Рішення № 80706303, 25.03.2019, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3351/18

ЄУН 226/3351/18

Провадження № 2/226/121/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.,

за участю секретарів Григор А.І., Тіссен О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у заочному судовому засіданні в залі суду в м. Мирноград Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мирноградської міської ради, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою дитиною, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою дитиною. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачка ОСОБА_3 є її донькою, яка 23.06.2017 року поза шлюбом народила дитину – ОСОБА_4, яка фактично від дня свого народження знаходиться на її вихованні, так як мати дитини веде аморальний спосіб життя, з дитиною не проживає, її вихованням не займається, про розвиток і здоров’я дитини не дбає. Вказуючи на те, що відповідачка свідомо не виконує свого материнського обов’язку, повністю самоусунувшись від виховання дитини, позивачка просить суд позбавити її батьківських прав щодо доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити її, як бабусю, опікуном дитини та стягнути з відповідачки на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно.

В судовому засіданні позивачка вимоги підтримала і суду пояснила, що відповідачка ОСОБА_3, будучи біологічною матір’ю дитини ОСОБА_4, 23.06.2017року народження, повністю втратила зв'язок з дитиною, життям дитини не цікавиться, внаслідок чого дитина не знає своєї рідної матері, що змусило її взяти на себе всю відповідальність за долю дитини. Саме вона разом зі своїм чоловіком піклується про дівчинку, забезпечує її усім необхідним, дбає про неї та створює належні умови для її повноцінного зростання. З огляду на це просить суд позбавити відповідачку батьківських прав, визнати її опікуном дитини та стягнути з відповідачки на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі ј частини її доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи, в тому числі шляхом розміщення виклику на веб-сайті судової влади, до судового засідання не з’явилася, відзиву на позовну заяву або клопотань з приводу розгляду справи суду не надала, що надає суду підстави вважати її неявку з неповажних причин і зі згоди позивача здійснити судовий розгляд у заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи служби у справах дітей виконкому Мирноградської міської ради вимоги позивачки щодо позбавлення відповідачки ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, підтримав, вважав, що позбавлення її батьківських прав буде доцільними і відповідатиме інтересам дитини.

Вислухавши позиції сторін та дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, є матір’ю малолітньої ОСОБА_4, яка народилася 22 червня 2017 року в м.Мирноград, Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії 1-НО №747356, виданого Мирноградським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.18).

Відомості про батька дитини в свідоцтві про її народження зазначені відповідно до ст.135 Сімейного кодексу України, зі слів матері (а.с.19).

Згідно довідки відділу ведення Реєстру територіальної громади м.Мирноград, дитина ОСОБА_4 фактично проживає з бабусею ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_5 за адресою: м.Мирноград, вул.Шосейна, буд.36. (а.с.21).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 12.09.2018 року, дитина ОСОБА_4 знаходиться на утриманні бабусі ОСОБА_1 і мешкає разом з нею. В будинку створені всі необхідні умови для виховання та утримання малолітньої дитини (а.с.23).

Позивачка ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_5, який допомагає їй у вихованні онуки. ЇЇ чоловік офіційно працевлаштований на ВП «Шахта Центральна» ДП «Мирноградвугілля» електрослюсарем підземним.

Позивачка є працездатною особою, з вересня 2017 року по травень 2018 року перебувала у трудових відносинах з ФОП, але у зв’язку з необхідністю догляду за дитиною змушена була звільнитися. В теперішній час перебуває на обліку в центрі зайнятості. (а.с.31-32,33),

Ні дитина, ні позивачка на «Д» обліках не перебувають (а.с.13,27-30,34-39).

Відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до побутової характеристики, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями (арк.спр.17,20).

Відповідно до інформації Управління соціального захисту населення Мирноградської міської ради, відповідачка ОСОБА_3 перебувала на обліку в управлінні як отримувач декількох видів соціальної допомоги. Згідно рішення комісії від 28.08.2018 року виплата допомоги їй була припинена у зв’язку з нецільовим використанням коштів(а.с.41,42).

Як зазначила в судовому засіданні позивачка, коштів на утримання дитини відповідачка їй не надавала, використовуючи на власні потреби.

