-227 т.1);

ОСОБА_8 робочого проекту газифікації котла погодженого 19 вересня 2003 року запроектовано прокладення газопроводу та встановлення газового котла у будинку ОСОБА_3 в смт.Східниця, вул..Шевченка, 75 «Б» (а.с.230 т.1);

ОСОБА_8 робочого проекту газифікації житлового будинку 25.12.2006 року погоджено проект газифікації житлового будинку п. Юрків М.В з встановленням 2-хф. котла в смт.Східниця по вул.Шевченка,75;

ОСОБА_8 будинкової книги для прописки громадян, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 «Б», 21 березня 2003 року зареєстровано місце проживання: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_12М.(а.с.4-8 т.1);

ОСОБА_8 свідоцтва про розірвання шлюбу від 09 липня 1997 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м.Борислава , 12 березня 1997 року зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_15З.(позивач ОСОБА_1З.) та ОСОБА_15 В.Г.9 (а.с.234 т.1) Прізвища після розірвання шлюбу: громадянки ОСОБА_7 ;

Вироком Бориславського міського суду Львівської області від 15 червня 2000 року (т.3)встановлено обставини ведення підсобного господарства позивачем ОСОБА_1 у період часу з 06 лютого 2000 року по 27 березня 2000 року по вул. Котляревського, 1 в смт. Східниця, зокрема у позивача було викрадено кури. У даній кримінальній справі в якості свідка допитувався ОСОБА_3;

ОСОБА_8 фототаблиці, на фотосвітлинах виготовлених у період часу з 1997 року по 2000 рік, зображено сторін під час спільного відпочинку, святкування Різдва та приймання гостей. Факт зображення відповідача на досліджених фотосвітлинах відповідачем у судовому засіданні не заперечувався (т.2);

Довідкою від 14 листопада 2002 року за № 974 за підписом селищного голови підтверджено факт переобладнання літньої кухні, що знаходиться в смт.Східниця по вул.Шевченка,75 «Б» під житловий будинок (а.с.232 т.1);

Висновком за №1931/1932 судової будівельно-технічної експертизи складеного 24 квітня 2017 року та додатків до нього(т.2) встановлено технічно можливо в період з 2001 року по 2013 рік провести самочинну прибудову до житлового будинку №10 по вул.Зарічній в с.Новий Кропивник Дрогобицького р-ну Львівської області та ремонтно-будівельні роботи по реконструкції даного житлового будинку, який станом на 2000 рік складався з однієї житлової кімнати та кухні, житловою площею 14,6 кв.м., загальною площею 37,7 кв.м., та який згідно договору дарування від 11 липня 2000 року належить на праві власності ОСОБА_3 Дійсна (реальна) вартість на час проведення експертизи будівельних матеріалів, які були використані при проведенні самочинної прибудови та реконструкції житлового будинку №10 по вул.Зарічній в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області становить 47236 (сорок сім тисяч двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.

Із показів свідка ОСОБА_16 у судовому засіданні вбачається, що свідок починаючи з 1997 року щороку приїздила відпочивати з друзями та сім’єю в смт.Східниця. Спочатку винаймала житла на період відпочинку у ОСОБА_17, яка проживає по сусідству з позивачем та відповідачем. В 1997 року свідок стверджує, що відповідач ОСОБА_3 разом, як згодом свідкові стало відомо, з батьком позивача працювали на будові житлового будинку по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця. В цей період часу вищезазначений будинок тільки розпочинали будувати, стін не було зведено; неодноразово свідок бачила на будові позивача ОСОБА_1, яка разом з малолітньою дочкою привозила на дитячому візку їжу для робітників. У 2000 році свідок стверджує, що вперше зупинилася на відпочинок у недобудованому будинку №75 « Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця. У цьому будинку проживали ОСОБА_1, ОСОБА_3 та дочка малолітня ОСОБА_14; була викінчена лиши одна кімната та кухня, інших приміщень не було, були лиши зовнішні стіни. Наступного року сторони закінчили ще одну кімнату. Після цього, щорічно свідок разом з друзями та своїми рідними, винаймала житло у ОСОБА_1 по вул.Шевченка, 57 «Б» в смт.Східниця та підтвердила у судовому засіданні що на протязі 2000 – 2005 років сторони завершили будівництво даного будинку. Поряд з даним будинком позивачка ОСОБА_1 разом з відповідачем ОСОБА_3 розпочали будівництво ще одного житлового будинку, який побудували дуже швидко;

