Ухвала суду № 80697271, 26.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/4604/19

Провадження № 1-кп/520/629/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2019 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

при секретарі Кондрашевої К.С.,

за участю прокурора Гольбарта О.В.,

захисника Малюка Є.Є.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018160480002473 від 04.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до ЄРДР за № 12018160480002473 від 04.07.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

У судовому засіданні 26 березня 2019 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1 була укладена угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим.

Згідно з даною угоди потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 1 КК України, та зазначено, що враховуючі особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин які обтяжують покарання, враховуючі вимоги ч.1 ст. 69-1 КК України, сторони домовилися про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим ( ст. 46 КК України ).

Вислухавши думку сторін кримінального провадження щодо можливості затвердження угоди, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що угода затвердженню не підлягає з наступних підстав.

Частинами 6, 7, 8 ст. 474 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх. Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. У такому разі судове провадження продовжується у загальному порядку. Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.

Із змісту поданої до суду для затвердження угоди вбачається, що в тексті зазначено норми КПК України щодо постановлення вироку на підставі угоди між потерпілим та обвинуваченим, але в угоді зазначено що сторони домовилися про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим в порядку ст. 46 КК України, що не передбачено вимогами глави 35 КПК України «Кримінальне провадження на підставі угод». Відповідно до ст. 471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов`язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов`язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Оскільки текст угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим не відповідає положенням ст. 471 КПК України, якою встановлено вимоги до змісту угод про примирення, суд вважає, що угода про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 затвердженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 350, 369,471 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в затвердженні угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , на підставах викладених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Войтов Г. В.