Згідно письмового висновку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 12.09.2018 року № 23/1, відповідачка участі у вихованні і утриманні дитини не приймає, з дитиною не спілкується, інтересу до її внутрішнього світу не виявляє, про фізичний і духовний розвиток дитини та її матеріальне забезпечення не дбає, що вказує на доцільність позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої доньки. Таке рішення, на думку органу опіки і піклування, відповідатиме інтересам дитини (а.с.67-68).

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтями 8,12,14 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов’язані виховувати свою дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та поважати дитину. В разі, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків з виховання дитини, вони, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, можуть бути позбавлені батьківських прав. Для цього необхідно встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки і злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав, як самий крайній захід, спрямоване, насамперед, на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків до належного виконання своїх обов’язків.

Як встановлено судом, своїми батьківськими обов’язками відповідачка нехтує свідомо. Неодноразове вжиття до неї Мирноградським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і Службою у справах дітей профілактичних заходів з метою збереження сім’ї та родинних стосунків з дитиною на поведінку відповідачки не вплинуло, її ставлення до своїх батьківських обов’язків та до дитини не змінило. Приймаючи до уваги вказане та те, що протягом тривалого часу відповідачка вихованням доньки свідомо не займається, внаслідок чого дитина не знає своєї матері та не отримує того, що могла б отримати від фізичного і духовного зв’язку з матір’ю, суд вважає, що такий захід як попередження про необхідність зміни ставлення до виховання й утримання доньки не забезпечить її належної поведінки, а отже, ефективним не буде.

Згідно наявних у справі доказів відповідачка є дієздатною особою працездатного віку, на тяжкі недуги не страждає. Відповідно до характеризуючих даних її особистості, вона зловживає спиртними напоями, веде неупорядкований і аморальний спосіб життя.

Таким чином, все вище зазначене дає суду підстави для висновку про винну поведінку матері дитини, про її свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов’язків з виховання дитини, що у відповідності з пунктом 2 частини 1 ст.164 Сімейного Кодексу України є підставою для позбавлення її батьківських прав. При цьому суд погоджується з висновком органу опіки і піклування, що позбавлення відповідачки батьківських прав відносно малолітньої доньки не суперечитиме найкращим інтересам дитини.

Обставин, які б свідчили про неможливість виконання відповідачкою батьківських обов’язків, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст.167 Сімейного Кодексу України, якщо діти не можуть бути передані другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дітей мають, за їх спільною заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Згідно зі ч. 3 ст.60 Цивільного Кодексу України суд встановлює опіку над малолітніми особами, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вони позбавлені батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Вказана норма кореспондується зі ст.243 Сімейного Кодексу.

Приймаючи до уваги, що малолітня ОСОБА_4, 22.06.2017року народження, залишається позбавленою батьківського піклування, суд вважає за необхідне, керуючись Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Правилами опіки та піклування» з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини на підставі подання виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 12.02.2019року встановити над нею опіку та призначити їй опікуна в особі її бабусі – позивачки ОСОБА_1, яка займається вихованням дитини, повністю опікується її долею та надала на це свою свідому згоду.

Відповідно до ст.166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину до досягнення нею повноліття. Така вимога позивачкою заявлена.

Відповідно до ч.3 ст.181, ст.191 Сімейного Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі і присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідно до ст.182 Сімейного Кодексу не може бути меншим, аніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на це суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_1, як опікуна малолітньої дитини, аліменти на її утримання на час її перебування під опікою, але не більше ніж до досягнення нею повнолітнього віку, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідачки, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.150,155,164,166,180-182 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд ––

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце реєстрації: м. Мирноград, Донецька область, вулиця Шосейна, буд.36 до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), місце реєстрації: АДРЕСА_2 третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мирноградської міської ради (ЄДРПОУ 33123536), місце розташування: м.Мирноград, Донецька область, вул.Центральна, буд.9, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів та встановлення опіки над малолітньою дитиною задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), місце реєстрації: АДРЕСА_2, батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4, яка народилася 12 червня 2017 року в місті Мирноград Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), місце реєстрації: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце реєстрації: м. Мирноград, Донецька область, вулиця Шосейна, буд.36, аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини її доходу щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до її повноліття, починаючи з 04.12.2018 року.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), місце реєстрації: м. Мирноград, Донецька область, вулиця Шосейна, буд.36, опікуном малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано до Димитровського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Вступна і резолютивна частини рішення проголошені 18.03.2019 року. Повний текст виготовлено 25.03.2019 року.

Суддя Клепка Л.І.