Аналогічні покази надала допитана судом свідок ОСОБА_18, додатково свідок показала, що коли вперше в 2000 році зупинилася відпочивати у позивача ОСОБА_1, то газу підведеного ще не було, одну кімнату та кухню опалювали пічкою на дрова;

Допитана судом свідок ОСОБА_7 показала, що є рідною матір’ю позивача ОСОБА_1 З 1996 року по лютий 1997 року її дочка - позивач ОСОБА_1, та відповідач ОСОБА_3, проживали у будинку свідка за адресою по вул.Котляревського,1 в смт.Східниця, як чоловік та жінка. З лютого 1997 року колишній зять ОСОБА_3 винайняв інше житло і вони пішли жити на вул.Шевченка в смт.Східниця, де проживали однією сім’єю, вели там домашнє господарство, годували бика, курей, садили всю городину. З початку 1998 року по грудень1999 року сторони перейшли жити до будинку батьків відповідача ОСОБА_11 по вул.Гірській в смт.Східниця. З 31 грудня 1999 року перейшли разом жити в недобудований житловий будинок №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця, де була готова для проживання лиш одна кімната. В цей період часу вели будівництво житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця. Дочка свідка – позивач ОСОБА_1, готувала їжу для робітників, які працювали на будові, возила їжу на будову, і на будівництві також допомагала. Перебуваючи у шлюбі, позивач та відповідач побудували житловий будинок №75 «В» у смт.Східниця м.Борислава Львівської області, а також провели прибудову до житлового будинку в с.Новий Кропивник, який подарувала відповідачу його мати.

Допитаний судом свідок ОСОБА_9 показав суду, що в кінці 1990-х років на добровільних засадах допомагав відповідачу ОСОБА_3 будувати житловий будинок по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця. Працював на будові даного житлового будинку майже щодня після роботи, після 17 год. і до 21 год., а у суботу працював цілий день. У 2000 році у даному житловому будинку була готова одна кімната, і саме в кінці 2000 року свідок побачив там позивача ОСОБА_1, яка прийшла туди жити. Раніше на будові даного житлового будинку позивача ОСОБА_1 свідок не бачив. У 2005 році відповідач та позивачка почали будувати рядом другий будинок, який будували біля трьох років;

Допитана судом свідок ОСОБА_19 показала суду, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 на вул.Зарічній по сусідству з будинком відповідача ОСОБА_3 Свідок підтвердила, що у кінці 90-х років сторони щороку приїжджали в житловий будинок №10 по вул.Зарічній в с.Новитй Кропивник Дрогобицького р-ну Львівської області. Весною садили біля будинку картоплю, а потім осінню її викопували. Свідок для себе зрозуміла, що це сім’я, так як постійно разом приїжджали та працювали на городі, разом з ними була ще дитина, маленька дівчинка. У 2011 році свідок бачила, як відповідач ОСОБА_3 привозив за даною адресою будівельні матеріали та перекривав дах будинку, а позивач ОСОБА_1 привозила їжу для нього та для осіб які там працювали.

Допитана судом свідок ОСОБА_20 показала суду, що є дочкою першої дружини відповідача ОСОБА_3, який перебував у зареєстрованому шлюбі з її матір’ю до 1994 року. У свідка є сестра ОСОБА_11, яка є рідною дочкою відповідача ОСОБА_11, яка після розлучення відповідача та її матері проживала разом з відповідачем. Свідкові відомо, що з 1994 року відповідач розпочав будівництво житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця. У 1999 році свідок приходила на день народження до своєї сестри ОСОБА_11, яка проживала у сім’ї відповідача ОСОБА_11 та позивачки ОСОБА_1, у незавершеному будівництвом житловому будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця. На той час у будинку були викінчені лише кухня та одна кімната;

Допитаний судом свідок ОСОБА_21 показав суду, що на прохання відповідача ОСОБА_3 у жовтні 2011 року він виконував будівельні роботи у житловому будинку №10 по вул.Зарічній в с.Новий Кропивник Дрогобицького р-ну. Зокрема, проводив добудову до старого жилого будинку та перекривав дах. На будові працювали й інші хлопці, позивача ОСОБА_1 свідок не бачив. Будівельні матеріали привозив відповідач ОСОБА_11 В період часу з жовтня по грудень 2011 року роботи по прибудові до старого житлового будинку та по перекриттю даху були завершені.

