Ухвала суду № 80697123, 20.03.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 20.03.2019

ЄУ № 420/473/19

Провадження №1-кс/420/103/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року смт. Новопсков

Луганська область

Слідчий суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В., за участю секретаря Войтенко О.А., прокурора Ляхова А.С., слідчого Галушко О.О., підозрюваної ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130510000060 від 06.03.2019, за ч. 1 ст. 185, ч 3 ст. 357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області звернувся до слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно ОСОБА_1

Слідчий клопотання підтримав з підстав, викладених в клопотанні.

Прокурор підтримав клопотання слідчого, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Вислухавши думку слідчого та прокурора, які наполягали на задоволенні клопотання, підозрюваної, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до клопотання 05.03.2019, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, спільно зі своєю знайомою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та її співмешканцем ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7, знаходилась за місцем мешкання ОСОБА_3А, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, де в зальній кімнаті будинку вживали алкогольні напої.

В ході вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 побачила грошові кошти та паспорт громадянина України, які знаходились на дерев’яній шафі у зальній кімнаті вищевказаного домоволодіння. У подальшому ОСОБА_1, скориставшись тим, що ОСОБА_3 та її співмешканець ОСОБА_4 вийшли з будинку, розташованого за адресою: вул. Шевченко 56, смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області, та переконавшись, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає та не зможе їм завадити, підійшла до дерев’яної шафи, на якій знаходилися грошові кошти та паспорт громадянина України, та дістала грошові кошти в сумі 320 гривень у кількості трьох купюр, а саме: одну купюру номіналом 200 гривень, одну купюру номіналом 100 гривень та одну купюру номіналом 20 гривень, а також паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, серія ЕК 268377, виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області від 14.04.1997, при цьому, грошові кошти знаходились всередині вказаного паспорту, та в подальшому ОСОБА_1 поклала даний паспорт громадянина України та грошові кошти до зовнішньої правої кишені своєї куртки. Надалі ОСОБА_1 з місця вчення злочину зникла, звернувши грошові кошти в сумі 320 грн. та паспорт громадянина України на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, серія ЕК 268377, виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області від 14.04.1997, на свою користь, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

За вказаним фактом слідчим СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019130510000060 від 06.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов’язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Водночас, за змістом ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При розгляді клопотання слідчого слідчим суддею врахована позиція Європейського суду з прав людини - рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011, відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 07.03.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 12.03.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 07.03.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 07.03.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 14.03.2019; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 14.03.2019; протоколом огляду місця події від 07.03.2019; протоколом огляду місця події від 10.03.2019; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_1 від 13.03.2019; протоколом проведення слідчого експерименту від 14.03.2019.

Як зазначає слідчий в своєму клопотанні, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої ступені та невеликої тяжкості.

Слідчий вважає, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, оскільки будь-яких стійких соціальних зв’язків не має, не працевлаштована, зловживає спиртними напоями. Також допитаний в якості свідка ОСОБА_9 повідомив, що ОСОБА_1 висловлювала намір поїхати до свого сина ОСОБА_10 який проживає Російській Федерації.

Слідчий суддя, з’ясовуючи наявність зазначеного ризику, виходить з наступного.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Як вбачається з довідки, виданої Новобілянською сільською радою Новопсковського району Луганської області за вих. №242 від 12.03.2019, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, має склад сім’ї: чоловік ОСОБА_11, донька ОСОБА_12, онука ОСОБА_13

Відповідно до побутової характеристики №242/1 від 12.03.2019, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10. По характеру врівноважена, трудолюбива. Підтримує хороші добросусідські стосунки з односельцями. Скарг на ОСОБА_1 до сільської ради не надходило.

Згідно вимоги №2622/111/40-2019 від 09.03.2019 ОСОБА_1 є раніше не судимою.

Таким чином з досліджених у судовому засіданні документів вбачається, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, що свідчить про наявність у неї стійких соціальних зв'язків, підозрювана є раніше не судимою, має задовільну характеристику з місця проживання, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що не доведено ризик підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування або суду.

В якості другого ризику слідчим зазначено ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, однак на підтвердження ризику приводить свідчення потерпілої ОСОБА_3 про здійснення морального тиску з боку ОСОБА_1 Однак в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у пред’явленій підозрі визнала, пояснила що дійсно мала розмову з потерпілою та просила забрати заяву у зв’язку з відшкодуванням збитків. Доказів впливу на свідків підозрюваною ОСОБА_1 не надано, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що не доведено ризик підозрюваної незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Інших доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ані слідчим, ані прокурором в судовому засіданні не надано.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання відносно підозрюваної ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не доведено наявність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов’язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Таким чином, враховуючи, що прокурором та слідчим доведено обґрунтованість підозри, але не доведено наявність ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне зобов’язати підозрювану ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового слідства, Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури.

Керуючись ст.ст.176-178, 179, 186, 193-194, 196, 309-310, 372 КПК України, слідчий суддя-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Новопсковського відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12019130510000060 від 06.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України - відмовити.

Зобов’язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового слідства, Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: А.В. Чалий