Ухвала суду № 80704571, 19.03.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2-п/754/24/19

Справа № 754/10282/18

У Х В А Л А

іменем України

19 березня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Вільховченко І.І.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» - Литвиненко О.Л. про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.11.2018 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

09.01.2019 р. до суду від представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла заява про перегляд вказаного вище рішення суду, з посиланням на те, що представника відповідача не було повідомлено про дату розгляду справи. Зазначає, що заочне рішення є неправильним, оскільки суд не зміг оцінити пояснення та докази, які могли бути надані в разі особистої присутності в судовому засідання представника відповідача.

В судове засідання сторони та їх представники не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, при цьому в порядку ч. 1 ст. 287 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначає, що обов'язок заявника полягає у тому, щоб проявити особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвала щодо прийнятності у справі «Гуржій проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03 від 01 квітня 2008 року).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 29.11.2018 р. визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. №20945, виданий 16.11.2017 р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 6 682, 33 дол. США, що за курсом НБУ склало 173 941, 05 грн., заборгованості за кредитним договором №К2Н4А01170141 від 25.09.2007 р. Стягнуто з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у розмірі 1057,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 288 заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Так, в процесі розгляду заяви про перегляд заочного рішення не встановлено обставин поважності неявки відповідача в судове засідання та неподання останнім відзиву.

При цьому, посилання представника відповідача про те, що його не було повідомлено про розгляд справи, спростовуються повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 69).

У відповідності до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцемзнаходження АТ КБ "ПриватБанк" є вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, куди й направлялись судом судові повістки про виклик до суду.

Заява про перегляд заочного рішення не містить обставин поважності неявки представника відповідача в судові засідання по вказаній справі та не подання ним відзиву на позов.

Окрім вказаного, заява про перегляд заочного рішення суду не містить посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Посилань на обставини невідповідності висновків суду, викладений в рішенні, вимогам законодавства чи обставинам справи, заява не містить.

Заява про перегляд заочного рішення не містить обґрунтованих заперечень щодо вимог позивача.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідача Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» - Литвиненко О.Л. про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 29.11.2018 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Деснянський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Печерський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет на веб-сайті суду: http://ds.ki.court.gov.ua/

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали суду складено 19.03.2019 р.

Суддя О.Б. Саламон