Допитана судом свідок ОСОБА_22 показала суду, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_5 м.Борислава. Взимку, можливо у лютому 1997 року в житловий будинок, який знаходиться по сусідству, №142 по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава, у якому тривалий період часу ніхто не проживав, поселись проживати сторони у справі: відповідач ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 та маленька донечка ОСОБА_14. У даному житловому будинку сторони проживали як сім’я до листопада-грудня 1997 року, після чого перейшли проживати на ІНФОРМАЦІЯ_6 до будинку батьків відповідача ОСОБА_3 Свідкові не було відомо, що на той час позивач та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі. Для себе свідок розуміла, що це сім’я, оскільки проживаючи разом у житловому будинку №142 по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава, позивач та відповідач, разом виховували дочку ОСОБА_5, яка є дочкою позивачки ОСОБА_1 від першого шлюбу, разом вели спільне господарство, садили картоплю, городину, годували бика, курей. У відповідача ОСОБА_3 був трактор, на якому він їздив і заробляв гроші.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.12 постанови Пленуму ВС «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України» від 12 06.98 №16 (у редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин), спори про поділ майна осіб, які живуть однією сім’єю, але не перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають вирішуватися згідно з п.1 ст.17 закону «Про власність», відповідних норм ЦК Української РСР та з урахуванням п.5 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.95 №20. Правила ст.ст.22, 28, 29 КпШС в цих випадках не застосовуються.

Так, згідно із ч.1 ст.17 Закону «Про власність», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім’ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Частиною 2 ст.112 ЦК Української РСР 1963 року визначено, що сумісною власністю є спільна власність без визначення часток.

За змістом п.5 постанови Пленуму ВС від 22.12.95 №29 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), розглядаючи позови, пов’язані з спільною власністю громадян, суди повинні виходити з того, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є не лише майно, нажите подружжям за час шлюбу (ст.16 закону «Про власність», ст.22 КпШС), а й майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім’ї, або майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об’єдналися для спільної діяльності, коли укладеною між ними письмовою угодою визначено, що воно є спільною сумісною власністю (п.1 стст.17, 18, п.2 ст.17 закону «Про власність»), тощо.

Отже, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об’єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім’ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об’єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

У зв’язку із цим суду під час вирішення спору щодо поділу майна, набутого сім’єю, слід установити не лише обставини щодо факту спільного проживання сторін у справі, а й ті обставини, що спірне майно було придбане сторонами внаслідок спільної праці. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін. Тільки в разі встановлення цих фактів положення ч.1 ст.17 закону «Про власність» вважається правильно застосованим.

Аналогічна по суті позиція висловлена в постанові Судової палати у цивільних справах ВС від 18.09.2013 №6-66цс13.

Вирішуючи спір у справі за позовом у частині позовних вимог щодо встановлення факту проживання однією сім’єю, ведення спільного господарства, побуту та бюджету мною ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 в період з 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року, суд виходить із того, що до відносин, які виникли до 1 січня 2004 року, застосовуються положення Кодексу про шлюб та сім'ю України, яким не передбачено можливості визнання факту спільного проживання без реєстрації шлюбу як підстави для визнання набутого майна спільною сумісною власністю, і прийшов до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання однією сім'єю без укладення шлюбу в період з 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року відсутні.

Разом з тим, аналізуючи пояснення сторін, їх представників, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 тривалий час з 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року спільно проживали, були пов’язані спільним побутом, інтересами, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, взаємні права та обов’язки, спільною працею розпочали будівництво житлового будинку по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області. Виходячи з викладеного, враховуючи вимоги частини першої статті 17 Закону України «Про власність» для визнання за позивачем права власності на половину майна, придбаного до 1 січня 2004 року, зокрема житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, слід частково задоволити позовні вимоги, встановивши факт створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету в період з 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року.

