Постанова № 80706904, 26.03.2019, Дружківський міський суд Донецької області

№ 3/229/414/2019

ЄУН 229/1330/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. Дружківка

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Гонтар А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Головного управління ДФС у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 краю, громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «ЗАВОД ТРАНСПОРТНО-МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ», зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1,

за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №155 від 28 лютого 2019 року, під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАВОД ТРАНСПОРТНО-МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ», що розташоване в м. Дружківка по вул.. Московська, буд.74, було встановлено тривале порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п.п. а) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит всього на суму 496001,00 грн., в тому числі: за квітень 2018 року в сумі 215913,00 грн., за серпень 2018 року в сумі 161048,00 грн., за вересень 2018 року в сумі 119040,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 492611,00 грн., що підтверджується актом перевірки №94/05-99-14-11/33371152 від 31.01.2019 року.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи вона була повідомлена належним чином.

На підставі ст.268 КУпАП, суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки в матеріалах справи є дані про належне повідомлення цієї особи.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додані заперечення ОСОБА_1 до змісту та підстав складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього.

В своїх запереченнях ОСОБА_1 пояснює, що висновки осіб, що проводили перевірку, є безпідставними, оскільки всі зміни в податковому обліку підприємства відбуваються лише за фактом сплати вартості отриманого товару. Підставами для висновків акту перевірки та складення протоколу про адміністративне правопорушення було часткове та поверхневе дослідження здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, будучи посадовою особою ТОВ «ЗАВОД ТРАНСПОРТНО-МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» допустила порушення вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, тобто завищення податкового кредиту, в результаті чого відбулось заниження податку на додану вартість за квітень, серпень, вересень 2018 року.

Також до матеріалів адміністративної справи долучений акт про неявку ОСОБА_1 для підписання протоколу про адміністративне правопорушення, який був складений 28 лютого 2019 року в присутності двох свідків.

Суддею встановлено, що відповідно до наказу №4-к від 21 червня 2005 року, ОСОБА_1 була призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ «ЗАВОД ТРАНСПОРТНО-МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» з 21 червня 2005 року.

Так, в доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, головним державним ревізором-інспектором до протоколу про адміністративне правопорушення додано акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАВОД ТРАНСПОРТНО-МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» №94/05-99-14-11/33371152 від 31.01.2019 року.

Вказаний акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАВОД ТРАНСПОРТНО-МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» № 94/05-99-14-11/33371152 від 31.01.2019 року був долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданий до суду не в повному обсязі – в акті відсутні сторінки з 4 по 22, з 27 по 33 включно.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об’єктивна сторона даного правопорушення виражається у вчиненні таких дій, як відсутність податкового обліку, порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів, датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як зазначила ОСОБА_1 в своїх письмових поясненнях до справи про адміністративне правопорушення, суми податкового кредиту по контрагентам: ТОВ «МИЛАВИЦА» (ЄДРПОУ 41706750), ТОВ «АВТОТРАНСІНДУСТРІАЛ» (ЄДРПОУ 41928668) за квітень 2018 року, ТОВ «СЕРТЕКС ПЛЮС» (ЄДРПОУ 41717940) за серпень та вересень 2018 року, було включено до складу податкового кредиту з урахуванням вимог п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та на підставі податкових накладних, які значаться зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, передбачені Податковим кодексом України. Такі податкові накладні складені платниками податку на додану вартість, свідоцтва яких на дату складання податкових накладних є діючими, не анульовані.

Суддя зазначає, що Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов'язань.

Згідно ч. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На ТОВ «ЗАВОД ТРАНСПОРТНО-МЕХАНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ» не може бути покладена відповідальність за порушення законодавства, в разі їх допущення його контрагентами.

Наведене обґрунтовано вказує на невмотивованість позиції представника ГУ ДФС у Донецькій області, викладеній в Акті перевірки №94/05-99-14-11/33371152 від 31.01.2019 року.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до ст.56 Податкового кодексу України, підприємство має намір звертати до адміністративного суду з приводу визнання недійсним та скасування податкових рішень-повідомлень, які були прийняті контролюючим органом на підставі акту перевірки №94/05-99-14-11/33371152 від 31.01.2019 року.

Відповідно до ст.ст. 55, 56 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити до органу вищого рівня або суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у десяти денний строк після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до відповідного органу зі скаргою щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання рішення законної сили.

Таким чином, податковим законодавством України поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено встановлення судом інших обставин адміністративного правопорушення, ніж ті, що зазначені в протоколі, оскільки це б погіршувало становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо, зокрема, відсутній склад адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 163-1, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга через Дружківський міський суд Донецької області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.

Суддя: А. Л. Гонтар