Рішення № 80707401, 18.03.2019, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

241/1181/18

2-а/241/6/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Повний текст)

18.03.2019 року Першотравневий районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Демочко Д.О.

при секретарі Цукановій Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мангуш адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції старшого сержанта поліції Дядика Євгена Михайловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції старшого сержанта поліції Дядика Євгена Михайловича, в якому просив визнати протиправними дії поліцейського сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції старшого сержанта поліції Дядика Євгена Михайловича при винесенні постанови серії НК №204651 від 30 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та скасувати постанову поліцейського сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції старшого сержанта поліції Дядика Євгена Михайловича серії НК №204651 від 30 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

30 червня 2018 року, поліцейським сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції старшим сержантом поліції Дядиком Євгеном Михайловичем було винесено постанову серії НК №204651 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Відповідно до постанови, він о 09 годині 02 хвилин, рухаючись на автодорозі Н-20 за кермом автомобіля, не мав при собі водійського посвідчення відповідної категорії на право керуванням транспортним засобом, чим порушив п.п. 2.1 А ПДР України. Позивач з цього приводу зазначає, що 30.06.2018 року, він дійсно керував транспортним засобом, днз НОМЕР_2, який належить компанії «Тедіс Україна», проїжджаючи по трасі Н-20 біля населеного пункту Волноваха, зі сторони міста Маріуполь, до його автомобіля підійшов поліцейський сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції старший сержант поліції Дядик Євген Михайлович (як було встановлено пізніше) не представився чим порушив ст.18 п.3 ЗУпНП. Після чого повідомив, що зупинив для перевірки документів, при цьому позивач зауважує, що даної підстави в ст. 35 ЗУпНП не існує.

Передавши документи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) поліцейському, його попросили відкрити двері багажного відділу, що позивач і зробив. Під час спілкування поліцейський почав говорити, що позивач якийсь не такий, ставлячи питання «що він вживав?». Та запропонував проїхати до медичного закладу для встановлення стану сп'яніння, на що ОСОБА_1 одразу погодився. Коли вони під'їхали до медичного закладу, поліцейський повідомив, що позивачу необхідно пройти експрес тест, на що позивач відмовився, так як даний тест відсутній в наказі №1452 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015 року. Після чого поліцейський повідомив, що на позивача буде складено постанову за відсутність посвідчення водія та протокол за відмову від проходження медичного огляду. Через деякий час сержант поліції Дядик Є.М. підійшов до нього зі складеною постановою та протоколом.

Зазначені дії інспектора позивач вважає протиправними, а постанову незаконною, винесеною з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню, оскільки поліцейський порушив процедуру розгляду справи, а саме: одразу виніс постанову, не розглянувши справу по суті. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. До того ж, інспектор поліції не ознайомив позивача з його правами, передбаченими ст. 63 Конституції України, ст. 268,289, 307, 308 КУпАП; під час розгляду справи не вивчив фактичні докази його правопорушення ст. 251 КУпАП; після чого запропонував йому отримати копію постанови, але на руки віддав лише квитанції про сплату штрафу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач поліцейський сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції ГУНП в Донецькій області Дядик Є.М. в судове засідання не з'явився, надавши до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що заперечує проти позовних вимог позивача та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки постанова серії НК №204651 від 30.06.2018 року є законною та обґрунтованою, а позивач дійсно керував автомобілем, не маючи при собі посвідчення водія. На підтвердження своїх доводів просив долучити до справи пояснення свідків, що були допитані під час розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, потерпілих свідків, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що на підтвердження своїх доводів позивач надав до суду лише корінець квитанції про сплату штрафу відповідно до постанови серії НК № №204651, згідно якого на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 126 ч.1 КУпАП. Дослідити саму постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 серії НК № №204651 від 30.06.2018 року не виявилося можливим, оскільки навіть за запитом суду, така сторонами надана не була.

Щодо посилання позивача на порушення працівником поліції вимог ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», яким не названо свою посаду, звання та прізвище, то це не знайшло свого підтвердження, оскільки суду не надано доказів цього, а сам позивач у позовній заяві зазначає прізвище, ім'я, по батькові, посаду та звання працівника поліції, що свідчить про те, що дана інформація йому відома.

Щодо посилання позивача на розгляд справи без відповідної підготовки, без вирішення клопотань, без оголошення посадової особи, яка розглядає справу, без дослідження доказів та не ознайомлення його з правами і ненадання працівником поліції позивачу можливості скористатися ними в порушення ст. 279 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом не приймаються до уваги та розцінюються як спосіб захисту позивачем своїх прав. До того ж, сам позивач у позовній заяві не вказує на те, що при підготовці справи до розгляду чи при її розгляді він заявляв будь-які клопотання. Отже, дані обставини не знайшли свого підтвердження.

Також, щодо доводів позивача, про те, що поліцейським не були заслухані свідки, то дане твердження відповідачем спростовано, оскільки ним надані пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які пояснили, що у їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано медичний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у Волноваській лікарні, на що ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою. При цьому посвідчення водія він при собі не мав, бо залишив його вдома.

Ч.1 ст. 126 КУАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби в тому числі у разі: якщо водій порушив Правила дорожнього руху; якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; а також в інших випадках. Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

За змістом ст. 31 вказаного Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та на вимогу патрульного поліцейського (пункт 2.4 ПДР) повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Пунктом 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється в тому числі відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Отже, перевіряючи дані, щодо забезпечення автомобіля позивача полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідач не порушив норми чинного законодавства та діяв у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірно зупинив позивача з метою перевірки наявності полісу. До того ж, позивач і в судовому засіданні не підтвердив наявність у нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки до суду його не надав.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд прийшов до висновку, що доводи, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог, не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 222, 245, 251, 268, 283, 287, 289 КУпАП, ст.ст. 2-14, 72-77, 246, 250, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Волновахського відділу поліції старшого сержанта поліції Дядика Євгена Михайловича (місцезнаходження за адресою: пр. Нахімова буд. 86, м. Маріуполь Донецької області 87517, ЄДРПОУ 40109058) скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 25.03.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Д.О. Демочко