Рішення № 80709002, 22.03.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12546/18 2/335/477/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Запорізького відділення АТ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Запорізького відділення АТ «Укрсоцбанк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.01.2007 між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 було укладено договір № 0315/035391-PR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD, за умовами якого позивачеві відкрито рахунок № 26257315035391 та встановлено кредитний ліміт (кредитну лінію) з максимальним лімітом заборгованості не більше 50 000 грн. Також було видано кредитну картку строком дії 12 місяців. Додатковою угодою № 2 до договору зменшено максимальний ліміт заборгованості до 39 792,00 грн., а строк дії кредитної лінії обмежено строком дії картки. Також позивачеві видано кредитну картку № 4874 1100 1179 2696 строком дії до квітня 2011 р. Останній платіж в сумі 200 грн. на поповнення рахунку за вказаним договором позивач вніс на рахунок банку 15.04.2011 за чеком № 540143.

У жовтні 2018 р. позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2018 приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 у виконавчому провадження ВП 57356459, а також постанову про арешт майна боржника, що винесені в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 4612 від 07.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості за договором в сумі 123 795,99 грн. та послуг нотаріуса 1 000 грн., що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі договору № 0315/035391-PR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD від 25.01.2007 за період з 25.01.2007 по 21.06.2018.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено нотаріусом із порушенням вимог законодавства, оскільки заборгованість не є безспірною, а документи на підтвердження її дійсного розміру нотаріусу не були надані. Крім того, АТ «Укрсоцбанк» не узгодив із позивачем суму боргу, чим порушив порядок звернення до нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису. Приватний нотаріус не перевірив строки, які спливли після закінчення строку дії договору. Так, у травні 2011 р. в АТ «Укрсоцбанк» виникло право звернення до суду або до нотаріуса із приводу стягнення заборгованості за кредитом. Проте, АТ «Укрсиббанк» звернулось до нотаріуса лише 07.09.2018, через 7 років 5 місяців після виникнення права на стягнення заборгованості, перевищивши встановлений законодавством трирічний термін. Крім того, вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню строки позовної давності, які закінчилися щодо стягнення всіх щомісячних платежів за кредитним договором.

Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис р. № 4612, виданий 07.09.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 123 795,99 грн. за договором № 0315/035391-PR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD від 25.01.2007 за період з 25.01.2007 по 21.06.2018, стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі в рівних частинах (а.с. 5-11).

06.12.2018 надійшов відзив відповідача-2 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на позовну заяву ОСОБА_1, за змістом якого цей відповідач заперечує проти задоволення позову, оскільки заборгованість боржника вважається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.199 № 1172. У даному випадку стягувачем були подані всі необхідні документи, передбачені вказаним Переліком. Крім того, у п. 8.1 договору № 0315/035391-PR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD від 25.01.2007 зазначено, що договір діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків. Зауважила, що постанова про відмову в вчиненні нотаріальної дії не виносилась, процедура вчинення дії не порушена, а тому вона не може виступати відповідачем у справі. Просила в задоволенні позову відмовити (а.с. 41–42).

10.12.2018 надійшов відзив відповідача-1 АТ «Укрсоцбанк» в особі представника ОСОБА_4 на позовну заяву ОСОБА_1, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки виконавчий напис нотаріуса відповідає вимогам законодавства. Так, внаслідок неналежного виконання зобов’язань у позивача виникла заборгованість, у зв’язку із чим АТ «Укрсоцбанк» направив йому вимогу про погашення наявної заборгованості. Оскільки у встановлений вимогою строк заборгованість не була погашена, представник банку звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, до якої додав всі передбачені законодавством документи. Позивач не надав доказів стосовно того, що розмір заборгованості, щодо якого видано виконавчий напис, є спірним. Крім того, позивач невірно ототожнює строк позовної давності і строк вчинення виконавчого напису нотаріусом, оскільки позовна давність розповсюджується саме на випадки звернення особи до суду. Вчинення виконавчого напису є позасудовим способом захисту порушеного права, а тому застосуванню підлягає строк давності, визначений Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Відлік такого строку починається за кожним платежем, передбаченим умовами кредитного договору (а.с. 85-93).

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді від 24.10.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання на 16.01.2019 на 10:00 год. (а.с. 35).

24.10.2018 надійшла заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження, заборони до ухвалення остаточного рішення у справі передавати АТ «Укрсоцбанк» грошові кошти у виконавчому провадженні ВП № 57356459, зупинення продажу нерухомого та рухомого майна, арештованого у вказаному виконавчому провадженні (а.с. 36-37).

Ухвалою суду від 24.10.2018 у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено (а.с. 38–39).

Від позивача надійшла заява, в якій він просить розглянути справу в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача-1, відповідач-2 у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належим чином, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. З урахуванням даних обставин суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-1, відповідача-2, врахувавши їх доводи, що викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

25.01.2007 між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк», та позивачем ОСОБА_1 укладено договір № 0315/035391-PR про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD, за умовами якого позивачеві відкрито рахунок № 26257315035391 та встановлено кредитний ліміт (кредитну лінію) з максимальним лімітом заборгованості не більше 50 000 грн. Також було видано кредитну картку строком дії 12 місяців (а.с. 12-16).

