Ухвала суду № 80708261, 22.03.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/831/19

Провадження № 1-кс/314/599/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2019 року м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Кіяшко В.О., секретар Павлівська І.В., за участю підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2, слідчого Козубського Р.К., прокурора Турченка А.В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, у кримінальному провадженні № 12019080210000153, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження смт. Комишуваха, Оріхівський р-н, Запорізька обл., громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працюючого, одруженого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: вулиця Горького, будинок 112, місто Вільнянськ, Запорізька область, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -

встановив:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080210000153 від 11.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.02.2019 року, приблизно о 11 годині 35 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою її збуту, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: вул. Горького №112, м. Вільнянськ, Запорізька область, домовився продати ОСОБА_4 психотропну речовину «МЕТАМФЕТАМІН» за 250 гривень, котру попередньо придбав при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах та зберігав в приміщенні літньої кухні на території займаного ним домоволодіння. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, виніс з вказаного приміщення полімерний зіп-пакет з зазначеною психотропною речовиною, після чого збув, шляхом продажу, вищевказаний зіп-пакет, в якому відповідно до висновку експерта № 7-145 від 12.03.2019, знаходиться психотропна речовина, обіг якої обмежено «МЕТАМФЕТАМІН», маса якого в перерахунку на основу склала 0,0252 г, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який в подальшому був вилучений працівниками поліції при проведенні огляду у присутності понятих.

Таким чином, ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, кваліфікуючим ознаками якого є: «незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин».

Крім того, 21.03.2019 року приблизно о 13 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою її збуту, діючи повторно, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: вул. Горького № 112, м. Вільнянськ, Запорізька обл., домовився продати ОСОБА_4 психотропну речовину «МЕТАМФЕТАМІН» за 1000 гривень, яку попередньо придбав при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах та зберігав при собі. Після цього, ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, знаходячись в приміщенні літньої кухні на території займаного ним домоволодіння, збув, шляхом продажу, вищевказані 4 зіп-пакети, в яких відповідно до висновку експерта № 7-509 від 22.03.2019 знаходиться психотропна речовина, обіг якої обмежено «МЕТАМФЕТАМІН», ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які в подальшому були вилучені працівниками поліції при проведенні огляду у присутності понятих.

Таким чином, ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, кваліфікуючим ознаками якого є: «незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, вчинений повторно».

22.03.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 скоїв тяжкі злочини пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, при цьому офіційно ніде не працює, законних джерел для існування не має, що свідчить про можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою отримання коштів для існування, крім того, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і невідворотного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, може переховуватися від органів досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080210000153 від 11.02.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_1, дані про особу підозрюваного, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, одружений, офіційно не працевлаштований, вчинив злочини у сфері обігу наркотичних засобів, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров’я, міцність соціальних зв’язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним не надано слідчому судді доказів про відсутність у підозрюваного наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування, а також не доведено відсутності у підозрюваного наміру вчинити інший злочин, та враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про міцність соціальних зв’язків підозрюваного, а також даних про джерело його доходу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу свідків у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов’язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Вільнянськ без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 21.03.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 19.05.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.05.2019 року включно, який обчислювати з 21.03.2019 року.

Встановити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Вільнянськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув’язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов’язки, що покладаються у зв’язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 19.05.2019 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: В.О. Кіяшко

22.03.2019