Постанова № 80701266, 25.03.2019, Рівненський районний суд Рівненської області

справа № 570/367/19

провадження № 3/570/353/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Кушнір Н.В.,

з участю правопорушника ОСОБА_1,

його захисника адвоката ОСОБА_2,

секретаря судового засідання Кмін В.В.,

розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.П.Могили, 24/ справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно незареєстрованого, працюючого майстром лісу Костопільського військового лісгоспу

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

27 грудня 2018 року о 03 год. 12 хв. на 151 км. автодороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, що в межах Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння в присутності двох свідків.

Правопорушник свою вину у вчиненому не визнає, показав, що їхав на своєму авто зі сторони м.Рівне по своїх справах з водієм. По дорозі між Рівненським та Житинським кільцем водію стало погано, він вийшов "по нужді", а він залишився в автомобілі на пасажирськоиу сидінні. До нього підійшли працівники поліції та стали звинувачувати, що він п"яний їздить за кермом. Він автомобілем не керував, тому і відмовився проходити медичний огляд. Через деякий час прийшов ОСОБА_3 і вони забрали автомобіль та поїхали у справах.

Свідок ОСОБА_3 стверджує, що йому потрібно було поїхати на полігон. Оскільки там можна проїхати лише на відповідному автомобілі він попросив свого знайомого ОСОБА_1 поїхати разом з ним, і вночі вони виїхали на автомобілі правопорушника, за кермом був свідок. По дорозі йому стало погано і він вийшов з авто, а коли повернувся через хвилин двадцять два екіпажи поліцейських вже склали протоколи і не було з ними про що говорити.

Захисник правопорушника стверджує, що відсутня подія правопорушника, оскільки ОСОБА_1 не керував автомобілем, тому і не повинен проходити ніякий огляд на стан сп"яніння. На відеодиску зафіксований хід події, але секунд 10-15 на початку бодікамера поліцейського була опущена і тому не можна стверджувати, що саме правопорушник був за кермом цього автомобіля.

Встановлені обставини зафіксовані протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 192862 та переглянутим відеодиском.

Поліцейська ОСОБА_4 як безпосередній очевидець усіх подій надали суду відео, з якого видно, як автомобіль рухався, після його зупинки з-за керма ніхто не вийшов, що чітко видно, правопорушник знаходився на пасажирському сидінні, на водійському нікого не було, в присутності свідків відмовився проходити огляд на стан сп’яніння та інші обставини вчиненого правопорушення. Ніякого тиску з боку поліцейських не було. Поліцейські, на мій погляд, повинні відстоювати свою роботу до кінця, супроводжувати провадження по справі про адміністративне правопорушення та доводити перед судом свою правоту з тим, щоб жодна винна особа не уникла адміністративної відповідальності.

Актом огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів зафіксована відмова правопорушника від його підписання в присутності трьох свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили цей факт своїми поясненнями.

Правопорушнику видане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення такого стану, але він ним не скористався.

Рапортом поліцейської ОСОБА_4 зафіксовано складання даного протоколу та винесення постанови НК №754450 за ч.2 ст.122 КпАП України відносно правопорушника.

Згідно довідки правопорушник протягом року за ст.130 КпАП України не притягувався.

Протокол про адміністративне правопорушення складений у присутності правопорушника та його копія йому не вручена, про що свідчать відповідні застереження. Відповідно до тексту протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз»яснено права, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КпАП України.

При складанні протоколу у правопорушника вилучено посвідчення водія РВА № 107868 від 09 лютого 2001 року але він не отримав виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.

Відповідно ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ст.245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За правилами ст.252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно положень ст.280 КпАП України суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об'єкт; б) об'єктивну сторону; в) суб'єкт; г) суб'єктивну сторону.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Дорожній рух - це процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.

Одним з складів об'єктивної сторони вказаного правопорушення полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний.

Суб’єктивна сторона адміністративного проступку полягає у ставленні суб’єкта до вчиненого антигромадського діяння. Основною ознакою є вина. Вина охоплює дві можливі форми стану психіки: умисел (прямий і непрямий) і необережність (самовпевненість і недбалість). Тобто для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України не має значення, чи умисне вона вживала алкоголь та навмисно керувала транспортним засобом у стані сп’яніння, чи сталося так, що особа необережно не врахувала особливості свого організму та була зупинена з остаточними ознаками алкогольного сп’яніння, які все ж склали більше 0,2 проміле у видихуваному повітрі.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КпАП України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Згідно п.п.6-7 вказаної Інструкції огляд на стан спяніння проводиться: 1)поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на стан сп"яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп"яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан спяніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп"яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп"яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров"я, якому надано право на його проведення.

Доказами відмови стали показання самої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, якими стали як цивільні особи, так і поліцейські, та відеозапис того, як поліцейські пропонують правопорушнику пройти огляд, письмові пояснення свідків про те, що правопорушник відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, які пред'являються чинним законом до такого документу, визнано належним доказом та крім того, в матеріалах провадження наявні і інші беззаперечні докази, які підтверджують вину правопорушника. Доказів, які не були відомі особі при складанні відповідного протоколу, правопорушник у суді не надав. Вказані докази є такими, що повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При обранні виду та визначенні розміру адміністративного стягнення враховую, що вчинені дії характеризуються умисною формою вини, є неповагою правопорушника до безпеки руху та потенційною загрозою для інших транспортних засобів та пішоходів. Вважаю, що штраф та позбавлення спеціального права, протипоказань для чого не встановлено, які передбачені санкцією вказаної статті в редакції Закону України від 07.07.2016 р. № 1446-VIII у відповідності до ст.23 КпАП Українибуде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, послужить його вихованню в дусі поваги до правил співжиттяа також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішено питання про стягнення судового збору відповідно до ст.40-1 КпАП України.

Згідно ч.1 ст.130 КпАП України, керуючись ст.ст.40-1, 283, 284 КпАП України, суддя

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.

Строк позбавлення спеціального права обчислювати з дня вилучення документа, що посвідчує його право керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області /№ рахунку 31213206017295, МФО 899998, ЄДРПОУ 38012756/ судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Кушнір Н.В.