Посилання відповідача та його представника на те, що відповідач не проживав однією сім’єю з позивачем, а лише у вказаний період часу зустрічався з нею і лиш біля двох місяців проживав разом, суд вважає голослівними, оскільки з досліджених судом доказів встановлено, що позивач та відповідач тривалий період часу спільно проживали, для чого винаймали житло, відповідач виховував малолітню дочку позивачки від першого шлюбу, разом фотографувались, проводили спільно родинні Різдвяні свята, разом приймали гостей, спільно вели особисте домашнє господарство, спільною працею розпочали будівництво житлового будинку по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області.

Натомість із досліджених судом доказів, зокрема: укладеного договору про користування електроенергією від 08 вересня 2003 року між Бориславським РЕМ та споживачем ОСОБА_3 смт.Східниця по вул.Шевченка, 75б; робочого проекту газифікації котла погодженого 19 вересня 2003 року, яким запроектовано прокладення газопроводу та встановлення газового котла у будинку ОСОБА_3 в смт.Східниця, вул.Шевченка, 75 «Б»; будинкової книги для прописки громадян, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3 Б, згідно якої 21 березня 2003року зареєстровано місце проживання: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_12, судом встановлено, що житловий будинок №75 «Б» по вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава став придатним для проживання в 2003році, тобто майже через 3 роки після реєстрації шлюбу між позивачкою та відповідачем.

Посилання відповідача ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4 на те, що даний житловий будинок було побудовано відповідачем особисто ще до реєстрації шлюбу з позивачкою ОСОБА_1 з будівельних лісоматеріалів, які належали відповідачу особисто, та які відповідач придбав працюючи у лісництві, суд не бере до уваги, оскільки згідно досліджених судом доказів, накладних, лише частина з них була видана на ім’я ОСОБА_3 на відпуск лісопродукції – діловий ліс, який міг використовуватися при будівництві будинку, більша ж частина накладних видана на відпуск лісопродукції – дрова, які не відносяться до будівельних матеріалів, а є шматками дерева призначені для спалювання для отримання тепла і світла, а не для будівництва будинку.

Враховуючи, що встановлення факту створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету в період з 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року позивачем заявлено на підтвердження своїх майнових прав житловий будинок №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, то встановлення даного факту підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Крім цього, судом встановлено, що сторони з 25 листопада 2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_8 рішення Бориславського міського суду Львівської області від 15 жовтня 2013 року у цивільній справі №438/1338/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, розірвано шлюб зареєстрований 25 листопада 2000 року Східницькою селищною радою м.Борислава між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (справа 438/1338/13-ц). ОСОБА_8 свідоцтва про народження ОСОБА_12 серії 1-СГ №198740 від 22 травня 2002 року, виданого завідуючим відділом запису актів громадського стану встановлено що батьками ОСОБА_12 є сторони у справі (а.с.5. справа 438/1338/13-ц).

За час спільного проживання сторонами набуто у власність житловий будинок №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м. та житловий будинок №75 «В» по вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, загальною площею 179,6 кв.м., житловою площею 100,2 кв.м.

