Рішення № 80697600, 14.03.2019, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/709/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Бокоч С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»

про

припинення іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

19лютого 2018 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив суд припинити встановлену на підставі договору іпотеки, укладеного 03 червня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , іпотеку нерухомого майна, а саме земельних ділянок: загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вилучити з Державного реєстру іпотек запис про обтяження № 7310906 щодо обтяження земельної ділянки загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельної ділянки загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - запис про обтяження № 7310731 щодо обтяження земельної ділянки загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3; та запис про обтяження № 9502379 щодо обтяження земельної ділянки загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу без участі позивача.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ознайомившись з позовом, відзивами на позов, відповіддю на відзив, дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що виконавчим написом № 6183 від 20.08.2013 року приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І . М. , було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на земельні ділянки: загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; загальною площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 , який є майновим поручителем ОСОБА_4 за його кредитними зобов`язаннями за кредитним договором № ML- 508/025/2008 від 03.06.2008 року, укладеним між ним та ЗАТ «ОТП Банк».

Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки від 03.06.2008 року передане в іпотеку ПАТ «ОТП Банк», яке є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», яке є правонаступником АБ «Райффайзенбанк Аваль». Право вимоги за зазначеним договором іпотеки було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за Договором про відступлення прав вимогивід 26.11.2010 року.

На підставі виконавчого напису нотаріуса в Овідіопольському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиціїв Одеській області було відкрито виконавче провадження № 52331898.

26 червня 2017 року заступником начальника відділу Овідіопольського районного відділу ДВС в Одеській області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 3 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення.

Так, згідно повідомлення Одеської філії ДП «Сетам» перші, другі та треті торги не відбулись, у зв`язку з відсутністю допущених покупців. Листом від 12.06.2017 року стягувану запропоновано залишити за собою непродане майно у рахунок погашення боргу. Стягувачем повідомлено про відмову залишити майно в рахунок погашення боргу.

Отже, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» не скористалося передбаченимстаттею 49 ЗУ «Про іпотеку» правом на придбання предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог у рахунок ціни майна за результатами третіх прилюдних торгів, а тому в силу вимог цієї норми іпотека може бути припинена за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 49 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції станом на дату подання позову) протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Таким чином, на думку позивача, іпотека підлягає припиненню, оскільки відмова банку від погашення заборгованості за рахунок отримання іпотеки порушує принцип рівності прав та обов`язків кредитора і боржника.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 р. № 2478-VIII було внесено зміни до Закону України «Про іпотеку», частини другу і третю статті 49 викладено в такій редакції:

«Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.

У разі оголошення третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третіх прилюдних торгів у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті».

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 03.07.2018 р. № 2478-VIII, цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію.

Отже, зазначена норма Закону є диспозитивною, а тому не зобов`язує іпотекодержателя на придбання предмету іпотеки у рахунок погашення боргу у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, а надає таке право.

Крім того, норми Закону України «Про виконавче провадження» не містять обов`язку Банку прийняти нереалізоване майно.

Відтак, відмова іпотекодержателя від залишення за собою предмета іпотеки в рахунок погашення боргу після того, як прилюдні торги не відбулися, не є підставою для обов`язкового припинення іпотеки. У разі відмови від нього іпотекодержатель не позбавляється можливості задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в інший, визначений договором спосіб.

Згідно ч. 5 ст. 3 ЗУ «Проіпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання, абозакінчення строку діїіпотечного договору.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частинами першою, другою статті 590 ЦК України визначено порядок дій заставодержателя (іпотекодержателя) щодо захисту свого права у разі, коли основне зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін). У такому разі заставодержатель набуває право звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави.

Підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втратипереданої в іпотекубудівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Також згіднозі ст. 49 Закону України «Про іпотеку» якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постановівід 22 лютого 2017 року в справі за № 6-133цс17, яку необхідно враховувати при застосування норм права, Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо врегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 цього Закону містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України. Частиною другою статті 12 ЦК України передбачено, що нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, установлених законом.

Відтак, те, що за результатами третіх прилюдних торгів Банк не скориставсясвоїм правом придбати предмет іпотеки не є підставою для припинення іпотеки.

Тому суд дійшов висновку, що правові підстави для припинення договору іпотеки за рішенням суду на підставі ст. 49 Закону України «Проіпотеку» відсутні.

За таких обставин, позов до задоволення не підлягає.

Керуючисьст.ст. 590, 593, 599 ЦК України, ст. 1, 49 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про припинення іпотеки- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя А.І. Бочаров.