Вирок № 80698148, 26.03.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4591/18

Провадження № 1-кп/496/68/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Галич О.П.

за участю:

секретаря - Ткаченко В.М.,

прокурора - Богомолова Г.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, який має середню освіту, одруженого, не працюючого проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 11 січня 2018 р. близько 16 год. 10 хв. на відстані 3 м від вул. Центральна с. Нерубайське Біляївського р-ну Одеської області, керуючи технічно справним автомобілем марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 , та рухаючись з боку «Будинку Культури» с. Нерубайське Біляївського району Одеської області у напрямку вул. Центральна на прямій ділянці дороги, не був уважним, не обрав безпечної швидкості руху, не контролюючи в повному обсязі рух транспортного засобу заднім ходом, не впевнився що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеку іншим учасникам руху, а саме не забезпечив безпеку руху, тобто у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого допустив в подальшому керованим ним автомобілем марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 наїзд на пішохода ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п. 1.5., 2.3. «б», 10.1., 10.9., 12.1., 12.3. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306), якими передбачено: п.1.5 «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;п.10.9 «під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб»; п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження отримала пішохід ОСОБА_2 , у якої згідно висновку судово-медичної експертизи №49(43) від 08.07.2018 року виявлено наступні тілесні ушкодження: закритого перелому 2-го шийного хребця, закритої травми грудної клітини у вигляді множинних переломів грудини, правих та лівих ребер, правої ключиці, крововиливу під плевру воріт легень, закритих переломів кісток тазу, закритого перелому шийки лівої стегнової кістки, садин, синці верхніх та нижніх кінцівок, голови, крововиливу у м`які тканини голови. Множинність, поєднанність, поліформізм та локалізація ушкоджень свідчать про те, що вони могли утворитись у наслідок транспортної травми, а саме при зіткненні рухаючого автомобіля з пішоходом. Механізм, зазначених ушкоджень може бути представлений таким чином. У момент первинного контактування ОСОБА_2 могла перебувати у вертикальному положенні і була звернена до рухомого автомобіля передньою поверхнею тіла, про що свідчить переважна локалізація ушкоджень на передній поверхні тіла. Множинні переломи грудини, правої ключиці, правих та лівих ребер могли виникнути внаслідок здавлення тіла між дорожнім покриттям та днищем автомобіля. Дані ушкодження у ОСОБА_2 , у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки життя «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» п.2.1.1.а. Смерть ОСОБА_2, знаходиться у причинному зв`язку з поєднаною травмою грудної клітини, таза, кінцівок.

Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи по дослідженню обставин наїзду автомобіля на пішохода №18-4187 від 22.10.2018 року в умовах розглянутої події належні дії водія автомобіля марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 при русі заднім ходом визначалося вимогами п.10.9 ПДР України і для забезпечення реалізації цих дій йому належало: вжити всіх можливих заходів для своєчасного виявлення інших учасників руху, які знаходяться, або можуть виявитися на траєкторії руху автомобіля; постійно, аж до припинення руху заднім ходом, здійснювати контроль дорожньою ситуацією у напрямку свого руху (заднім ходом); з моменту виявлення учасника руху, який може опинитись на траєкторії руху автомобіля вжити заходів для зупинки автомобіля, з тим, щоб не створювати небезпеки чи перешкоди для інших учасників руху.

Діючи зазначеним чином, водій автомобілем марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_1 тим самим забезпечував собі технічну можливість своєчасного виявлення пішохода на шляху передбачуваного руху і, вживши заходів до гальмування з моменту початку руху пішохода по проїжджій частині, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, оскільки видалення автомобіля від місця наїзду в момент початку руху пішохода від краю проїжджої частини становило 2,2 … 3,6 метра і це видалення було більше, ніж відстань, на якому технічно можливо зупинити автомобіль - 0,9 … 1,1м.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому щиро розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Також пояснив, що після ДТП допомагав потерпілій та сплатив кошти за поховання.

Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз`яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.

Дії обвинувачуваного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий та має позитивну характеристику з місця проживання.

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, щире каяття.

Обставини відповідно до ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення ОСОБА_1 повторного злочину оцінюється як низький та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий. Орган пробації також вважає, що існує можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів спрямованих на виправлення та запобігання вчинення повторних злочинів.

Обираючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який повністю визнав себе винним у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, відсутність претензій матеріального та морального характеру у потерпілої, обставини, які пом`якшують покарання: щире каяття, обставин, які обтяжують покарання не виявлено, та призначає покарання у межах, встановлених санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про можливість та доцільність виправлення та перевиховання обвинуваченого, без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з встановленням іспитового строку з призначення додаткового покарання, а саме позбавлення права керувати транспортними засобами.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність підстав обрання відносно нього запобіжного заходу.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст.124 КПК України.

Відомості про цивільний позов, речові докази по справі - суду не надавались.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 371-373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання ОСОБА_1 , з випробуванням на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок іспитового строку відраховувати з 26 березня 2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (ОНДІСЕ, р/р 31253217100586 в ДКСУ в Одеській області, МФО - 820172, код ЄДРПОУ 02883110) судові витрати по справі у загальній сумі 7436 грн. за проведення експертиз .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Галич О.П.