Власником зазначеного нерухомого майна зазначений лише відповідач ОСОБА_3

Зазначені обставини підтверджуються Декларацією про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 23 серпня 2012 року за №ЛВ 14212148395 відповідачем ОСОБА_3 здано в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця Львівської області, загальною площею 146,1кв.м., в тому числі житловою площею 82,8кв.м. (а.с.37-42 т.1); Декларацією про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 23 серпня 2012 року за №ЛВ 14212148394 відповідачем ОСОБА_3 здано в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок по вул.Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця Львівської області, загальною площею 179,6кв.м., в тому числі житловою площею 100,2кв.м.(а.с.43-48 т.1); Рішенням виконавчого комітету Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 17 грудня 2012 року за №104 оформлено право власності на індивідуальний житловий будинок №75 «Б» загальною площею 146,1 кв.м. житловою площею 82,8 кв.м. на вул. Шевченка в смт. Східниця м. Борислава з видачею свідоцтва про право власності на ОСОБА_3 (а.с.69 т.1); Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Східницької селищної ради м. Борислава житловий будинок №75 «Б№ по вул. Шевченка в смт. Східниця м. Борислава Львівської області, загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_3; Рішенням виконавчого комітету Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 17.12.2012 року за №104 оформлено право власності на індивідуальний житловий будинок загальною площею 179,6 кв.м. житловою площею 100,2 кв.м. на вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава з видачею свідоцтва про право власності на ОСОБА_3. Присвоєно даному житловому будинку поштову адресу: вул.Шевченка,75 «В» смт.Східниця м.Борислава Львівської області 9а.с.70 т.1); Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Східницької селищної ради м.Борислава житловий будинок №75В по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, загальною площею 179,6 кв.м., житловою площею 100,2 кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_3; Довідкою КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» від 11 березня 2014 року за №76 вартість житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця становить 260 513 гривень, а вартість житлового будинку № 75 «В» по вул.Шевченка в смт.Східниця становить 425 186 гривень; Рішенням Східницької селищної ради м.Борислава Львівської області від 18 лютого 2015 року за №827 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, а саме: площею 202 кв.м. на вул. Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, кадастровий номер 4610345400:01:001:0335 та площею 334 кв.м. на вул. Шевченка,75 «Б» в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, кадастровий номер 4610345400:01:001:0334; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.03.2015р., індексний номер 35228233 за ОСОБА_3 зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0334 га на вул. Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця, кадастровий номер 4610345400:01:001:0334; Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.03.2015р. індексний номер 35231167 за ОСОБА_3 зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 0,0202 га на вул. Шевченка, 75 «Б» в смт.Східниця, кадастровий номер 4610345400:01:001:0335.

За змістом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1ст. 61 СК України передбачено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

ОСОБА_8 з ч. 1ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Відповідно до положень статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Пунктом 23Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Частинами 1, 2 ст.70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено факт створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету в період з 12 березня 1997 року по 25 листопада 2000 року, слід визнати об’єктом права спільної сумісної власності сторін позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 житловий будинок №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м.

Також об’єктом спільно нажитого майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є спільно побудований у шлюбі житловий будинок №75 «В» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, та будівельні матеріали, з яких самочинно проведено реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10 по вул. вул. Зарічна в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області.

Таким чином, враховуючи, що спірний житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м. та житловий будинок №75 «В» по вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, загальною площею 179,6 кв.м., житловою площею 100,2 кв.м. набуті сторонами за час шлюбу, то такі є об'єктом спільної сумісної власності подружжя сторін, у зв’язку з чим суд доходить висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачем право власності на Ѕ ідеальних частин вищезазначених будинків.

Враховуючи положення ст.ст.331, 376 ЦК України самочинно проведена прибудова до житлового будинку №10 по вул. вул. Зарічна в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області не може бути предметом поділу майна подружжя, а позивач ОСОБА_1, враховуючи положення ст.364 ЦК України, має право на стягнення грошової компенсації вартості Ѕ частки будівельних матеріалів у розмірі 23 618 гривень, оскільки вони є невід'ємною частиною житлового будинку №10 по вул.Зарічній в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, яку не можливо поділити в натурі без її пошкодження (знищення).

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, що складаються із 4 324 (чотирьох тисяч триста двадцять чотири) гривні 00 копійок судового збору та 9 930 (дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 00 копійок судових витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 81, 82, 89, 141, 259, 263, 265, 267-268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт створення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 майна, зокрема житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту та бюджету.

Визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 житловий будинок №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м.

Поділити майно, набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за час шлюбу, виділивши ОСОБА_1 та визнавши за ОСОБА_1, право власності на: Ѕ ідеальну частину житлового будинку №75 «Б» по вул.Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області загальною площею 146,1кв.м., житловою площею 82,8кв.м. та Ѕ ідеальну частину житлового будинку №75 «В» по вул. Шевченка в смт.Східниця м.Борислава Львівської області, загальною площею 179,6 кв.м., житловою площею 100,2 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості Ѕ ідеальної частини будівельних матеріалів, з яких самочинно проведено реконструкцію та прибудову до житлового будинку №10, що по вул.Зарічна в с.Новий Кропивник Дрогобицького району Львівської області, що становить 23 618 (двадцять три тисячі шістсот вісімнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із 4 324 (чотирьох тисяч триста двадцять чотири) гривні 00 копійок судового збору та 9 930 (дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять) гривень 00 копійок судових витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Позивач ОСОБА_23 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2019 року.

Головуючий суддя А.Т.Слиш