Додатковою угодою № 2 від 15.04.2010 до договору зменшено максимальний ліміт заборгованості до 39 792,00 грн., а строк дії кредитної лінії обмежено строком дії картки. Також позивачеві видано кредитну картку строком дії 12 місяців (а.с. 17-26).

31.08.2018 АТ «Укрсоцбанк» звернулось до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису на вищевказаному договорі про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD з метою стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 123 795,99 грн. (а.с. 4-5).

07.09.2018 вказаним приватним нотаріусом за р. № 4612 вчинено виконавчий напис, в якому пропоновано здійснити стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за вищевказаним договором за період з 25.01.2007 по 21.06.2018 у сумі 123 795,99 грн., а також 1 000 грн. оплати за послуги нотаріуса (а.с. 43).

04.10.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП № 57356459 з примусового виконання вказаного виконавчого напису, про що винесено відповідну постанову (а.с. 31).

Також, постановою цього приватного виконавця від 04.10.2018 з метою забезпечення виконання накладено арешт на все майно, що належить боржникові у межах суми стягнення (а.с. 33).

Вважаючи вчинення виконавчого напису неправомірним, позивач 24.10.2018 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. При цьому, позивач посилається на те, що заборгованість за вищезазначеним договором не є безспірною, а виконавчий напис вчинено за межами строку позовної давності.

Суд частково погоджується із доводами позивача, виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі – Порядок).

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19.09.2018 (провадження № 14-12559св18).

Надаючи оцінку дотримання при вчиненні нотаріусом виконавчого напису вимог щодо безспірності заборгованості позивача перед банком, суд звертає увагу на те, що у виконавчому написі нотаріуса зазначено період стягнення, з 25.01.2007 по 21.06.2018, що включає вимоги, з дня виникнення яких минуло більше трьох років, що прямо суперечить пп. 3.1 п. 3 гл. 16 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

У даному випадку застосуванню підлягає саме строк, визначений пп. 3.1 п. 3 гл. 16 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, а не строк позовної давності, як помилково стверджує позивач, оскільки у даному випадку АТ «Укрсоцбанк» не звертався до суду із позовом, а звернувся в позасудовому порядку до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

При цьому, вказаний висновок суду про порушення вищезазначеного строку ґрунтується на тому, що договір, за яким вчинявся виконавчий напис, було укладено 25.01.2007, а останній платіж за цим договором відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції було здійснено позивачем 15.04.2011 у сумі 200,00 грн. (а.с. 29). Доказів, що позивач здійснював інші платежі за договором після настання вказаної дати, відповідач АТ «Укрсоцбанк» суду не надав, а відтак, вказані доводи позивача на засадах змагальності не спростував.

Крім того, аналізуючи документи, що були надані АТ «Укрсоцбанк» нотаріусу для вчинення виконавчого напису, суд встановив, що в якості виписки з рахунку боржника до заяви стягувача було долучено звіт від 21.06.2018, в якому вказано про наявність у ОСОБА_1 простроченої позабалансової заборгованості на суму 123 795,99 грн. (а.с. 64). При цьому, даний документ не містить строку, за яким дана заборгованість утворилась, а також не містить розшифровки, з чого саме дана заборгованість складається. Слід також зауважити, що виходячи зі змісту договору, його умовами передбачалось нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання його умов (див. п. 5.12 договору). Проте, у наданому АТ «Укрсоцбанк» звіті суми штрафних санкцій, які увійшли до складу заборгованості, не зазначені.

Відповідно до п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Таким чином, доданий АТ «Укрсоцбанк» до заяви про вчинення виконавчого напису документ із зазначенням розміру заборгованості ОСОБА_1 не може вважатися випискою з рахунку боржника у розумінні Переліку, оскільки даний документ не містить обов’язкових реквізитів, що встановлені вищевказаним нормативно-правовим актом до виписки з особового рахунку, зокрема таких, як дати здійснення операцій за рахунком, суми вхідного залишку, суми операцій, суми оборотів за дебетом та кредитом рахунку за весь період, щодо якого заявляються вимоги про стягнення. Зазначені обставини, на переконання суду, унеможливлювали перевірку нотаріусом розміру заборгованості, періоду її виникнення, та як наслідок, здійснення висновку про її безспірність.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з огляду на що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено порушення вимог законодавства з боку обох відповідачів (АТ «Укрсоцбанк» – в частині подання нотаріусу для вчинення виконавчого напису документів, що не відповідали вимогам законодавства, приватним нотаріусом ОСОБА_2 – в частині прийняття документа, що не може вважатися випискою з рахунку боржника відповідно до Переліку, а також вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка виходить за межі встановленого строку для пред’явлення вимоги), тому в силу вимог ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню з обох відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10–12, 13, 76–81, 82, 137, 141, 259, 263–265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 7 вересня 2018 р. за реєстровим № 4612, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором № 0315/035391-PR від 25 січня 2007 р. про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки GOLD у розмірі 123 795 (сто двадцять три тисячі сімсот дев’яносто п’ять) гривень 99 копійок за період з 25 січня 2007 р. по 21 червня 2018 р.

Стягнути з акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.П. Соболєва