Ухвала суду № 80697155, 25.03.2019, Київський районний суд м. Одеси

_______________________

Справа № 520/4614/16-ц

Провадження № 6/520/198/19

УХВАЛА

про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання

25.03.2019 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя Куриленко О.М.

за участю стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільної справі №520/4614/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

12 березня 2019 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить: поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 15.09.2016р. по справі №520/4614/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 залишку суми боргу 21 060 доларів США, що за курсом НБУ на день подання даної заяви 07.03.2019р. (1 долар США = 26,481142 грн.) становить 557692,85 грн. до повного виконання рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 07.07.2016р. Київський районний суд м. Одеси по справі №520/4614/16-ц виніс заочне рішення, яке набрало чинності 02.09.2016р., яким стягнуто з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 борг згідно розписки від 22.04.2014 року у розмірі 30000 дол. СІЛА, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (1 дол. США = 24, 842 гривень) становить 745260 гривень.

Зазначає, що 15.09.2016р. був виданий виконавчий лист, однак він не був пред`явлений до виконання у зв`язку із тим, що згідно усної домовленості стягувача із ОСОБА_2 останній поступово став віддавати борг згідно рішення суду з 05.01.2017р. по 27.09.2017р. він віддавав борг згідно розписки.

Проте заявник стверджує, що з 27.09.2017р. до теперішнього часу відповідач перестав виконувати судове рішення та навмисно ухиляється від його виконання, що і стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання з`явився стягувач ОСОБА_1 , який свої вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в заяві.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про час дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про поважність причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/4614/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 борг згідно розписки від 22.04.2014 року у розмірі 30 000 дол. США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення (1 дол. США = 24, 842 гривень) становить 745 260 гривень. А також стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір у розмірі 6890 гривень.

Вказане рішення в законному порядку оскаржене не було, а отже, набрало законної сили, що відповідає вимогам ст. 273 ЦПК України, та передано до виконання.

Після набрання рішенням суду законної сили, а саме 15 вересня 2016 року було видано виконавчий лист № 520/4614/16-ц щодо примусового його виконання.

У судовому засіданні заявник пояснив, що, отримавши виконавчий лист, він до органів виконавчої служби не звертався оскільки між ним та боржником було досягнуто угоди щодо часткового погашення боргу. В результаті даних домовленостей йому було частково повернуто борг у сумі 9 940 дол. США, однак на теперішній час боржник ухиляється від виконання рішення суду, а строк для пред`явлення виконавчого листа наразі закінчився.

Отже, можливо зробити висновок, що рішення суду набрало законної сили, але фактично не виконано, оскільки виконавчий лист вчасно не було пред`явлено для його примусового виконання.

Згідно частини 1 та 2 статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції . Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

У відповідності до частини 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 задовольнити і визнати причину пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважною та поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання.

При винесенні ухвали суд бере до уваги, що рішення не виконано і не втратило своєї законної сили. Крім того, враховує те, що сума боргу є досить значною і неповернення грошових коштів заявнику ОСОБА_1 1940 року народження , який є має 2 групу інвалідності, може значно вплинути на його матеріальний стан, так як дані кошти останньому потрібні для лікування.

Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України, є «обов`язковість рішень суду»

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.1 та ч. 2 ст. 18 ЦПК України).

Також згідно ст. 11 «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання

Відповідно до ч.2 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Наразі, приймаючи до уваги, встановлені обставини, щодо вжиття ОСОБА_1 заходів щодо виконання у примусовому порядку рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.07.2016 року та зважаючи на те, що строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений з поважних причин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог.

Слід також зазначити, що боржник заочне рішення суду не оскаржував, у судове засідання не з`явився, доводів стягувача не спростував, що на думку суду свідчить про обґрунтованість доводів заявника.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», , ст. 433 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по цивільної справі № 520/4614/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для пред`явлення виконавчого листа №520/4614/16-ц виданого 15.09.2016 року Київським районним судом міста Одеси по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.