Ухвала суду № 80708513, 26.03.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

26.03.2019 Провадження № 1-кп/331/179/2019

Єдиний унікальний номер 331/972/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 р. м.Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді СТРАТІЙ Є.В.

при секретарі МОРОЗ Н.І.

за участю прокурора ЖУЛАЙ Г.С.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2

- за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України

в с т а н о в и в:

В провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України.

Обвинуваченій ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії

якого встановлено ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30.01.2019 р. до 30 березня 2019 року.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячно-

го строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинувачено-го запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотиво-ваною ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор вважає за доцільне продовжити відносно ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у виг-

ляді тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували під час обрання та продовження запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 проти продовження строку запобіж-ного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували.

Вирішуючи питання щодо продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Суд враховує вимоги п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, виснов-ків, викладених в рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 р. (справа «Харченко проти України»), кожні два місяці переглядає питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, якою передбачено, що незалежно від наявності кло-потань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вар-

тою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосуван-ня судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Одночасно, в рішенні Харченко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що

продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного

інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом до свободи особис-

тості.

Згідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторка-ність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підс-тав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуван-ням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечен-

ня виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіган-ням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) неза-конно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу,

крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримі-нального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяж-кість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у криміналь-ному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 4) міцність соціальних зв’язків; 6) репута-цію обвинуваченого.

На теперішній час судом не дослідженні докази у кримінальному провадженні, не допитані по-терпілі та свідки, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні середнього ступеню тяжкості злочинів, зло-чини учинила в період іспитового строку, що свідчить про її небажання ставати на шлях виправлення та схильність до вчинення інших злочинів, відомості про те, що стан її здоров’я перешкоджає перебуванню

у місці попереднього ув’язнення, відсутні, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченій, та поз-бавляє її можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховувати-

ся від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для обрання обвинуваче-ній інших запобіжних заходів, крім тримання під вартою.

За таких обставин, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_2 на даний час утримується під вартою, але продовжують існувати ризики, передбачені пп.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які існували при

обранні обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обви-нуваченої ОСОБА_2 на 2 місяці до 26 травня 2019 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 331 КПК України, суд у х в а л и в:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці, до 26 травня

2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченій ОСОБА_2, надіслати прокурору та Запорізькому слідчому ізолятору УДПтС України в Запорізькій області за місцем утримання обвинуваченої.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Стратій Є.В.